Витрати виробництва в довго – строковому періоді

Довгостроковий період такий часовий проміжок, протягом якого фірма в змозі змінити кількість усіх ресурсів, включаючи і виробничі потужності. За своєю тривалістю цей період достатній для того, щоб одні фірми змогли залишити галузь, а інші, навпаки, ввійти в неї.

Оскільки у довгостроковому періоді змінний характер всіх застосовуваних факторів дозволяє фірмі використовувати найбільш оптимальні варіанти їх поєднання, то це неодмінно позначиться на величині і динаміці зміни її середніх витрат.

Мал. 46. Крива довгострокових середніх витрат фірми.

При збільшенні обсягів виробництва, необхідно розширювати потужності. При цьому середні загальні витрати на початковому етапі розширення виробництва знижуватимуться, а потім, коли виробництво буде залучати все нові і нові потужності, стануть зростати. Для пояснення таких закономірностей розглянемо особливості побудови кривої довгострокових середніх загальних витрат ATC. На мал. 46 представлені п'ять різних варіантів (I-V) розмірів підприємства, розрахованих на виробництво різних обсягів продукції при найменших середніх витратах ATC. Ці варіанти фірма може розглядати як щаблі свого зростання. На якихось проміжках (щаблях) своєї діяльності вона не змінює своїх виробничих потужностей, а використовує те, що є, тобто можна вважати, що на кожному щаблі фірма функціонує у короткостроковому періоді. Тому крива, що описує її витрати на даному етапі, буде кривою короткострокових середніх загальних витрат.

Крива середніх загальних витрат ATC1описує короткострокові середні витрати для найменшого з аналізованих підприємств. Це означає, що коли підприємець ставить за мету отримати обсяг продукції, який не перевищує 20 одиниць, то він вибере саме цей варіант. Цей обсяг продукції може бути виготовлений і на підприємстві великих розмірів, але в такому випадку загальні середні витрати збільшилися б, оскільки виробничі потужності виявилися б недовикористаними. Отже, вибір другого варіанту розміру підприємства передбачає розширення обсягу випуску в параметрах між 20 і 30 одиницями продукції. На мал. 46 крива ATC5описує витрати відносно самого великого з аналізованих варіантів розміру підприємства з обсягом випуску понад 60 одиниць.

На практиці існує безліч варіантів розмірів підприємства. Розглянувши сукупність короткострокових кривих для кожного варіанту, можна зрозуміти, як будується крива довгострокових середніх витрат. Вона охоплює всі можливі криві короткострокових середніх загальних витрат ATC. Крива LATC показує найменші витрати виробництва будь-якого заданого обсягу випуску за умови, що фірма мала необхідний час для зміни всіх своїх виробничих факторів.

Мал. 47. Динаміка довгострокових середніх витрат (LATC): I - економія від зростання масштабу виробництва;II - постійна віддача від зростання масштабу виробництва;III - зростання витрат залежно від зростання масштабу виробництва.

З мал. 47 видно, що нарощування виробничих потужностей підприємства супроводжуватиметься зниженням середніх загальних витрат на виробництво одиниці продукції аж до досягнення розмірів підприємства, що відповідає третьому варіанту. Подальше нарощування обсягів виробництва супроводжуватиметься підвищенням довгострокових середніх загальних витрат. Чому так відбувається? Чому крива довгострокових витрат ATC має дугоподібну форму? Законом спадної віддачі це явище пояснити не можливо, оскільки умовою його дії є сталість хоча б одного з застосовуваних виробничих факторів. Проте у довгостроковому періоді змінюватися можуть всі фактори. Динаміку кривої довгострокових середніх загальних витрат можна пояснити за допомогою ефекту масштабу (це поняття розглядалося у розділі 5.4 з погляду зміни обсягів випуску, а в даному розділі розглядатиметься з погляду витрат). Зміна фірмою параметрів своєї діяльності, перехід від одного варіанту розмірів підприємства до іншого призводить до зміни в масштабі виробництва. Реакція довгострокових середніх витрат на зміну масштабу виробництва може бути різною:

1. Якщо на якомусь часовому інтервалі довгострокові середні витрати знижуються зі збільшенням обсягу випуску продукції, то має місце економія, зумовлена зростанням масштабу виробництва (позитивний ефект масштабу). Наприклад, збільшення кількості застосовуваних ресурсів на 10 % викликало зростання обсягу випуску на 12 %. Цей період часу з обсягом випуску OQ1відповідає варіанту I функціонування фірми що розширюється (мал. 47). Є низка факторів, що обумовлюють ефект економії:

а) поглиблення спеціалізації праці. Зосередження зусиль працівника на більш вузькому полі діяльності, неминуче підвищує продуктивність його праці. Сказане стосується не тільки працівників на виробництві,а й до управлінського персоналу;

