Технологія декоративно-художнього освітлення елементів архітектурного середовища

Фасади будівлі. При використанні прийому загального заливаючого освітлення необхідно забезпечувати видимість структури його декоративно-пластичних елементів об’єму, фактури. Це досягається за допомогою світлотіней. Тіні дозволяють підкреслити рельєф фасаду, але й можуть спотворити його зовнішній вигляд. Розмір тіней залежить від кута падіння світла та глибини рельєфу поверхні. Щоб освітлювана поверхня виглядала збалансовано, всі тіні повинні відхилятися в одному напрямку.

Для створення тіней кут між напрямом осьового променя прожектора та нормаллю до фасаду будівлі може лежати в межах від 30⁰ до 60⁰ при бічному освітленні фасаду та в межах від 50⁰ до 80⁰ при заливаючому освітленні з землі знизу вгору.

При загальному рівномірному освітленні фасаду відношення максимальної освітленості до мінімальної повинно бути не більше 3:1, а на рельєфних та різнокольорових фасадах 5:1. Найбільш виділеними повинні бути основні композиційні елементи.

Для створення виразної світлової композиції об’єкта рекомендується змінювати освітленість по напрямках: вертикалі, горизонталі, до центру або периферії фасаду. Співвідношення освітленостей, які створюються з художньою метою, повинно бути не менше 1:10 і не більше 1:30. Для виявлення обємності архітектурної форми середні значення освітленості суміжних фасадів повинні відрізнятися один від одного в 5-8 разів.

Вибір місця установки прожектора заливаючого світла актуальний, враховуючи можливість створення сліпучої дії. Для її обмеження рекомендується:

ü Встановлювати захисні решітки, екрани, козирки;

ü Розміщувати опори з прожекторами та наземні освітлювальні установки серед дерев та кущів;

ü Розміщувати прожектори в підземних нішах;

ü Збільшувати число освітлювальних приладів з джерелами світла пониженої потужності.

Вибір місць розміщення освітлювальних приладів локального освітлення повинен відбуватися з врахуванням тінеутворення від стін та карнизів, що розділяють віконні пройоми. Використання захисних екранів на освітлювальних приладах в даному випадку зменшує засвічення вікон.

Використання екранів та карнизів

Циліндричні та багатогранні об’єкти. Для адекватного сприйняття циліндричного об’єкта яскравість його поверхні повинна плавно змінюватися.

Освітлення циліндричного об’єкта з одного боку (А), з двох боків (Б) та з трьох боків (В) прожекторами заливаючого світла

При огляді з усіх боків об’єми малого діаметру рекомендується освітлювати двома прожекторами з великої відстані. Приземисті об’єми відносно великого діаметру можна освітлювати трьома прожекторами заливаючого світла з невеликої відстані. Для високих циліндричних споруд відносно малого діаметру освітленість верхньої частини повинна бути більш інтенсивною. При спостереженні з одного напрямку циліндричного об’єкта великого діаметра можливе створення двох ефектів: добре освітлена центральна зона може знаходитися між двома темними зонами або навпаки.

Щоб показати характер багатогранних об’єктів, дві суміжні грані не повинні мати однакову яскравість. Для цього освітлювальні прилади встановлюють асиметрично відносно суміжних граней. Для чотири або шестигранних об’єктів, що оглядаються з усіх боків, достатньо мати два напрямки освітлення. Можна виконувати освітлення двох суміжних граней різноспектральними джерелами світла.

Для створення просторового сприйняття об’єкта можна акцентувати грані взаємоперпендикулярних стін або підсилити глибину й висоту.

Незалежно від освітлення та прикраси двох взаємоперпендикулярних стін, рекомендується виділяти їх різними яскравостями або кольорами, підкреслюючи грані. Для цього прожектор треба перемістити в сторону тієї стіни, яскравість якої повинна бути більшою. Різниця в яскравостях не повинна бути меншою 25-30%.

При спостереженні об’єкта з великої відстані при рівнояскравому освітленні його поверхні, спостерігач не побачить виступів стін, не відчує об’ємності, тобто об’єкт сприйматиметься плоским. Якщо одна стіна буде світлішою від іншої, то вона буде сприйматися більш віддаленою. Яскравість можна диференціювати і в межах однієї стіни, наприклад, з ярусами, окремими карнизами. При більш яскравій верхній частині створюється відчуття зміщення площин.

