Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України. Строк подання заяви про перегляд судових рішень

Вступ

План

ТЕМА № 17: Провадження в Верховному суді України та провадження за ново виявленими обставинами.

Суми, 2012

Ільченко О.В.

Лекція № 17

Навчальна дисципліна

«Кримінальний процес»

Тема: «Провадження в Верховному суді України та провадження за ново виявленими обставинами.».

Розробив:

Викладач кафедри права

Вступ

1. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України. Строк подання заяви про перегляд судових рішень.

2. Порядок розгляду справи Верховним Судом України.

3. Підстави для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Строки перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

4. Порядок перегляду судового рішення справи за нововиявленими обставинами.

Висновки

Ключові слова: Верховний суд України, провадження, ново виявлені обставини, заява, поняття, сутність, суб’єкти, рішення, ухвала, кримінальні процесуальні норми.

Мета лекції: Визначення сутності, значення та підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України та за нововиявленими обставинами.

Питання для самоконтролю:

1. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України.

2. Право на звернення про перегляд судовихрішень Верховним Судом України.

3. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України.

4. Порядок розгляду справи Верховним Судом України.

5. Повноваження Верховного Суду України.

6. Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

7. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

8. Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

9 Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

10. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

Рекомендовані нормативні акти та література:

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — № 90—91. — 19 травня.

3. Віденська конвенція про дипломатичні відносини від 18 квіт. 1961 р. [Електронний ресурс]: ратифікована Президією Верховної Ради УРСР 21 берез. 1964 р. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_048

4. Загальна декларація прав людини: прийнята та проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 груд. 1948 р. // Офіційний вісник України. — 2008. — № 93. — Ст. 3103.

5. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 лист. 1950 р. // Офіційний вісник України. — 1998. — № 13. — Ст. 270.

6. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квіт. 1961 р. // Кримінально-процесуальний кодекс з постатейними матеріалами / за ред. В. П. Шибіко. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — С. 155—166.

7. Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квіт. 1963 р. (глава 2) // Там само. — С. 175—184.

8. Про громадянство України: Закон України від 18 січ. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 13. — Ст. 65.

9. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства [Електронний ресурс]: Закон України від 22 верес. 2011 р. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17

10. Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини [Електронний ресурс]: Закон України від 23 лют. 2006 р. — Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua

11. Про міжнародні договори України [Електронний ресурс]: Закон України від 29 черв. 2004 р. — Режим доступу: http: // www.rada.gov.ua

12. Рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію у часі законів і інших нормативно-правових актів): рішення Конституційного Суду України від 09 лют. 1999 р. // Офіційний вісник України. — 1999. — № 7.

13. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин першої, другої, третьої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності): рішення Конституційного Суду України від 26 черв. 2003 р. // Офіційний вісник України. — 2003. — № 17.

14. Кримінально – процесуальний кодекс України: наук. – практ. коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. — [5-е вид., перероб. і доп.]. — К.: Юрисконсульт, КНТ, 2008. — 896 с.

15. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні [Електронний ресурс]: затв. Указом Президента України від 10 черв. 1993 р. // Голос України. — 1993. — 26 червня. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/198/93

16. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: постан. Пленуму Верховного Суду України від 1 лист. 1996 р. № 9 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. — К., 2011. — С. 163—169.

17. Белоносов В. Критерии допустимости аналогии в уголовном процессе / В. Белоносов // Государство и право. — 2001. — № 7. — С. 65—69.

18. Бринцев В. Д. Роль і значення правотворчості у формуванні єдиного правового поля Європи / В. Д. Бринцев // Вісник Конституцыйного Суду України. — 2009. — № 2. — С. 80—91.

19. Великий Д. Аналогия и расширенное толкование в уголовно-процессуальном праве / Д. Великий // Уголовное право. — 2005. — № 3. — С. 73—76.

20. Ветрова Г. Н. Уголовно-процессуальная ответственность / Ветрова Г. Н.; отв. ред. А. М. Ларин. — М.: Наука, 1987. — 211 с.

21. Волкотруб С. Г. Імунітет у кримінальному процесі України: [монографія] / Волкотруб С. Г. — Х.: Консул, 2005. — 144 с.

22.Божьев В. П. Уголовно-процессуальные правоотношения / Божьев В. П. — М.: Юрид. лит., 1975. — 176 с.

