Рецепт, структура рецепта. Форми рецептурних бланків згідно з чинним наказом. Правила оформлення рецептів, зберігання та облік рецептурних бланків

Джерела отримання ліків - лікарські рослини, сировина тваринного, мінерального походження, продукти життєдіяльності пліснявих грибів, хімічного синтезу. Траволікування (фітотерапія) — вид терапії, що застосовує рослини як лікарські засоби. Траволікування є найбільшою складовою народної медицини та значимим напрямком наукової медицини. Лікар-фахівець в галузі фітотерапії називається фітотерапевтом. Людей, які знаються на травах і їхньому використанні у медичних цілях, називають травознаями. Іноді до сфери фітотерапії відносять не тільки рослини, але також і гриби (вид лікування, при якому як лікарські засоби використовуються гриби, називається фунготерапією), а іноді й інші природні препарати — продукти бджільництва (прополіс, маточне молочко, мед, віск, бджолину отруту), мінерали, певні частини тварин. Розрізняють традиційну фітотерапію, що є складовою частиною традиційної терапії, і ботанічну медицину (інші назви — наукова фітотерапія, медична фітотерапія) — один з напрямків наукової медицини. У сучасній науковій фітотерапії, на відміну від традиційної, фітотерапевтичні препарати практично не застосовуються самостійно, зазвичай їх призначають додатково до фармакотерапії. Лікарів, спеціалістів в галузі фітотерапії, називають фітотерапевтами.

4.Аптека, її структура та функції.Державна фармакопея України, її зміст і значення.

Отримані лікарські препарати зберігаються в аптеках. Аптека - медико-санітарний заклад у системі охорони здоров'я, в обов'язки якого входить постійно забезпечувати ліками населення та лікувальні заклади.

В аптеках розрізняють виробничі і службово-побутові приміщення. Аптечне приміщення виробниче - це приміщення, призначене для виготовлення, комплектації, відпуску, контролю та зберігання ліків. До них відносяться: зал обслуговування, асистентська, фасувальна, дистиляційна, мийна, кокторій (приміщення для виготовлення водних витяжок з рослинної сировини), стерилізаційна, кабінет провізора-аналітика. мате­ріальні кімнати, кімната для обслуговування населення в нічний час тощо.

Розміщення виробничих приміщень повинно виключати зустрічні по­токи технологічного процесу виготовлення ліків в асептичних умовах і нестерильних лікарських засобів.

Зал обслуговування населення, матеріальні кімнати обладнуються спеціальними меблями, які дозволені для зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Приміщення для виготовлення нестерильних ліків обладнується спеціальним виробничим устаткуванням та приладами. В цьому приміщенні допускається організація робочого місця для проведення контролю за якістю та фасуванням ліків.

Приміщення для одержання води очищеної обладнується апарата­ми, місткостями для отримання та зберігання води. Одержання води для ін'єкцій проводиться в окремій кімнаті асептичного блоку, де кате­горично забороняється виконувати будь-які роботи, що не пов'язані з отриманням води для ін'єкцій.

Приміщення для зберігання запасів лікарських засобів обладнується стелажами, шафами, холодильником та іншим устаткуванням з метою забезпечення умов зберігання отруйних, наркотичних, психотропних, сильнодіючих, вогненебезпечних, термолабільних та інших лікарських засобів, лікарської рослинної сировини, виробів медичного призначення відповідно до чинних вимог.

Аптечне приміщення службово-побутове - це приміщення, призна­чене для здійснення адміністративних і господарських функцій. До них належать: кабінет завідувача, бухгалтерія, кімната персоналу, гардероб­на, туалет (вбиральня), душова, кімната занять з персоналом, кімната зберігання предметів прибирання і т. п.

Кімната персоналу повинна бути обладнана холодильником, мебля­ми для організації вживання їжі, а також відпочинку персоналу.

Приміщення та устаткування гардеробної повинні забезпечити утри­мання та схоронність особистого та технологічного одягу відповідно до вимог санітарно-епідеміологічного режиму аптек.

В аптеці допускається поєднання таких приміщень:

- асистентської з фасувальною та кабінетом (робочим місцем) про­візора-аналітика;

- мийної і стерилізаційної аптечного посуду;

- матеріальної кімнати засобів санітарії та гігієни, виробів медичного призначення та матеріальної допоміжних матеріалів (в сільських апте­ках - матеріальної лікарських засобів і засобів санітарії, гігієни та ви­робів медичного призначення);

- кабінету завідувача і бухгалтерії;

- кімнати персоналу і гардеробної.

Номенклатура штатних посад аптеки

Кожна аптека повинна бути укомплектована відповідними фахівцями і допоміжним персоналом. При цьому міські аптеки повинні бути укомплектовані не менше ніж двома штатними фармацевтичними фахівцями. В аптеках, розташованих у сільській місцевості, допускається одна штат­на посада фармацевтичного фахівця.