Освітлення даху. Особлива увага приділяється контурам даху, як елементу, що увінчує будівлю. Освітлювальні прилади локального освітлення, встановлені на фасадах будівлі, та заливаючого світла, розміщені поблизу будівлі, висвітлюють горизонтальний орнамент під всією крівлею. Освітлювальні прилади загального заливаючого освітлення монтуються на опори або сусідні будівлі. При локальному освітленні даху освітлювальні прилади розміщуються на огорожі даху або поблизу її конструктивних елементів з врахуванням вимог протипожежної та електричної безпеки. Слід намагатися, щоб нижня частина будівлі була добре освітленою, щоб запобігти ефекту паріння в повітрі.

Колони. Колони можуть бути виділені силуетом з позитивним або негативним контрастом відносно фона.

На освітленому фоні колона виділяється темним силуетом. Невелике підсвічення колони обмежує контраст або показує її структуру. При безпосередньому освітленні колон вони виділяються на темному або тускло освітленому задньому плані. Вибір рішення залежить від оточення, стану об’єкта та задуму архітектора. Овальну форму колон, розміщених на фасаді будівлі, можна підкреслити, освітлюючи їх знизу освітлювальними приладами з широкою КСС.

Мости. При проектуванні освітлювальних установок мостів треба враховувати вимоги до виключення сліпучої дії освітлювальних приладів на пішоходів, водіїв автотранспорту та річкових суден, машиністів залізничного транспорту; ударні та вібраційні навантаження на освітлювальні прилади; можливість отримання додаткових ефектів за рахунок відбивальних властивостей води.

Основним прийомом декоративно-художнього освітлення мостів є поєднання заливаючого та локального освітлення прожекторами з розрядними лампами високого тиску широкого діапазону потужностей, світильниками з люмінесцентними лампами та світло діодами. Для зменшення сліпучої дії використовують екрануючі конструкції та ніші мостів, що обмежують світловий потік освітлювального приладу в небажаних напрямках, при цьому прожектори встановлюють переважно вихідним отвором вгору, освітлюючи арки, прольотні елементи, берегові та проміжкові опори, гвинтові елементи. Прилади локального освітлення монтують близько до несучих конструкцій та архітектурних елементів мостів, акцентуючи на них увагу спостерігачів.

Культові споруди. Основною задачею декоративно-художнього освітлення культових споруд є створення світлового образу храму, на який звертають увагу прихожани. Підсилення світла по вертикалі з максимальним освітленням кінців храму роблять його своєрідним маяком в міському середовищі.

Найбільш характерним є прийом заливаючого рівномірного та локалізованого освітлення, направленого знизу вгору. Більш яскраво освітлюють західні та східні фасади, що відповідає розміщенню хрестів. В 3-5 разів зменшують освітленість південних та північних фасадів, цим проявляючи структуру об’ємів споруди. Освітлення верхніх елементів православних церков та соборів можна підсилити за рахунок в основах барабанів головного та малих куполів освітлювальних приладів локального освітлення. Можливе й поярусне підсвічення дзвіниць церков.

Внутрішні об’єми дзвіниць рекомендується освітлювати теплим чи золотистим світлом, імітуючи палання свічки чи лампади. Іконописні зображення на фасадах храму освітлюються знизу освітлювальними приладами з лампами розжарювання та галогенними лампами розжарювання малої потужності, що встановлюються в декоративні кожухи, стилізовані під лампади. Нижні об’єми церкви рекомендується освітлювати інтенсивністю 3-6 лк. Це можуть створити ретросвітильники, встановлені на декоративних опорах, розміщених на території біля храму. При цьому треба виключити яскраві джерела світла. При освітленні високих протяжних стін верхня частина повинна бути більш яскравою ніж нижня.

Скульптури, монументи. При освітленні скульптури вирішальне значення має тінеутворення, тому пам’ятник краще освітлювати зверху. Для цього потрібні дві групи прожекторів: основні та пом’якшуючі тіні. Часто прожектори встановлюють на землі. Якщо статую видно на фоні неба, вона може бути освітлена невеликою освітленістю. Розміщення освітлювальних приладів та кількість світлоточок залежить від форми та розмірів скульптури. Невисокі скульптури та статуї людей (до 6 м) повинні освітлюватися повністю, але неоднорідно. Скульптура, встановлена на рівні землі, освітлюється прожекторами, розміщеними в підземних нішах або на землі за декоровано низькими зеленими насадженнями. При освітленні скульптури на постаменті, прожектори розміщуються на землі досить далеко, щоб запобігти утворенню тіней від краю постаменту на нижніх частинах скульптури.