23. Громов Н. А. Санкции в уголовно-процессуальном праве России / Н. А.Громов, С. А. Полунин. — М.: Городец, 1998. — 152 с.

24. Дроздов О. М. Джерела кримінально-процесуального права України / Дроздов О. М. — Х.: Вапнярчук Н. М., 2008. — 208 с.

25. Демченко В., Стратонов В. Кримінально-процесуальний закон: стилістичні проблеми / В. Демченко, В. Стратонов // Право України. — 2002. — № 11. — С. 124—127.

26. Капліна О. Поширювальне тлумачення і аналогія кримінально-процесуального закону: проблеми розмежування / О. КаплІна // Вісник Академії правових наук України. — Х., 2004. — Вип. 4. — С. 152—162.

27. Капліна О. Буквальне тлумачення норм кримінально-процесуального права / О. Капліна // Вісник Академії правових наук України. — Харків, 2005. — Вип. 1. — С. 150—161.

28. Капліна О. В. Право застосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права: [монографія] / Капліна О. В. — Х.: Право, 2008. — 296 с.

Згідно зі ст. 125 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВСУ є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Саме на нього покладено завдання забезпечити однакове застосування судом касаційної інстанції, яким є ВССУ, закону України про кримінальну відповідальність і таким чином гарантувати єдність судової практики при застосуванні норм матеріального права.

Підстави перегляду судових рішень ВСУ суворо регламентовано ст. 445 КПК. Це неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Впровадження такої засади судочинства, як перегляд рішень суду касаційної інстанції ВСУ, є особливою формою їх ревізії з тим, щоб зберегти єдність судової практики і не допустити існування різних судових рішень у подібних суспільно небезпечних діяннях.

Специфікою предмета перегляду судових рішень ВСУ є перевірка правильності висновків та правової позиції касаційного суду в оскаржуваному рішенні.

Процедура перегляду ВСУ судових рішень визначена у гл. 33 КПК.

Судові рішення у кримінальних справах (вироки, ухвали), що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами тільки на підставах, що зазначені в ч. 2 ст. 459 КПК.

Нововиявлені обставини – це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв’язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об’єктивній дійсності.

Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених КПК України.

Згідно статті 445 КПКУ підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є:

1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Перегляд судових рішень на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445, з метою застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.

Особи, коло яких визначено в статті 425 КПК, вправі подати заяву про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 КПК, після його перегляду в касаційному порядку, а саме:

1) засуджений, його законний представник чи захисник – в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;

2) виправданий, його законний представник чи захисник – в частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, – в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

6) прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник – у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник – у частині, що стосується вирішення цивільного позову.

Заяву про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 КПК, вправі подати особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.

Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження.

Строк подання заяви про перегляд судових рішень (Стаття 447 КПК):

1) Заява про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 КПК, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, відносно якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше.

2) Заява про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, може бути подана протягом трьох місяців від дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

3) Перегляд виправдувального вироку, ухвали про закриття справи, інших судових рішень з метою погіршити становище засудженого на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, допускається лише протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але не пізніше одного року з дня постановлення такого судового рішення.

Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.

У разі пропущення строку, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику учасників судового провадження та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.

Згідно статті 448 КПК заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України подається у письмовій формі.

У заяві про перегляд судового рішення зазначаються:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) особа, яка подає заяву, а також її поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, якщо заява подана на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 КПК;

4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 КПК;

5) вимоги особи, яка подає заяву;

6) у разі необхідності - клопотання;

7) перелік матеріалів, які додаються.

Заява підписується особою, яка її подає. До заяви додається оформлений належним чином документ, що підтверджує повноваження особи, яка її подає, відповідно до вимог цього Кодексу.

Стаття 449. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень

1. Заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. До заяви додаються:

1) копії заяви відповідно до кількості учасників судового провадження (за винятком випадку, коли заява подається особою, яка тримається під вартою);

2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу;

4) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання про витребування такої копії рішення, якщо її немає у розпорядженні особи, що подає заяву, - якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу.

Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, реєструється в день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам КПК. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 448 і 449 КПК, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Заява повертається заявнику у разі, якщо:

1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;

3) заяву подано від імені особи, яка не має відповідних повноважень;

4) є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.

Повернення заяви з вищезазначених підстав не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

Дата добавления: 2014-01-04