Правила оформления реквизитов документов. М. Сціборський, спираючись на ідеологічні засади Д

М. Сціборський, спираючись на ідеологічні засади Д. Донцова, розробив доктрину нового націоналізму — націократії, сутність якої зводилася до необхідності забезпечення панування нації у власній державі з допомогою влади соціально-корисних верств України.

Д. Донцов сформулював засади ідеології інтегрального (чинного) націоналізму, для якого характерними були волюнтаризм, антидемократизм і елітарність кастового характеру.

Націоналістичний напрям започаткував М. Міхновський ідеями про національну незалежність України, необхідність силових методів для досягнення визвольних цілей, етнічний принцип формування нації.

Представники національно-державницької ідеології обгрунтували принцип самовизначення нації в етнічних кордонах у формі національно-демократичної держави, допускали участь України у федеративних чи конфедеративних об'єднаннях як самостійної держави на підставі міжнародних угод, заклали розуміння політичної нації як синтезу ідеї психокультурної спорідненості людей, держави і території. Визначними представниками цього напряму були юристи і політологи С. Дністрянський, В.Старосольський, О. Бочковський і С. Рудницький,

Поява націонал-комунізму зумовлювалася двома обставинами: нерозривним зв'язком попереднього національного руху з соціалізмом і порушенням державних і національно-культурницьких прав України з боку більшовицької Росії. Націонал-комуністи визнавали УСРР як українську національну державу, вірили в комунізм як прогресивний лад, у рамках якого можна реалізувати національно-державницький ідеал, нещадно критикували російський більшовизм як такий, що всіляко обмежує державні й культурні права українського народу. Визначними представниками цього напряму можна вважати М. Хвильового (який вбачав майбутнє України у відмежуванні від Росії, в орієнтації на європейську культуру, у подоланні малоросійства, українофільства і москвофільства), а також В. Винниченка, світогляд якого в еміграції еволюціонував у бік соціал-демократії.

Виникненню фахової юридичної науки в Україні сприя­ло збагаченню вітчизняної державно-правової думки пра­цями таких всесвітньо відомих учених-правників, як Олек­сандр Кістяківський, Богдан Кістяківський, Михайло Влалимарський - Буданов та ін. Теоретичні праці українських вчених-правників були спрямовані на вивчення етичної сторони права, його соціальної природи, в якій виявляєть­ся суспільне значення юридичних інститутів. Наприклад, Б. Кістяківський, як прихильник теорії правового самови­значення держави, вважав, що єдиним творцем правових норм є держава. Найпершою вимогою існування держави є неодмінне дотримання нею створених норм. При такій умо­ві право перебудовує державу і перетворює її на правове явище. М. Владимирський-Буданов створив оригінальну концепцію західноруського права, яка стала ідейним та на­уковим джерелом для подальшого дослідження україн­ського права його учнями і послідовниками, відомими вче­ними М. Ясинським, О. Малиновським, М. Максимейком, Г. Демченком.

Насамкінець необхідно наголосити, що українські авто­ри концепцій про державу і право були попереду багатьох мислителів Західної Європи з питань природного права, панування в державі закону, місцевого самоврядування; у співвідношенні держави і особистості переважна більшість із них на перше місце ставили інтереси людини, а метою держави вважали забезпечення прав і свобод кожного інди­віда, перед яким держава має цілу низку обов'язків, насам­перед йдеться про ідею демократичної правової держави і громадянського суспільства.

Каждый документ состоит из ряда составляющих его элементов, которые называются реквизитами. ГОСТ Р 6.30-2003 закрепляет следующее определение:

Реквизит - это обязательный элемент оформления официального документа. Различные документы состоят из разного набора реквизитов. Набор реквизитов определяется целями создания документа, его назначением, требованиями к содержанию и форме данного документа. Для ряда документов состав реквизитов установлен законодательными и нормативными актами.

