Будова і робота електронно-променевої трубки.

Основні елементи електронно-променевої трубки:

1) Електронна гармата, яка утворює вузький електронний пучок, напрямлений вздовж вісі трубки;

2) Відхиляюча система, яка необхідна для зміни напряму електронного пучка;

3) Екран, який має властивості світитися при бомбардуванні його електронними пучками.

Скляна колба електронно-променевої трубки має форму конуса, який переходить у циліндр (рис. 1). Електронний прожектор, який називають ще електронною гарматою, утворюється підігрівним катодом, керуючим електродом-модулятором М та двома анодами — А₁ та А₂. Катод розміщено всередині стаканчика модулятора, який має по центру свого донця отвір (діафрагму) для проходження електронів, емітованих катодом. Аноди мають також вигляд порожнистих циліндрів з діафрагмами. Між катодом та другим анодом А₂ подається висока напруга, — до 5000 В, а між катодом та анодом А₁ — до однієї третини від напруги між катодом та анодом А₂. На аноди подають "+", а на катод "-" анодної напруги. Потужне електричне поле, створене цими напругами, прискорює емітовані розігрітим катодом електрони і створює вузький електронний промінь. Електрони, що суттєво відхиляються від осі променя, затримаються діафрагмами анодів. На модулятор М подають від'ємну по відношенню до катода невелику напругу 20—500 В. Від'ємний потенціал модулятора, розташованого поблизу від катоду, повертає частину електронів назад, до катоду. Регулюючи напругу між модулятором та катодом можна змінювати кількість електронів у промені, тобто регулювати яскравість світлової плями на екрані трубки.

Рис. 1

Для відхилення електронного променя на екрані у горизонтальному та вертикальному напрямках між анодом А₂ та екраном розташовано дві пари відхилювальних пластин. Досліджуваний сигнал подають на вертикальні відхилювальні пластини у—у, що забезпечує пересування світлової плями на екрані по осі ординат. Горизонтально відхилювальні пластини х—х використовують для розгортки досліджуваної напруги по осі абсцис. Для цього на пластини горизонтального відхилення подають періодичну так звану пилкоподібну напругу. Імпульси цієї напруги створює спеціальний генератор лінійно змінної напруги (ГЛЗН). Передній фронт цих імпульсів є похилим і прямолінійним, а задній — майже провісний (рис. 2). Таким чином, якщо подати на пластини у—у досліджувану напругу, а на пластини х—х — пилкоподібну напругу, то світловий промінь накреслить на екрані криву (осцилограму) функціональної залеж­ності досліджуваної напруги від часу.

Дата добавления: 2014-01-04