У разі відмови їхати командуючий Київським військовим округом отримав директиву розпустити УЦР і Генеральний Секретаріат

Вересня 1917 р. розпочала роботу демократична нарада, де було сформовано Тимчасову раду Республіки — із функціями передпарла­менту — органу, перед яким уряд мав звітувати до відкриття Уста­новчих зборів.

Придушення заколоту Корнілова не стабілізувало становище.

Розгорталася страйкова боротьба. Ширився селянський рух.

За таких умов Тимчасовий уряд Росії, щоб підняти свій авторитет, 1 вересня оголосив Росію республікою і призначив на листопад вибо­ри в Установчі збори.

Для зміцнення виконавчої влади було створено Директорію з п'яти осіб:

- Керенський,

- Нікітін,

- Терещенко,

- адмірал Вердеровський,

- генерал Верховський.

Представники УЦР взяли участь у роботі Демократичної наради і знову поставили перед Тимчасовим урядом свої вимоги.

Позиція української делегації на засіданні Демократичної наради (передпарламент) у Петрограді (вересень 1917 р.)

- Передання всіх поміщицьких, монастирських і церковних зе­мель у завідування земельних комітетів;

- Заведення контролю державного й крайового над продукцією й розподіленням;

- Оподаткування великого капіталу й майна та конфіскація воєн­них прибутків на користь окремих країв і цілої держави;

- Призначення рішучих заходів щодо укладення миру, для чого негайно випередити союзників у справі відкриття мирних перего­ворів;

- Скликання Установчих зборів у призначений час без дальших зволікань;

- Признання за всіма націями правана нічим не обмежене само­визначення;

- Скликання кожною нацією та краєм, які того домагаються, на­ціонально-крайових суверенних Установчих зборів;

- Передача всієї повноти влади в Україні в руки Української Цен­тральної Ради та її Генерального Секретаріату, складеного на основі статуту 29 липня.

У відповідь на такі вимоги представники УЦР почули вже тради­ційну відповідь: питання про автономію України повинні вирішити Установчі збори.

Розуміючи, що подальше зволікання з наведенням ладу в Україні лише погіршить становище, 7 жовтня (24 вересня) 1917 р. Генеральний Секретаріат одностороннім актом повідомив про вступ в управління Україною.

У відповідь міністр юстиції Тимчасо­вого уряду розпочав підготовку судового процесу проти Центральної Ради та Генерального Секретаріату, звинувативши їх у державній зраді, й наказав київській прокуратурі притягти секретарів до судо­вої відповідальності.

Для роз'яснень до Петрограда були викликані члени Генерально­го Секретаріату. Ходили навіть чутки, що Тимчасовий уряд планує арештувати секретарів, коли вони прибудуть до столиці.

У жовтні 1917 р. УЦР взяла курс на скликання Всеукраїнських установчих зборів. Після цього В. Винниченко отримав розпоря­дження «безвідкладно виїхати до Петрограду для особистих пояснень з приводу повідомлень про агітацію в Україні на користь скликання суверенних Установчих зборів».

7 листопада (25 жовтня) 1917 р. В. Вин­ниченко поїхав у Петроград (саме в цей день більшовики здійснили переворот, поваливши Тимчасовий уряд Росії).

Конфлікт УЦР і ТУ не набув подальшого розвиток, оскільки остан­ній зник з політичної арени.

Погіршення становища в країні сприяло зростанню авторитета більшовиків, які у своїх демагогічних заявах обіцяли народу все те, про що він мріяв.

Починаючи з 28 (15) вересня, Ленін, перебуваючи в підпіллі, звертався до керівництва і членів партії з листами про не­обхідність негайної підготовки збройного повстання: «Беріть владу негайно!», «Зволікання — це смерть!».

8 жовтня (25 вересня) головою Петроградської ради став Л. Троцький, який отримав змогу широко пропагувати свої ідеї про передачу влади радам, гору в яких стали брати більшовики.

Із наступного місяця більшовики приступили до безпосередньої підготовки повстання проти Тимчасового уряду.

6. Більшовицький переворот у Петрограді. Боротьба за владу в Києві.

Із 18 до 31 (з 5 до 18) жовтня 1917 р. відбулося декілька засідань ЦК РСДРП (б), на яких обговорювали конкретні питання підготовки повстання в Петрограді.

Дата добавления: 2014-01-04