Зсуви, гірські обвали

Зсуви і гірські обвали являють собою зсув мас гірських порід униз по схилу під впливом сили ваги, виникають унаслідок підмивання схилу, перезволоження, сейсмічних поштовхів і т.п.

Зсуви, обвали також здатні викликати великі завали й обвалення автомобільних і залізничних шляхів, руйнування будинків і споруд, населених пунктів, ураження і загибель людей.

Відповідно до міжнародної статистики до 80 % зсувів у даний час пов'язані з діяльністю людини. Зсуви переважно формуються на зволожених ділянках і виникають при крутизні схилу 10° і більше. На глиняних сильнозволожених ґрунтах можуть виникнути і при крутизні 5-7°.

По глибині залягання зсуви бувають: поверхневі (1 м), дрібні (5 м), глибокі (до 20 м), дуже глибокі (понад 20 м); залежно від потужності поділяються на: малі (до 10 тис. куб м.), великі (до 1 млн. куб м); дуже великі (понад 1 млн. куб м).

Зсуви можуть бути активними та неактивними. На активність впливає гірська порода схилу, що становить основу зсуву, а також наявність вологи. Швидкість руху зсуву може бути від 0,06 м/рік до 3 м/с. Зсуви характерні для західних областей України, а також узбережжя Чорного й Азовського морів. Площі зсувонебезпечних процесів за останні 30 років зросли в 5 разів. Найбільшого зростання вони набули в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, Харківсь-кій областях і в Криму. Площа поширення ділянок

з розвитком зсувів у межах міських територій складає понад 44,0 км2.

Сприятливі умови для активізації зсувів склались в межах забудованих

міських територій наступних адміністративних областей: Дніпропетровської на площі 7,88 км2, Київської – 6,98 км2, Луганської - 4,96 км2, Донецької - 3,48 км2, Харківської – 3,13 км2, Чернівецької – 2,99 км2, Вінницької – 2,92 км2, Івано-Франківської – 2,83 км2 та інших.

Фактор ураження: Динамічний, Гравітаційний.

Характеристика дії або проявлення фактора ураження: Зміщення (рух) гірських порід. Динамічний, механічний тиск зміщених мас. Удар.

Осідання земної поверхні в результаті карсту.

Карст (англ. karst) — процес розчинення чи вилуговування гірських порід поверхневими чи підземними водами і формування специфічного (поверхневого та підземного) рельєфу.

Карст є особливо небезпечним процесом через те, що його раптова активізація може призвести до виникнення миттєвих провалів чи осідання земної поверхні.

Найбільш поширення осідання земної поверхні має в районах розташування карстових порід на територіх Волинської області (594 кв. км), Рівненської (214 кв. км), Хмельницької (4235 кв. км).

Інша причина осідання земної поверхні, утворення провалів є госпадарська діяльність людини. Розробка родовищ корисних копалин шахтним способом можуть викликати осідання земної поверхні під гірничними виробками.

Дата добавления: 2014-01-04