б) неподільність виробництва. Будь-яка фірма для здійснення своєї діяльності повинна мати певний мінімальний обсяг деяких ресурсів. Поняття неподільності тут вжито в тому сенсі, що при зміні обсягу випуску, не можна використовувати,скажімо, половину цоьго обсягу ресурсів. Даний обсяг ресурсів повинен бути використаний цілком. Уміру зростання фірми витрати на такі ресурси не збільшуються (чи збільшуються трохи), тому величина їхніх витрат на одиницю продукції зменшується. Так, априклад, офіс зі своєю "начинкою" може задовольняти потреби фірми на певному етапі її зростання без жодних кількісних змін;

в) застосування нових технологій. Застосування у виробництві різних технічних нововведень потребує значних фінансових і інших витрат. Як правило, невеликі фірми часто просто не в змозі дозволити собі такі витрати. До того ж ефективність застосування нової техніки найбільш повно виявляє себе в умовах великого обсягу виробництва;

г) виробництво побічної продукції. Велика фірма не в змозі ефективно використовувати неминучі при виробництві відходи. Їх переробку здійснюють допоміжні виробництва, що, в кінцевому підсумку, призводить до зниження довгострокових середніх загальних витрат.

2. Якщо на певному часовому інтервалі виробництва довгострокові середні загальні витрати за умов збільшення обсягу випуску зростають, то можуть мати місце збитки від масштабу зростання виробництва (негативний ефект масштабу). Наприклад, збільшення кількості застосовуваних ресурсів на 10 % викликало зростання обсягу випуску на 7 %. Цей інтервал з обсягом випуску понад OQ2відповідає варіанту III функціонування фірми що розширюється (мал. 47).

Причиною негативного ефекту масштабу можуть бути, по-перше, технічні чинники. Так, великомасштабне виробництво вимагає відповідної сировинної бази, і можливі зриви поставок сировини, енергії, допоміжних матеріалів відчутно вдарять по виробничим витратам. Ілюструє цю ситуацію приклад з нашого недалекого минулого, коли витрати на доставку кормів для гігантських тваринницьких комплексів на такі відстані зросли настільки, що витрати на виробництво одиниці продукції стрімко поповзли вгору.

По-друге, збитки від зростання масштабу виробництва можуть бути викликані організаційними причинами. Розширення адміністративно-управлінського апарату, відірваність "верхніх поверхів" управління від безпосереднього виробництва, втрата гнучкості й оперативності в управлінських рішеннях не може не викликати зростання довгострокових середніх загальних витрат.

3. Якщо протягом певного часу виробництва довгострокові середні загальні витрати ніяк не реагують на зміну обсягу випуску, тобто. залишаються незмінними, то фірма матиме постійний ефект від зміни масштабу виробництва. Наприклад, зростання застосування ресурсів на 10 % викликало зростання обсягів виробництва також на 10 %. Цей часовий інтервал відповідає варіанту II функціонування фірми, що розширюється (мал. 47).

Суть ефекту масштабу зводиться до того, в одних випадках розширення обсягу випуску супроводжуватиметься зниженням довгострокових середніх загальних витрат, в інших їх збільшенням. Ця обставина істотно впливає на структуру тієї чи іншої галузі. Щоб зрозуміти цей вплив, вводиться поняття мінімального ефективного масштабу (MES), тобто. найменшого обсягу виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні загальні витрати. На мал. 47 видно, що це можливо при обсязі випуску OQ1.

Вибір оптимального розміру підприємства залежатиме від того, як себе поводять довгострокові середні загальні витрати.

Якщо спостерігається тенденція зниження останніх зі збільшенням обсягу випуску і якщо цей часовий інтервал досить тривалий (мал. 48, а), то найбільшу ефективність продемонструють великі фірми, оскільки вони мають можливість найбільш повно використовувати наслідки позитивного ефекту масштабу. Якщо ж позитивний ефект масштабу є відносно нетривалим (мал. 48, б), і швидко змінюються негативним ефектом, то ефективніше інших виглядатимуть невеликі фірми, оскільки вони в змозі оперативно вносити необхідні корективи в свою господарську політику. Значною є питома вага виробництва малих фірм в сільському господарстві, сфері послуг і деяких галузях легкої промисловості.

У випадку достатньої тривалості часового інтервалу з постійною віддачею від виробничих факторів, коли позитивний ефект масштабу вже себе вичерпав, а негативний не набирає чинності до тих пір, доки не досягнуто значних обсягів виробництва, однаково ефективними будуть великі і малі фірми. Цій ситуації на мал.47 відповідає відрізок кривої довгострокових середніх витрат, який описує обсяг виробництва Q1Q2.

Дата добавления: 2014-01-04