ГОСТ Р 6.30-2003 устанавливает максимальный состав реквизитов, включающий 30 наименований, и правила оформления реквизитов.

01 – Государственный герб Российской Федерации

02 – герб субъекта Российской Федерации

03 – эмблема организации или товарный знак

04 – код организации-автора документа

05 – основной государственный регистрационный номер юридического лица

06 – идентификационный номер налогоплательщика/ код причины постановки на учет (ОГРН/КПП)

07 – код формы документа

08 – наименование организации-автора документа

09 – справочные данные об организации

10 - наименование вида документа

11 – дата документа

12 – регистрационный номер документа

13 – ссылка на регистрационный номер документа и дату документа

14 – место составления или издания документа

15 – адресат

16 – гриф утверждения документа

17 – резолюция

18 – заголовок к тексту

19- отметка о контроле

20 – текст документа

21 – отметка о наличии приложения

22 – подпись

23 – гриф согласования документа

24 – визы согласования документа

25 – оттиск печати

26 – отметка о заверении копии

27 – отметка об исполнителе

28 – отметка об исполнении документа и направлении его в дело

29 - отметка о поступлении документа в организацию

30 – идентификатор электронной копии

Необходимо учитывать, что в одном документе всех реквизитов может и не быть. Конкретный набор реквизитов зависит от вида документа, этапов его подготовки и работы с ним.

различают постоянные и переменные реквизиты.

Постоянные реквизиты повторяются в обязательном порядке во всех документах данного наименования

Переменные – указываются непосредственно при подготовке конкретного документа.

Реквизит 01. Помещают на бланках документов в соответствии с Федеральным конституционным законом «О Государственном гербе Российской Федерации» от 25.12.2000 №2-ФКЗ.

Реквизит 02. Помещают на бланках документов в соответствии с правовыми актами субъектов Российской Федерации.

На бланках муниципального образования, в пределах которого осуществляется местное самоуправление, при наличии муниципальной собственности, местного бюджета и выборных органов местного самоуправления может изображаться герб (гербовая эмблема) этого образования.

Герб (гербовая эмблема муниципального образования) размещается на бланках документов органов представительной и исполнительной власти этих образований в соответствии с уставами и иными нормативными правовыми актами органов местного самоуправления (преимущественно на бланках нормативных правовых актов, писем и т.д.).

Реквизит 03. Помещают на бланках документов организаций в соответствии с Законом Российской Федерации «О товарных знаках, знаках обслуживания и наименования мест происхождения товаров» от 23.09.1992 №3520.

Зарегистрированное изображение эмблемы помещают на бланках организаций в соответствии с учредительными документами (уставом, положением об организации).

изображение эмблемы, товарного знака может помещаться на бланках писем, нормативных правовых документах, на бланках строгой отчетности.

Эмблему и товарный знак не воспроизводят на бланке, если на нем помещен Государственный герб Российской Федерации, герб субъекта Российской Федерации или герб муниципального образования.

Реквизит 04. Проставляют по Общероссийскому классификатору предприятий и организаций (ОКПО). В бланках документов код организации включают в состав справочных данных.

Код организации-автора документа (автором документа может быть физическое или юридическое лицо, создавшее документ), служит для ускорения передачи документированной информации по каналам электронной связи и сокращения количества возможных ошибок, возникающих при передаче длинных и сложно воспринимаемых названий организаций. Код является элементом электронной идентификации документа.

Реквизит 05. проставляют на основании документов, выдаваемых налоговыми органами в соответствии со Свидетельством о государственной регистрации юридических лиц.

ОГРН проставляется в бланках документов ниже справочных данных об организации и наименования документа в соответствии с постановлением Правительства Российской Федерации «О Едином государственном реестре юридических лиц» от 16.06.2002 №438.

ОГРН обязательно проставляется в бланках писем, в том числе направляемых в налоговые органы или органы статистики.

Дата добавления: 2014-01-04