Профілактика

Лікування.

Лікування починається тільки після дослідження кісткового мозку, оскільки навіть одна ін’єкція вітаміну В₁₂ може зумовити трансформацію мегалобластного кровотворення в нормобластне, що зведе нанівець інформативність дослідження. Терапія проводиться препаратами вітаміну В₁₂ (цианокобаламін чи оксикобаламін). Цианкобаламін вводять внутрішньом’язево по 500-1000 мкг/добу щодня 7-10 днів, потім дозу зменшують вдвічі і продовжують лікування ще 7-10 днів. З 14-20-го дня переходять на введення препарату через день по 500 мкг протягом 4-6 тижнів. Більш активно засвоюється організмом оксикобаламін, який призначають по 500-1000 мкг через день або щоденно. Критерієм ефективності лікування є визначення ретикулоцитарної кризи на 7-10-й день курса, приріст гемоглобіну та кількості еритроцитів, починаючи з другого тижня лікування і поступове досягнення повної клініко-гематологічної ремісії через 3-4 тижні від початку лікування. Після курсу лікування призначають закріплюючу терапію: цианокобаламін по 500 мкг 1 раз на тиждень протягом 2-х місяців, потім постійно двічі на місяць по 500 мкг. Призначати фолієву кислоту та інші вітаміни групи В недоцільно. Переливання еритроцитної маси не є патогенетично обгрунтованими і проводяться тільки за життєвими показами.

При фунікулярному мієлозі дози цианокобаламіна збільшують до 1000 мкг на кожне введення щодня у поєднанні з коферментом в – кобамідом (500 мкг 1 раз на добу), котрий бере участь в метаболізмі жирних кислот і покращує функціонування спинного мозку та нервових волокон, аж до зникнення клініки фунікулярного мієлозу. Фолієва кислота при фунікулярному мієлозі протипоказана, оскільки може посилити неврологічну симптоматику. У випадку перніциозної коми, яка зустрічається досить рідко, показано переливання еритроцитарної маси і введення великих доз (до 1000 мкг) цианокобаламіна. Паралельно проводиться лікування захворювання, що спричинило анемію.

Лікування препаратами цианокобаламіна зумовлює швидку та стійку ремісію. Відсутність ефекту свідчить про неправильний діагноз.

Профілактика заключається у виділенні груп ризику з профілактичним призначенням хворим цианкобаламіну по 500 мкг 1 раз в місяць. Групами ризику є хворі на атрофічний гастрит та хронічні ентерити, пацієнти, що перенесли тотальну чи субтотальну резекцію шлунка чи маштабну резекцію тонкого кишківника. Хворі обв’язково перебувають на диспансерному обліку у гематолога та гастроентеролога, оскільки у більшості випадків причину дефіциту вітаміна В₁₂ не можливо усунути. Необхідний обов'язковий контроль раз на півроку аналізу крові та фіброгастроскопія.

Дата добавления: 2014-01-04