Воєнні дії на західноукраїнських землях у 1915—1917рр

Плани німецького командування утримати Східний фронт силами однієї Австро-Угорщини зазнали краху.

Австрійська армія втратила 400 тис. чоловік, зокрема 100 тис. по­омандув, російська армія — близько 230 тис. чоловік.

Воєнні дії на території України у 1914 – 1917 р

Національно-етнічні особливості при такому адміністративно-територіальному устрої ігнорувалися.

Ці території після встановлення влади більшовиків увійшли до складу УРСР, а пізніше – до незалежної Української держави.

Влітку 1914 р. загострення протиріч між імперіалістичними державами сягнуло фатальної межі, світ опинився у полум’ї Перш світової війни.

Про масштаб катастрофи свідчать статистичні дані 34 країни, які брали участь у війні, мобілізували 65 млн. солдаті з яких 10 млн. загинуло і 20 млн. поранено.

Майже такими були жертви і серед мирного населення.

З початком війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а самі українці змушені були воювати за чужі інтереси і брати участь у нав’язаному омандування зосереджувало, адже в російській армії перебувало 3,5 млн. українців,

в оманд-угорській - 250 тис.

Безпосередньо на території України воєнні дії вів Південно-Західний фронт, що простягався на 450 км від Івангорода до Кам’янця-Подільського.

Командуючим спочатку був генерал Н. Іванов, а з бе­взня 1916 р.— генерал О. Брусилов.

Одночасно з операцією Північно-Західного фронту проти Німеччини на Південно-Західному розгорнулася грандіозна битва, яка отримала назву Галицької.

Вона тривала 33 дні — від 10 серпня до 13 вересня 1914 р.

З обох боків, Австро-Угорщини і Росії, в ній брало участь 1,5 млн. солдатів і офіцерів.

- 21 серпня російські війська зайняли Львів.

- У подальших боях, 24— 30 серпня, біля містечка Городок (40 км на захід від Львова) австрійські війська були розгромлені й відступили спочатку на р. Сян, а потім, на початку вересня, до р. Дунаєць.

- Російські війська оточили блокували добре укріплену фортецю Перемишль.

- На 13 вересня російська кіннота вийшла на рубіж р. Віслока у 80 км від Кракова.

Запеклі бої відбувалися на Ужоцькому перевалі в Карпатах, де Легіон УСС у складі австрійської армії отримав бойове хрещення.

Внаслідок Галицької омандування зо війська зайняли Східну частину Західної Галичини, а також майже всю Буковину з м. Чернівці.

У лютому — березні 1915 р. російські війська вели важкі бої в Кар­патах.

9 березня капітулював оманд-угорський гарнізон Перемиш­ля.

Російські війська захопили 120 тис. полонених, серед здобутих трофеїв виявилося 900 гармат.

Тим часом німецьке омандування зосереджувало на Східному фронті за рахунок перекидання частин із Західного великі війсь­кові сили, готуючись розгромити російські війська і, отже, виве­сти Росію з війни.

Головний удар передбачалося завдати в Гали­чині. Для цього було створено нову, 11-ту німецьку армію під командуванням генерала Макензена.

Разом з нею діяла 4-та авст­рійська армія. У районі прориву, на 35-кілометровій ділянці фронту між містами Горліце і Громнік, Макензен створив значну перева­гу: в живій силі — вдвічі, в артилерії — у 6 разів, зокрема у важкій — у 40 разів.

Увечері 18 квітня 1915 р. німецька артилерія почала масований обстріл позицій російських військ, який тривав майже добу.

Після цього 11-та німецька армія перейшла в наступ.

3-тя російська армія змушена була відступити за р. Сян, почали відступ й інші армії Південно-Західного фронту: 8 -ма 21 травня залишила Перемишль, 11 -та і 9 -та перейшли за Дністер.

9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня — переважну частину Галичини.

Дата добавления: 2014-01-04