Організація складського господарства та облік витрат запасних частин та матеріалів на підприємствах

Номенклатура матеріальних цінностей, що зберігаються на середньому АТП, може досягати 3-4 тис. найменувань і підрозділяється

- на агpегати,

- вузли і запасні частини;

- експлуатаційні матеріали;

- матеріали загального призначення;

- малоцінні і бистознашиваючі матеріали.

Для полегшення обліку всю номенклатуру, що зберігається, кодують за допомогою багаторозрядного логічного коду. Для цього агрегати, вузли і деталі для ТО і ТР, по аналогії з кодуванням, використовуваним в каталогах запасних частин, ділять на rрупи і підгрупи Номер групи визначає aгpeгaт, номер підгрупи - вузол, а порядковий номер підгрупи - деталь.

Матеріали загального призначення зазвичай розбивають на 10 груп: метали, інструменти і пристосування, електротехнічні матеріали, залізні товари, москательне товари і хімікати, ремонтно-будівельні матеріали, спецодяг, верстати і приладдя до них, різні матеріали. Для зручності роботи складу кожна з груп також ділиться на 10 підгруп за ознакою однорідності матеріалів і отримує свій другий номенклатурний номер. Кожну підгрупу, у свою чергу, підрозділяють на 10 частин, з яких кожна отримує свій номенклатурний номер і так далі Таким чином, кожен матеріал має визначений три або чотиризначний номер, який повністю його характеризує і дає можливість розташувати матеріали на складі в певній послідовності. Така класифікація матеріальних цінностей носить назву сходовою і широко застосовується на складах АТП.

Вироби і матеріали розташовують на спеціальних стелажах, що дозволяють швидко відшукувати те, що необхідне для виробництва.

Метали в прутках зберігають на багатоярусних стелажах в горизонтальному положенні, а у випадку якщо їх діаметр більш 100мм – на низьких роликових стендах. Листові метали – в кіпах або у вертикальному положенні в клітках стелажів.

Легкозаймисті матеріали і кислоти (лаки, фарби, сірчана і соляна кислоти) зберігають у вогнестійкому приміщенні, ізольованому від решти приміщень. Бутлі з кислотою розташовують окремо у відгородженому приміщенні в спеціальній м'якій тарі.

Монтажний, ріжучий, контрольно-вимірювальний інструмент і пристосування зберігають в інструментально- роздаточної комори. Тут же здійснюють їх дрібний ремонт, наприклад заточування. Інструменти зберігають в багатоярусних клітинних стелажах так, щоб кожен номенклатурний номер мав свій окремий осередок.

Комора водійського інструменту служить для зберігання і видачі інструменту, закріпленого за автомобілем. Крім того, тут перевіряють комплектність і технічний стан інструментів і здають несправні в ремонт.

Інструменти зберігаються в стандартних ящиках або брезентових сумках на клітинних стелажах з числом осередків, відповідним числу автомобілів. На кожен автомобіль заводять інструментальну книжку, в яку записують всі інструменти, видані на автомобіль.

У коморі такелажу зберігають і видають вантажний інвентар (брезенти, вірьовки, ланцюги, ломи, лопати), а також виконують його просушування і ремонт, облік і поповнення необхідного комплекту. Для зберігання такелажу застосовують поличні багатоярусні стелажі, а для його сушки влаштовують сушильні відділення з вішалками.

Шини і інші гумотехнічні вироби і матеріали зберігають на спеціальних складах, бажано в підвальних або в напівпідвальних приміщеннях, температура в яких повинна підтримуватися в межах мінус 10 – плюс 20 градусів Цельсія, а відносна вологість 50-60%. Зберігання повинне бути організовано в сухому приміщенні, захищеному від дії прямих сонячних променів, для чого у вікна вставляються спеціальні стекла. При зберіганні в різний час року в приміщенні допускаються коливання температури повітря від –30 до +35 градусів З, а відносній вологості від 50 до 80%. При короткочасному зберіганні температура і вологість нелімітируються. Не вирішується сумісне зберігання шин з нафтопродуктами, пальним, змащувальними і лакофарбними матеріалами.

Покришки зберігаються на дерев'яних або металевих стелажах у вертикальному положенні і розташовуються від опалювальних приладів на відстані не менше 1 м. При довгостроковому зберіганні покришки необхідно періодично (раз на квартал) повертати міняючи точку опори. Складати покришки штабель не допускається. Камери зберігаються на спеціальних вішалках з напівкруглою полицею злегка накоченими, припудреними тальком або вкладеними в нові покришки. Періодично (через 1-2 мес) камери також повертають, міняючи точки опори.

Сиру гуму, що застосовується при ремонті, зберігають в рулонах, підвішених за дерев'яний сердечник, на полицях стелажів, а товсту пластичну гуму – у вигляді, що розкотив. Клей для ремонту зберігають в закритому скляному посуді.

Склад утилю приймає від виробництва непридатне майно і матеріали і здає їх відповідним організаціям для вторинного використання.

Таким чином, на АТП повинні функціонувати основний матеріальний склад (запасні частини, матеріали, майно), спеціалізований склад для прийому, зберігання і видачі ПММ; склад утилю. Основний склад повинен мати в своєму складі секції для шин, лакофарбних матеріалів і хімікатів. Облік матеріальних цінностей, що поступають на склад, а також виданих виробництву і повернених назад, здійснюється з використанням типової первинної документації: приходного ордера, акту про приймання матеріалів, накладній на внутрішнє переміщення матеріалів тощо.

Під час вступу на склад нових запасних частин і матеріалів оформляється приходний ордер. Надходження матеріалів від підрозділів АТП (здача запасних частин особового виготовлення, повернення невикористаних матеріалів, здача на склад відходів і тому подібне) оформляється накладною в двох примірниках.

Таким же чином оформляється переміщення матеріалів з складу на склад. Запасні частини і матеріали передають виробництву на підставі вимоги, підписаного керівником ІТС. Для оперативного контролю за використанням встановленого ліміту вноситься відповідний запис в карту обліку використання ліміту. На середніх і великих АТП широко використовується відпустка матеріалів виробництву по лімітно-заборній картам. Один її примірник знаходиться на складі, інший споживача. Відпустка матеріалів "на сторону" оформляється спеціальною накладною, яка виписується у трьох примірниках. Загальний облік матеріальних цінностей на АТП зазвичай ведеться по сальдовому методу: на складах здійснюється кількісний облік, а в бухгалтерії -. вартісний. Дані первинних документів по приходу і витраті на складі заносяться у картки складскоrо обліку, в яких указується залишок запасних частин матеріалів і бистрознашиваючихся виробів в натуральному виразі. У бухrалтерії на основі цих же документів складаються оборотні відомості. Наприкінці місяця залишки з карток складскоrо обліку переносяться в сальдові книги, підраховується їх загальна вартість, і підсумки порівнюються з оборотними відомостями.

При надходженні матеріальних цінностей їх оцінка і облік проводяться по фактичній собівартості придбання (вартість, сплачена постачальникові плюс транспортні витрати). При відпустці цінностей виробництву до документації вноситься та ж оцінка.

Дата добавления: 2014-01-04