Етапи розгортання теми

Р.

Лекція № 3.

Тема. Особливості викладання освітньої галузі «Суспільствознавство» в початковій школі.

План.

1.Форми організації навчально-виховного процесу з предмета «Я у світі».

2.Характеристика методів та прийомів викладання предмета «Я у світі».

3.Інноваційні технології вивчення освітньої галузі.

4.Контроль і регулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів з предмета «Я у світі».

5.Особливості методичних підходів до реалізації предмета «Я у світі».

Література.

1.Методичний коментар до навчальних програм для 1-4 класів. Укладач О.В. Онопрієнко. Донецьк, 2012р., ст.84-90.

2.О.О.Ліннік. Методика викладання освітньої галузі «Людина і світ».

В результаті вивчення теми студенти повинні

знати:

- форми, методи, прийоми, інноваційні технології, форми контролю та регулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів;

- особливості методичних підходів до реалізації предмета «Я у світі»;

вміти:

- ефективно планувати та доцільно використовувати форми, методи, прийоми, інноваційні технології навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках предмета «Я у світі»;

- правильно організувати контроль та регулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці;

- враховувати особливості методичних підходів до реалізації предмета «Я у світі».

Увага! 1-4 питання плану виносяться для обговорення на семінарське заняття. При підготовці до семінарського заняття необхідно користуватися підручником О.О. Лінник «Методика викладання освітньої галузі «Людина і світ» (один з …). Але підручник написаний для інтегрованого курсу «Людина і світ», який поєднує методику викладання природознавства і суспільствознавства. То ж, шановні студенти, зверніть увагу лише на методику викладання освітньої галузі «Суспільствознавство». Саме це питання обговорюватиметься.

5. Особливості методичних підходів до реалізації предмета «Я у світі».

При підготовці відповіді на питання використайте статтю академіка НАПН

Н.М. Бібік «Я у світі»: зміст і методичні підходи реалізації».

Суспільствознавча галузь в державних стандартах освіти розгортається на всьому діапазоні шкільної освіти – від першого до одинадцятого класу. Це створює реальні можливості для цілеспрямованого формування системи ставлень учнів до навколишнього світу, забезпечення умов для вибору ними суспільних цінностей, норм поведінки, ідеалів.

У старшій школі ця галузь охоплює різні системи знань: історичні, правові, політологічні, економічні, соціологічні, етичні, що реалізуються через окремі предмети, зокрема: історія України, Всесвітня історія, Правознавство, Економіка, Етика та ін.

У початкових класах через предмет «Я у світі» готується підґрунтя для диференційованого вивчення суспільствознавчої галузі на наступних ланках школи.

Особливості предмета.

1.Розширює смислові горизонти бачення учнів, спрямовує їх на усвідомлення сучасного контексту взаємовідносин людини і суспільства, набуття демократичних цінностей, засвоєння поведінкових еталонів.

2.Порівнянно більшою стає питома вага етико-правової тематики.

3.У змісті предмета першорядними є формування системи ставлень учнів до навколишнього світу, створення умов для вибору ними суспільних цінностей, то і підручник, і урок мають бути нестандартними, позбавлені знаннєцентричності.

4.У змісті, методиці, мотиваційному забезпеченні зберігається наступність між класами, оскільки окремі аспекти частково охоплювались предметами «Основи здоров’я», «Читання»; реалізовувались у позакласній діяльності; системність, перспективність.

5.Діяльність на уроці має приваблювати неадекватністю постановки навчальних завдань, які спрямовані на організацію пошуково-дослідної роботи.

Особливі аспекти реалізації.

Враховуються:

- зрослі інтелектуальні можливості у засвоєнні і перетворенні інформації соціального характеру,

- набутий емоційний досвід в оцінці фактів, подій, явищ навколишнього життя,

- стан вольової регуляції поведінки як основа привласнення учнями суспільних та морально-правових норм.

Змістове наповнення курсу.

1. Предмет охоплює такі теми: «Людина», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина у світі», що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності компонентів «Я – сімя – школа – рідний край – Україна – світ».

Увага учнів зосереджується на

- усвідомленні суті взаємовідносин людини і суспільства,

- набутті демократичних цінностей,

- адекватному випробуванні різноманітних соціальних ролей,

- засвоєнні поведінкових еталонів.

2. Першорядні елементи змісту, що задають мету реалізації програми:

- Україна - її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів, поведінкових еталонів;

- зразок для вироблення в учнів власних життєвих стратегій - видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані, що уміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети.

