Модель оцінки капітальних активів

Розрахункова вартість похідних цінних паперів

Вартість інвестиційного сертифіката визначається виходячи з доходів від фондових цінностей, в які вкладає кошти інвестиційний фонд, виторгу і витрат від операцій інвестиційного фонду на ринку цінних паперів:

В_і.с. = f (Д, V, З),

де В_і.с. — розрахункова вартість інвестиційного сертифіката; f — функціональна залежність; Д — дивіденди та проценти, що припадають на один інвестиційний сертифікат; V — виторг інвестиційного фонду від операцій з цінними паперами у розрахунку на один інвестиційний сертифікат; З — витрати інвестиційного фонду на управління портфелем цінних паперів у розрахунку на один інвестиційний сертифікат.

Вартість варанта залежить від кількості акцій, на яку обмінюється варант, а також від поточної ринкової вартості акції та визначеної для варанта ціни акції:

В_вар = (А_р – А_вар) Q _вар ,

деВ_вар — розрахункова вартість варанта;А_р — поточна ринкова вартість акції; А_вар— ціна акції, що визначив емітент для варанта; Q _вар — кількість акцій, які обмінюються на варант.

Вартість опціона визначається, виходячи з оцінки дії таких чинників: дивіденди на акцію; співвідношення поточної ринкової вартості акції з ціною акції, визначеної в опціоні; термін дії опціону; безпечна відсоткова ставка; ступінь ризику:

В_опц. = f (Д, С_опц. n _опц. r,R),

де В_опц. — розрахункова вартість опціона; Д — дивіденди на акцію; С_опц. — співвідношення поточної ринкової вартості акції з ціною акції, визначеної у опціоні; n _опц. — термін дії опціона; r — безпечна відсоткова ставка; R — ступінь ризику як стандартне відхилення.

Модель оцінки капітальних активів визначає взаємозв’язок між ступенем ризику та рівнем дохідності цінних паперів. Вона виходить з того, що більшому ризику відповідає більший рівень дохідності й описує залежність, згідно з якою рівень дохідності конкретного цінного паперу дорівнює безризиковій (безпечній) ставці, що коригується на премії за ризики по конкретному фондовому інструменту:

g = r + b (K_m — r),

де g — рівень дохідності конкретного виду цінних паперів; r — безризикова (безпечна) ставка дохідності; b — коефіцієнт, що порівнює дохідність конкретного цінного паперу з загальною дохідністю фондового ринку; K_m — рівень дохідності фондового ринку.

Для вимірювання безризикової ставки дохідності використовуються державні цінні папери США, а рівень дохідності фондового ринку визначається за допомогою відповідних біржових індексів.

В українській практиці оцінки дохідності конкретного виду цінних паперів використовується кумулятивний метод:

g = r_деп + å r,

де g — рівень дохідності конкретного виду цінних паперів; r_деп — безризикова (безпечна) ставка дохідності, визначена як середня за довгостроковими валютними депозитами провідних українських банків; år — премії за всі види ризиків, що притаманні конкретному емітенту.

Такий підхід зв’язаний з тим, що, по-перше, державні цінні папери не відповідають «золотому» правилу інвестування, оскільки уряд, намагаючись покрити дефіцит держбюджету, забезпечує занадто високу дохідність облігацій внутрішньої державної позики; по-друге, відсутність повноцінних біржових індексів унеможливлює використання в розрахунках коефіцієнта r.

Дата добавления: 2014-01-04