Типи запасів організацій

Та основні функції запасів

Типи запасів, витрати на їх формування

Запаси — це будь-який ресурс, який використовується для того, щоб задовольнити поточну або майбутню потребу. Заготовки і матеріали, напівфабрикати, що знаходяться у виробничому процесі, готові вироби тощо — усе це відноситься до запасів.

З точки зору управління виробничою системою запаси поділяють на чотири типи:

1. Запаси матеріалів, закуплених комплектуючих деталей, сировини та інших інгредієнтів, необхідних для ство­рення буфера між обсягом закупок і обсягом їх спожи­вання у виробництві.

2. Заділи різних видів, що використовуються безпосеред­ньо у виробництві, тобто запаси незавершеного вироб­ництва, що створюють певний буфер між послідовними виробничими операціями.

3. Запаси запасних частин для ремонту обладнання та ме­ханізмів. Існують вони тому, що час і потреба в ремонті обладнання невідомі. Деякі запаси на ремонт є функцією планування ремонтів, інші потреби в ремонт­них запасах мають прогнозуватися.

4. Запаси готової продукції у вигляді нереалізованих кінцевих товарів, що зберігаються на складах підприємства чи підприємств торгівлі. Вони є буфером між продуктивністю операційної системи та швидкістю відвантаження чи продажу продукції.

З точки зору формування запасів розрізняють де­терміновані (планові) та стохастичні (неплановані, випад­кові, "стихійні") запаси.

Перераховані вище типи запасів мають детермінований, об'єктивнозумовлений характер. Вони мають бути чітко виз­наченими, спланованими і забезпечувати оперативну гнучкість виробництва. їх кількість, якість та величина поста­вок залежать від характеру призначення продукції, часу ви­робничих циклів та особливостей виробничого процесу.

Але запаси можуть формуватися і стохастичним шляхом, що пов'язано з різними відхиленнями в операційній системі. Причини цих відхилень в основному суб'єктивні. Деякі з них виникають внаслідок того, що:

- робітники, машини, постачальники виробляють деталі та вузли, що не відповідають стандартам, невчасно чи невідповідної якості;

- конструкторська документація та креслення не точні;

- виробничий персонал пробує організувати виробництво до отримання креслень та специфікацій у комплекті;

- купівельний попит невідомий, вироблені партії про­дукції більші від партій споживання, непогодженість ре­жиму роботи постачальників і споживачів тощо.

Усе це може призвести до того, що надходження в запаси та їх споживання стають некерованими. Вони відхиляються від запланованих за часом та кількістю, що вказує на невисоку якість менеджменту в даній організації.

Отже, формування запасів організації має базуватися на роз­рахунку об'єктивної потреби в їх конкретних видах з гарантова­ним забезпеченням процесу виконання виробничої програми та інших видів господарської діяльності підприємства. При цьому необхідно враховувати витрати, пов'язані з формуванням та зберіганням запасів фірми. Основним завданням у зв'язку з цим є визначення оптимального співвідношення між величиною ви­робничих запасів та витратами на їх створення й зберігання.

Види витрат на формування запасів Найбільш поширені види витрат, пов'язаних із запасами, такі:

1. Вартість предметів закупівлі. Ціна при закупівлі може за­лежати від скидок, які надаються залежно від: а) кількості предметів, що закуповуються за одним замовленням; б) загальної вартості замовлення по декількох позиціях, що видаються одному постачальнику; в) пори року, в яку розміщується замовлення. До цієї категорії витрат можна віднести і вартість втрачених можливостей використання коштів в інших альтернативних напрямах: на розширення виробничих потужностей, зниження собівартості про­дукції, капіталовкладення в інші підприємства тощо.

2.Витрати на замовлення, тобто витрати на оформлення
замовлення, куди входять:

а) конторські витрати на оформлення замовлення та опла­ту праці конторських службовців;

б) транспортні витрати та витрати обліку вантажів тощо.

3. Витрати на налагоджування та переналагоджування об­ладнання. Це витрати на підготовку машини чи процесу для виготовлення замовлення. Зниження часу перена­лагоджування є суттєвим вкладом у зменшення інвес­тицій у запаси..

4. Витрати на зберігання. Ці витрати пов'язані зі зберіган­ням чи "рухом" запасів у часі. До них входять:

—витрати на приміщення (оренда чи амортизація, його належний стан, податок на приміщення, страхування, опалення, освітлення, персонал тощо);

—операції з переміщення запасів (транспорт, обладнання, його амортизація, обслуговування);

—витрати на інвестування (вартість капіталу, інвестова­ного в запаси, кредит, податки на запаси, страхування тощо);

—витрати, пов'язані з ризиком втрат унаслідок старіння, псування, крадіжок, відходів, продажу за зниженими цінами, сповільнення споживання даного виду ма­теріальних ресурсів тощо.

5.Витрати, пов'язані з відсутністю (дефіцитом) ре­сурсів, які охоплюють:

- утрачений виробничий час чи понадурочні роботи, спричинене відсутністю матеріалів, деталей чи інших ресурсів;

- витрати на прискорення доставки необхідних ма­теріалів (витрати на зв'язок, роз'їзди, премії за швидкість доставки тощо);

- витрати, пов'язані з коригуванням виробничої програ­ми, прискоренням відвантаження готової продукції, що виготовлена з порушенням графіку;

- вартість відстежування відкладених замовлень клієнту­ри на готову продукцію, якої не виявилося на складі;

- втрачений обсяг збуту або навіть втрачені клієнти та час і додаткові кошти на відновлення відносин із ними.

Дата добавления: 2014-01-04