3. У змісті курсу значна питома вага етико-правової тематики, що дозволить у 5-6 класах логічно вводити новий курс етичного спрямування. Увага акцентується на просвітницькій діяльності, спрямованій на формування негативного ставлення до протиправних діянь: проведення днів правових знань; використання інтерактивних педагогічних технологій, зокрема ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в групах;

4. Крім раціонально-понятійних компонентів, широко представлено емоційні, що передбачають оцінну діяльність учнів, вибіркове ставлення до об’єкту діяльності, самовираження, самооцінку, відгук на почуте і побачене тощо.

5. Конкретні знання постають як засіб пізнання світу і життєтворчості, а не як кінцева мета.

Основними завданнями є забезпечення активної позиції учня в набутті особистісних цінностей. А через них – суспільно значущих.

6. Максимальна опора на життєвий досвід учнів, який розвивається в процесі взаємодії учня з навколишнім світом.

7. Створення такого соціокультурного середовища, в якому учні мають змогу пропустити через себе норми, приписи, правила, які виправдовують себе в суспільному житті.

8. Розгляд світу і його подій з різних точок зору, з різних рольових позицій.

9. Постійна зміна ролей зумовлює широту поглядів на світ людей, вчинків, поведінки, дозволяє їх розглядати як взаємозумовлені, залежні одне від одного, створює умови для координації різних позицій.

10. Важливо заохочувати звернення учня до власного «Я», до використання життєвого досвіду, до пробувальних дій, переборення труднощів, творення нового знання.

11. Курс об’єктивно має міжпредметний характер, тому в його конструюванні забезпечено самостійне значення, оригінальний зміст, який не дублює соціального і науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів. Державний стандарт початкової загальної освіти зазначає, що «соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міжпредметний характер, інтегруються за допомогою всіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм;

соціальна і громадянська компетентності як ключові реалізуються через комплекс компетенцій, які мають специфіку залежно від конкретної галузі, предмета, вікових можливостей учнів;

12. Предмет має світоглядний зміст, він є ядром виховного впливу на особистість дитини;

13. Проблема добору навчального матеріалу за критеріями: науковості, систематичності і частотності розгляду.

Мотивація навчально-виховного процесу.

1 .Учні повинні бути почутими, мають переживати ситуації успіху, поставлені в ситуацію вибору змісту, форм діяльності, виду завдань і партнерів для їх виконання з позиції конструкторів знань, а не пасивних спостерігачів.

2. Необхідний засіб активізації дітей, збудження інтересу до навчальної діяльності – послідовне мотивування кожного етапу уроку (пошук опорних мотивів, питань і проблем).

Оцінювання діяльності учнів.

1.Створення ситуації успіху в процесі оволодіння програмним матеріалом.

2.Гнучкість педагогічної позиції (динамізм спілкування – уміння перевтілюватися, одночасно сприймати реакції всіх і кожного, підтримувати успіхи дітей).

3.Розумна вимогливість має поєднуватися з неоціненною рисою гуманного вчителя.

Методи навчання: організація практичної, пошуково-дослідної роботи, діалог з учнем, розгортання теми як пошукової задачі,опора на позитивне підкріплення, стимулювання добрих намірів і вчинків,введення прогностичних задач, проектних завдань.

1. Діагностичний (вправи на осмислення себе, своїх перспектив).

2. Функціональний або операційні (висунення гіпотез, розв’язування прогностичних задач, розгортання діалогу, розгортання критичної характеристики явища, передбачити різні варіанти розгортання подій, проб лематизація навчального матеріалу через систему задач-ситуацій, використання бінарних опозицій. тощо.

3. Етап практичний і творчої самореалізації учнів(набуття оформлення компетентності у певній сфері життя. Цьому сприяють прийоми типу: навчи мене (презентації соціальних проектів, участь у колективних справах, іграх тощо).

Названі етапи розгорнуто в підручниках для 3-4 класів через методичний апарат. В підручнику обрано варіант подання змісту через сюжетне розгортання, через подію-задачу, історію вчинку, розповіді, що забезпечує наочність,зрозумілість соціальних категорій, зумовлює емоційний відгук на події,явища,факти.

Для переконання учнів у важливості моральних імперативів задіяні бінарні опозиції: добрий вчинок змінює світ на краще, злий-руйнує, нищить. Ввічливість породжує гарне ставлення,грубощі відштовхують від себе.