Можна застосовувати різноспектральні джерела світла. Монументи висотою 100 і більше метрів освітлюються прожекторними батареями з потужними джерелами світла, розміщеними на спеціальних конструкціях чи опорах. Більш складним, але ефективним є освітлення монументів та споруд освітлювальними приладами, встановленими в підземних нішах.

Стяги. Для освітлення стягу на флагштоку використовують малопотужні прожектори з концентрованою КСС, змонтовані колом на мачті, висотою не менше 2,5 м від її основи, але не ближче 0,4 м від кінця стягу.

Ландшафтне освітлення. Основні принципи проектування ландшафтного освітлення:

ü На пішохідних доріжках рівні освітленості повинні складати не більше 5 лк;

ü Передній план повинен бути слабо освітленим або не освітленим взагалі, щоб не відволікати уваги від освітлених елементів ландшафту;

ü Кожен вид зелених насаджень та малих архітектурних форм вимагає відповідного прийому освітлення;

ü Віддалена група дерев або високих кущів є слабким фоном для основних елементів ландшафту. Рекомендоване співвідношення яскравостей фону та об’єктів ландшафту 1:10;

ü Освітлений об’єкт може бути видним з однієї або кількох точок спостереження, при цьому в полі зору спостерігача не повинні попадати яскраві джерела світла;

ü В рекреаційних зонах не рекомендується застосовувати лампи ДНаТ, що мають низький індекс кольоропередачі, за виключенням підсвічення дерев з пожовтілим листям в осінній період. В святковому режимі можливе застосування освітлювальних приладів з різноспектральними джерелами світла.

Для освітлення клумб, альпійських гірок, можна застосовувати освітлювальні прилади, встановлені безпосередньо біля рослин, але на безпечній для них відстані.

Фонтани та водойми. Більшість декоративних водних поверхонь втрачають денну привабливість з настанням сутінок. Найбільш ефективне підсвічення води зсередини. Струї води – чудові світловоди. Декоративне освітлення фонтанів та водойм складається з підсвічення водяних струїв, дзеркала води, скульптур та окремих елементів фонтану.

Великий ефект дає поєднання змінних за висотою та формою струїв фонтанів, що автоматично підсвічуються перемиканням ламп з кольоровими світлофільтрами або світло діодами. Освітлювальні прилади з концентрованим пучком світла при цьому розміщуються за форсункою фонтану, з якої компактно виходить водяна струя або в точці, де вона входить в водойму чи в обох точках. Ефективно виглядають фонтани, де використовується динамічне світло зі змінним кольором.

При освітленні переливів води світлові прилади встановлюють в місцях її падіння. Потужність джерел світла залежить від висоти водоспаду та товщини водяного потоку. Для освітлення водяних «сходів» освітлювальні прилади монтуються в основі кожної східці. Цікавий ефект відбиття від поверхні води в озері, річці, каналі та ін. Щоб досягти оптимальної дії образу, необхідно усунути відбиття джерела світла в напрямах спостереження та яскраво освітити всі частини споруди над поверхнею води.

Контрольні запитання:

1) Як застосовуються зенітні прожектори при декоративно-художньому освітленні?

2) Які технічні прийоми застосовуються для створення художнього світлового образу?

3) Які вимоги пред’являються до освітлювальних приладів, що використовуються при декоративно-художньому освітленні міста?

4) Які особливості освітлення фасадів?

5) Які особливості освітлення циліндричних та багатогранних об’єктів?

6) Які особливості освітлення дахів?

7) Які особливості освітлення колон?

8) Які особливості освітлення мостів?

9) Які особливості освітлення культових споруд?

10) Які особливості освітлення скульптур та монументів?

11) Які особливості освітлення стягів?

12) Які особливості освітлення ландшафтів?

13) Які особливості освітлення фонтанів та водойм?

Дата добавления: 2014-01-04