КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Особливості наукового погляду на феномен „клієнт”
Певні розбіжності у тлумаченні терміну „клієнт” визначаються суттєвим впливом зарубіжного досвіду соціальної роботи і неврахуванням національних особливостей. Так, в України немає законодавчо визнаного терміну „клієнт”. Нагадаємо, що в Законі „Про соціальні послуги” вживається термін – „особа, яка потребує соціальних послуг”. . Стаття 1. Соціальні послуги – комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги (далі – особи, що потребують соціальних послуг), з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повсякденного життя. На основі вітчизняної практики соціальної роботи визначимо таку типологію поняття „клієнт”. За правовим статусом: · оформлення надання соціальних послуг на основі офіційної угоди: на створення і соціальний супровід прийомної сім’ї, і тоді клієнтом виступає як дитина-сирота, так і вся прийомна сім’я; догляд і нагляд за інвалідом або самотнім непрацездатним громадянином у територіальному центрі обслуговування інвалідів та одиноких непрацездатних громадян; · моральна угода, яка заснована на добровільній, взаємній домовленості між соціальним працівником і клієнтом. За участю держави: · міра зобов’язання держави на надання соціальних послуг; · власне волевиявлення громадян. За змістом і способом надання соціальних послуг виділяємо такі типи клієнтів:
За місцем надання соціальних послуг: · за місцем проживання особи; · у стаціонарних інтернатних установах та закладах; · у реабілітаційних установах та закладах; · в установах та закладах денного перебування; · в установах та закладах тимчасового або постійного перебування; · у територіальних центрах соціального обслуговування; · в інших закладах соціальної підтримки, догляду. Вітчизняні соціальні працівники розділили клієнтів, які отримують гуманітарну допомогу, на три великі групи: „агресори”, „ввічливі”, „німі”. „Агресора” відрізняє емоційна жестикуляція; його вимоги супроводжуються погрозами і викриттями. Він висловлює своє невдоволення, у всьому вбачає кривду і приниження власної гідності. „Ввічливий” клієнт у процесі спілкування і взаємодії за все дякує соціального працівника, просить вибачення за ту турботу, яку він доставляє, шукає привід, щоб продовжити спілкування і контакт. Поведінка „німого” клієнта пов’язана з емоційною стриманістю. Як правило, він намагається скоротити процес спілкування, виявляє свої почуття і прохання невербальними засобами. Ті соціальні працівники, які ведуть прийом населення, стикаються з іншими запитами, і тому у них інша класифікація клієнтів. В її основі лежить екзистенціальна проблематика суб’єкта, яку він презентує в тій чи іншій формі: - справедливість; - законність; - смисл існування; - відповідальність. Запит клієнта, який базується на даних домінантах, викликає відповідні почуття і якби визначає поведінку соціальних працівників. На неспівпаданні очікувань, поведінки, вимог соціального працівника і клієнта також може будуватись імпліцитна типологія, оскільки це один із процесів, які впливають на формування і розширення понятійного поля теорії соціальної роботи. Однак процес взаємодії соціального працівника і клієнта ускладнюється тим, що нерідко і логіка запитів, і характерна поведінка клієнтів пояснюється патологічними відхиленнями від норми. Це примушує соціального працівника розширювати свою імпліцитну концепцію типології суб’єкта за рахунок смислів, понять і підходів, які вироблені теорією і практикою суміжних дисциплін, таких, як медична психологія, психопатологія, психіатрія.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 256; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |