Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності

Поняття зовнішньоекономічної діяльності.

Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Лекційне заняття № 12

Выбор водосточной системы (по материалу изготовления).

Что касается выбора водосточной системы, то, как правило, это решение вопроса: металлическая система, или пластиковая. Причем в этом случае под «металлической» подразумевается «из оцинкованной стали с полимерным покрытием». Такого выбора, как:

• пластик или медь,

• пластик или титан-цинк,

• пластик или алюминий,

- как правило не бывает, так как водосток из меди, титан-цинка и алюминия устанавливается только на кровли из меди, титан цинка и алюминия, соответственно. Алюминивые системы (при НЕ алюминиевом покрытии крыши) могут еще применяться при сложной конфигурации крыши, тк алюминий легко гнется.

Может еще стоять выбор пластик или оцинковка без покрытия.

1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності.

2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

3. Види зовнішньоекономічної діяльності.

4. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій.

5. Зовнішньоекономічні договори (контракти).

Відповідно до ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну ді­яльність» зовнішньоекономічна діяльність (далі — ЗЕД) — це ді­яльність суб’єктів господарської діяльності України та інозем­них суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємо­відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Згідно з ч. 1 ст. 377 ГК зовнішньоекономічною ді­яльністю суб’єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кор­дону України майном та (або) робочою силою.

Отже, особливість ЗЕД полягає у тому, що вона належить до господарської діяльності, яка здійснюється за обов’язковою участю іноземних суб’єктів господарювання і пов’язана з перетинанням митного кордону України.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 ГК зовнішньоекономічна діяль­ність провадиться на принципах свободи її суб’єктів добровіль­но вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати її у будь-яких формах, не заборонених законом.

Згідно зі ст. 378 ГК і ст. З Закону «Про зовнішньоекономіч­ну діяльність» суб’єктами ЗЕД в Україні є:

— фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

— юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які ма­ють постійне місцезнаходження на території України (підпри­ємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціо­нерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та кон­сультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юри­дичні особи, майно та (або) капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

— об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійс­нювати господарську діяльність;

— структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської ді­яльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо) але мають постійне місцезнаходжен­ня на території України;

— спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяль­ності.

— інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені зако­нами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 ГК у ЗЕД можуть брати участь та­кож зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридич­ної особи, утворені в Україні відповідно до закону органами дер­жавної влади або органами місцевого самоврядування.

Всі суб’єкти ЗЕД України мають право відкривати свої пред­ставництва на території інших держав згідно із законами цих держав.

Всі суб’єкти ЗЕД мають право на участь у міжнародних не­урядових економічних організаціях.

Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють ЗЕД на території України, мають право на відкриття своїх пред­ставництв на території України. Акредитацію філій і представ­ництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяль­ність

Реєстрація здійснюється Мінекономіки протягом 60 робо­чих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської ді­яльності документів на реєстрацію. Для реєстрації представ­ництва іноземного суб’єкта господарської діяльності на терито­рії України необхідно подати такі документи:

— заяву з проханням про реєстрацію представництва, яка: складається у довільній формі;

— виписку з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземний суб’єкт господарської діяльності має офіційно за­реєстровану контору;

— довідку від банківської установи, в якій офіційно відкри­то рахунок подавця;

— довіреність на здійснення представницьких функцій в Україні, оформлену згідно з законом країни, де офіційно за­реєстровано контору іноземного суб’єкта господарської діяль­ності.

Документи, зазначені вище, мають бути нотаріально засвід­чені за місцем їх видачі і легалізовані належним чином у кон­сульських установах, які представляють Україну, якщо міжна­родними договорами України не передбачено інше.

У разі відмови Мінекономіки зареєструвати представницт­во іноземного суб’єкта господарської діяльності або неприйнят­тя рішення з цього питання у встановлений шістдесятиденний строк іноземний суб’єкт господарської діяльності може оскар­жити таку відмову в судових органах України.

Забороняється вимагати від іноземного суб’єкта господар­ської діяльності повторної реєстрації (перереєстрації) раніше за­реєстрованого представництва на території України.

У разі зміни назви, юридичного статусу, юридичної адреси чи оголошення іноземного суб’єкта господарської діяльності не­платоспроможним або банкрутом його представництво на тери­торії України зобов’язане повідомити про це Мінекономіки у се­миденний строк.

Дата добавления: 2014-01-04