Теоретическое занятие №16

Після закінчення касаційного провадження матеріали кримінального провадження не пізніше як у семиденний строк направляються до суду першої інстанції, якщо інше не випливає із судового рішення суду касаційної інстанції

Судові рішення суду касаційної інстанції (ст. 441 КПК).

1. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали.

2. Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368–380 КПК.

Ухвала суду касаційної інстанції складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати і місця її постановлення;

найменування суду касаційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;

найменування (номера) кримінального провадження;

прізвища, ім'я і по батькові обвинуваченого, засудженого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;

закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється (обвинувачується) особа;

імен (найменувань) учасників судового провадження;

2) мотивувальної частини із зазначенням:

короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень;

узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;

узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження;

встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин;

мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

3) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги;

розподілу процесуальних витрат;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

2. При залишенні касаційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими нормами права спростовуються її доводи.

3. При скасуванні або зміні судових рішень в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення.

Розробник лекції:

Викладач кафедри права О.В. Ільченко

«Пищевые добавки. Классификация. Гигиенические требования к применению пищевых добавок.

Пестициды. Классификация и характеристика пестицидов. Условия применения их в сельском хозяйстве. Экспертиза пищевых продуктов, содержащих остаточные количества пестицидов. Пути реализации продуктов, содержащих пестициды в количествах выше допустимых»

Пищевые добавки – это натуральные или синтетические вещества, вводимые в пищевые продукты в процессе их приготовления для придания им определенных качеств, удлинения сроков хранения или ускорения технологического процесса. Обозначаются индексом «Е» с цифровым номером.

Пищевая добавка – любое вещество (или смесь веществ), имеющее или не имеющее собственную пищевую ценность, обычно не употребляемое непосредственно в пищу, преднамеренно используемое в производстве пищевой продукции с технологической целью (функцией) для обеспечения процессов производства (изготовления), перевозки (транспортирования) и хранения, что приводит или может привести к тому, что данное вещество или продукты его превращений становятся компонентами пищевой продукции.

Классификация:

1. вещества, регулирующие вкус продукта - ароматизаторы (ванилин, эфирные масла, эссенции), усилители вкуса (глутамат натрия); подсластители (сахарин, сорбит, ксилит); кислоты и регуляторы кислотности;

2. вещества, улучшающие внешний вид продукта: красители - применяются натуральные (каротин, красители из ярких ягод, шафран, кармин (из насекомого кошенили) и искусственные красящие вещества (тартразин, индигокармин и др.); стабилизаторы цвета (нитриты), отбеливатели;

3. вещества, регулирующие консистенцию и формирующие текстуру (загустители, гелеобразователи, стабилизаторы, эмульгаторы и др.);

4. вещества, повышающие сохранность продуктов и увеличивающие сроки их хранения - консерванты (этиловый спирт, уксусная, сернистая, сорбиновая, бензойная кислоты и некоторые их соли), антиоксиданты (аскорбиновая кислота и др.).

5. ускорители технологического процесса - ферментные препараты, получаемые из культур некоторых микроорганизмов (бактерий, дрожжей, плесневых грибов), применяемые для ускорения процессов тестоведения, созревания сыров, пива, вина.

Содержание пищевых добавок в продуктах питания строго лимитируется.

Гигиенические требования к применению пищевых добавок: к применению допускаются пищевые добавки, обладающие полной безвредностью (отсутствие токсических и канцерогенных свойств и отдаленных последствий) для здоровья населения и его потомства.

Пищевые добавки не должны разрушать витамины и ферменты, кумулироваться в организме человека, должны достигать эффекта при применении в малых дозах.

При упаковке пищевых добавок, ароматизаторов и технологических вспомогательных средств должна применяться упаковка (укупорочные средства), изготовленная из материалов, разрешенных для применения в порядке, установленном законодательством Республики Беларусь, при контакте с пищевыми продуктами.

При контроле за применением пищевых добавок СЭС и другие организации руководствуются санитарными правилами и нормами «Требования к пищевым добавкам, ароматизаторам и технологическим вспомогательным средствам», Гигиенического норматива «Показатели безопасности и безвредности для человека применения пищевых добавок, ароматизаторов и технологических вспомогательных средств». Постановление МЗ РБ 12.12.2012 №195.

Дата добавления: 2014-01-04