Проблематизація навчального матеріалу через систему задач-ситуацій допомагає учням ув’язати розрізнені явища-деталі в широку картину уявлень про світ,життя людини, а моральні висновки і особистісні цінності перетворити на соціально значущі (про Лесю Українку, Олю Скороходову, «Дбай про своє ім’я», «Чи варто бути правдивим?», «Про правопорушення»). Ці тексти дають змогу організувати колективне вироблення думки, висновку, норми, правила.

Важливо передбачати багатоманітні розумові та практичні дії учнів, спрямовані на переробку інформації з різних джерел. Це завдання на встановлення послідовності явищ і подій, причинно-наслідкових зв’язків; виявлення чемності й вихованості дітей в особистій поведінці та у ставленні до людей; виявлення життєвої позиції щодо інших; на виявлення милосердя, чуйності;виявлення дитиною стану інших людей тощо.

Діяльність на уроці має приваблювати неадекватністю постановки навчальних завдань, які спрямовані на організацію пошуково-дослідницької роботи (міркування над запитаннями: що може бути наслідками таких вчинків…

Засоби засвоєння основного змісту предмета –система навчально-пізнавальних та практичних завдань (виконати проект, практичну роботу, вести спостереження).

Рубрики підручника: обговоріть правила, перевір, поміркуй, запам’ятай, обстеж,придумайте рекламу, напишіть правила тощо.

Конкретні знання постають як засіб пізнання світу і життєтворчості, а не як кінцева мета. Тому основним завданням є забезпечення активної позиції учня у набутті особистісних цінностей. А через них – суспільно значущих.

Формування особистісно значущої картини світу здійснюється за рахунок максимальної опори на життєвий досвід, який розвивається у процесі взаємодії учня з навколишнім світом. Отже, вчитель має створити таке соціокультурне середовище, в якому учні мають змогу пропустити через себе норми, приписи, правила, які прийняті в суспільному житті.

Типові труднощі в організації засвоєння програмового змісту.

1. Постановка мети. Вона має мати реалістичний характер і бути прийнятою учнем.

2. Особистісно орієнтоване спрямування освіти істотно змінює розуміння феномену цілі-вона перестає мати форму стандарту освіченості або поведінки.

· Афективні цілі( співчуття, оцінювання) на відміну від когнітивних (знати, уміти) важко піддаються об’єктивації. Їх розробка і вербалізація становлять значні труднощі для практика. Викладання предмета має забезпечити образне, чуттєво-емоційне сприйняття матеріалу.

3. Після постановки мети необхідно передбачати етап її опрацювання.

Логічним буде завершальний етап-співвідношення мети з результатом, встановлення їх відповідності.

4. Зловживання словесними методами. Пріоритетним стає слово, а не жива взаємодія. Натомість і зміст уроку, і методи його проведення мають актуалізувати рефлексивні шари свідомості учня, спрямувати кожного прагнути більшого: більше знати, читати, уміти.

5. Правильне оцінювання діяльності учнів, створення ситуації успіху в процесі оволодіння програмовим матеріалом.

6. Вміння збалансувати питому вагу інформативного і діяльнісного компонентів навчання.

Прийоми роботи методичного апарата підручника:

придумай іншу кінцівку історії,

візьміть інтерв’ю в учня, який…

знайдіть докази «за» і «проти»…

висуньте припущення про те, що могло б трапитися,якби…

зробіть діараму улюбленої сцени на столі…

перелічіть причини, чому сподобалася і чому не сподобалася…

організуйте аукціон добрих справ…

придумайте нове призначення для…

напишіть оголошення про…

придумайте рекламу …

Самостійна робота.

1.Розробити план-конспект проведення уроку з певної теми навчального предмета «Я у світі» з використанням різних інноваційних технологій, методів, прийомів, засобів навчання. Показати доцільність їх використання.

2.Врахувати особливості методичних підходів до реалізації уроку. Визначити ці особливості.

Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи.

1.Повторити з курсу педагогіки такі питання:закономірності та принципи навчання, методи і засоби навчання, види і форми організації навчання.

2.Опрацювати 5 питання цієї лекції.

3.Розробити план-конспект уроку за такою схемою

№ п/п	Зміст уроку	Методичний коментар. Методичні особливості.
1.

Запитання для самоконтролю.

1.Охарактеризуйте особливості навчання предмета «Я у світі».

2.Охарактеризуйте особливості змістового наповнення уроку.

3.Охарактеризуйте особливості мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці «Я у світі».

4.Перерахуйте ефективні методи та прийоми навчання.

5.Назвати етапи розгортання теми.

6.Перерахувати типові труднощі в організації засвоєння навчального матеріалу.

7.Перерахувати прийоми роботи методичного апарата підручника.

Дата добавления: 2014-01-04