Вступ до лекції

Навчальні цілі заняття

План лекції

1 питання. Давньоруська держава (кінець ІХ – Х ст.).

2 питання. Піднесення та розвиток Київської Русі (кінець Х ст. – середина ХІІ ст.).

Основний зміст лекції

Сучасні наукові концепції походження Київської Русі. Виникнення і становлення давньоруської держави, діяльність перших київських князів в другій половині ІХ – Х ст.

Соціально-економічний розвиток та політичний устрій Київської Русі при Володимирі Великому та Ярославі Мудрому. Духовне життя держави з прийняттям християнства. Культура Київської Русі.

1. Довести до свідомості студентів сутність і зміст історичного процесу утворення та розвитку Київської Русі.

2. Проаналізувати розвиток Київської держави на протязі Х – середини ХІІ ст. в різних сферах життя (соціально-економічній, політичній, духовно-культурній).

3. Сприяти формуванню у студентів почуття гордості за історичне минуле й прагнення бути гідними історії свого народу.

Проблема лекції, на перший погляд, відома; в цілому вивчена дослідниками, але дуже багато аспектів цього періоду сьогодні вимагають нових досліджень, аналізу тощо. Як відмічається у статті В. Рички «Київська Русь: проблеми, пошуки, інтерпретації» (див. «Український історичний журнал» – 2001 – №2 – с. 23-24) не існує в історичній науці проблематики більш контроверсійної, більш складної для осягнення, ніж окреслена словосполученням «Київська Русь». До речі, сам цей термін з’явився в наукових працях лише у ХІХ ст.

Впродовж чотирьохсот років свого існування Київська держава була однією з найбільших держав Європи. Вона заклала традиції державотворення на території сучасної України, дала могутній поштовх розвитку української народності та її культури. Давньоруський період був справжньою «золотою добою» в історії України і мав велике значення для українського народу.

1 питання: Виникнення давньоруської держави (кінець ІХ – Х ст.)

Спершу ще раз звертаємося до життя східних слов’ян напередодні активного формування давньоруської держави – Київська Русь (VІІ ст. – початок ІХ ст.).

Основні характерні риси життя східних слов’ян в цей період:

· територіальне розміщення східнослов’янських племен (поляни – навколо Києва, древляни – по лісах понад р. Прип’ять, дуліби – на Волині, сіверяни – на Чернігівщині тощо);

· існування політичних центрів: у древлян – Коростень, у волинян – Волинь, у сіверян – Чернігів тощо;

· формування племінних союзів (полянський, дулібський і волинський);

· розвиток господарства – землеробства, ремісниче виробництво, тощо. Воно досягало високого рівня;

· вірування східних слов’ян – язичництво, тобто віра в природних богів (Перун – бог грому, Ярило – бог Сонця тощо).

Процеси життя східнослов’янських племен в економічній, соціально-політичній та духовно-культурній сферах поклали шлях до створення давньоруської держави – Київська Русь.

Дата добавления: 2014-01-04