Відділи аптек та їх функції

У залежності від величини річного товарообігу державних та комунальних аптек їх поділяють на п'ять груп за оплатою праці адміністра­тивно-господарського персоналу. Від обсягу роботи також залежить організаційна структура аптек, тобто число відділів у них. Так, у вироб­ничих аптеках з великим річним товарообігом (перша група за оплатою праці) можливе відкриття чотирьох відділів, а саме:

- відділу запасів (функції: визначення поточної потреби в лікарських засобах і виробах медичного призначення, своєчасне подання замовлень на них, приймання товарів за кількістю і якістю, забезпечення правильно­го зберігання, організація предметно-кількісного обліку, проведення лабо­раторних і фасувальних робіт, відпуск товару іншим відділам, відокремле­ним структурним підрозділам, лікувально-профілактичним закладам);

- рецептурно-виробничого відділу (функції: прийом рецептів на екстемпоральні ліки, виготовлення і оформлення ліків, контроль їх якості, відпуск ліків);

- відділу готових лікарських форм (функції: прийом рецептів на готові лікарські засоби аптечного і промислового виготовлення та їх відпуск);

- відділу безрецептурного продажу (функції: реалізація лікарських засобів, які відпускаються без рецепта, а також виробів медичного призначення).

В аптеках меншого обсягу роботи (друга та третя групи за оплатою праці) можлива організація двох відділів. При цьому в залежності від специфіки роботи ймовірні такі варіанти:

а) відділ запасів та відділ рецептурно-виробничий, готових лікарсь­ких форм і безрецептурного продажу;

б) відділ рецептурно-виробничий із запасами та відділ готових лікарсь­ких форм і безрецептурного продажу;

в) відділ рецептурно-виробничий, запасів і готових лікарських форм та відділ безрецептурного продажу.

В інших виробничих аптеках (четвертої і п'ятої груп за оплатою праці) відділи відсутні.

Необхідно підкреслити, що в аптеках готових лікарських форм з ве­ликим обсягом роботи (першої та другої групи) можлива організація тільки двох відділів: відділу відпуску готових лікарських форм за рецептами лікарів і відділу безрецептурного продажу.

Виготовляють лікарські препарати за вимогами та правилами, що відображені в спеціальному збірнику фармацевтичного законодавства - фармакопеї.

ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ (ДФУ) —це правовий документ, що містить загальні вимоги до ліків, ФС (монографії), а також методики контролю їх якості (Закон України «Про лікарські засоби», ст. 2). ДФУ має законодавчий характер. Її вимоги, що висуваються до ліків, є обов’язковими для всіх підприємств та установ України незалежно від їх форми власності, які виготовляють, зберігають, контролюють і застосовують ЛП.

Україна єдина серед країн колишнього СРСР має свою національну Фармакопею — ДФУ 1-го видання (ДФУ 1), яку введено в дію з 1 жовтня 2001 р. Розробником ДФУ є Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». У розробці, рецензуванні й доопрацюванні загальних статей і монографій ДФУ взяли участь провідні спеціалісти вищої школи, академічних і галузевих інститутів, контро­люючих органів, фармацевтичних під­приємств, фармацевтична громадськість.

ДФУ гармонізована з Європейською Фармакопеєю, що відповідає курсу України на інтеграцію до ЄС та її статусу спостерігача у Європейській Фармакопеї (з 1998). Тому загальні статті та монографії ДФУ складаються із двох взаємозалежних частин — європейської, ідентичної відповідній статті Європейської Фармакопеї, і національної, що враховує специфіку сучасного стану фармацевтичного виробництва України. Національна частина не суперечить європейській, а містить додаткові вимоги до ЛП, які не випускаються за умовами належної виробничої практики (GMP), встановленими у ЄС. У національну частину включені також додаткові інформаційні матеріали та альтернативні методики. ДФУ містить такі розділи: «Загальні зауваження», «Методи аналізу», «Реактиви», «Загальні тексти», «Загальні статті на лікарські форми», «Загальні монографії», «Монографії», «Гомеопатичні лікар­ські засоби» тощо. Для збереження гармонізації з Європейською Фармакопеєю, яка щоріч­но доповнюється, проводиться доповнення ДФУ. Доповнення 1 до ДФУ1-го видання (ДФУ 1.1) введено в дію з 1 квітня 2004 р., 1.2 — з 1 лютого 2008 р.; ДФУ 1.3 — з 1 січня 2010 р. Робота над доповненнями до ДФУ триває.

Рецепт - це письмове звернення лікаря до фармацевта про виготовлення і видачу ліків. Recipe - візьми Rp: скорочена форма.

Рецепт виписується на бланках розміром (85х150 мм). Лікарі лікувально-профілактичних закладів в т.ч. клінік науково-дослідних інститутів, медичних учбових закладів юридичні та фізичні особи, які займаються медичною практикою на підприємницьких засадах, інші лікарі чи уповноважені медичні працівники у порядку, передбаченому цими правилами, при наявності відповідних показань зобов'язані виписувати хворим рецепти на лікарські засоби та вироби мед. Призначення завірені своїм підписом і особистою печаткою. Рецепти повинні виписуватись латинською мовою, розбірливо, без виправлень, чорнильною або кульковою ручкою. З чітким позначенням всіх латинських назв препаратів, та їх доз. Обов'язково заповнювати всі графи. Скорочувати можна тільки в відповідності з прийнятими в медичній практиці, із зазначенням віку хворого, порядку оплати лік. засобів та виробів мед. призначення, форми вживання на бланках, віддруковані у друкарні відповідно до форм, затверджених Наказом МОЗ України
19.07.2005№360» Правила виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення».

6.Правила зберігання та відпуску отруйних, наркотичних і сильнодіючих речовин. Виписування ліків відповідно до вимог лікувально-профілактичних закладів.

Н АКАЗ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ від 21.01.2010 р.

№ 11 «Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров'я України

Дата добавления: 2014-01-04