Встановлення можливості проведення несанкціонованого пострілу з вогнепальної зброї

Під несанкціонованим (мимовільним) пострілом розуміється постріл, що відбувся в результаті необережних дій особи, що тримає в руках зброю або збігу будь-яких обставин, котрі від неї не залежать.

1) у результаті ненавмисного впливу на спусковий пристрій зброї (здебільшого на спусковий гачок); такі мимовільні постріли можна назвати випадковими;

У першому випадку (ненавмисний постріл) мимовільний постріл не зв'язаний із пристроєм і станом зброї і тому судово-балістична експертиза не може вирішити питання про його можливість (із технічної точки зору, він завжди можливий).

У такий спосіб судово-балістична експертиза в основному вирішує питання про можливість мимовільного пострілу тільки у випадках, коли, судячи з матеріалів справи, такий постріл відбувся без впливу на спусковий пристрій, при наявності конструктивних, технологічних недоліків зброї або зносу її частин і механізмів, від ударів по зброї, її падіння, струсу та іншого впливу на зброю в цілому (тобто коли можливий непередбачений, несанкціонований постріл).

Безумовно, судово-балістична експертиза не може вирішувати питання про намір або необережність особи при можливості пострілу без натиску на спусковий механізм, тому що це правове питання. Однак дуже істотно і правомірно визначити на підставі дослідження механізмів зброї технічну можливість такого пострілу в зазначених вище випадках [3, 6, 8].

В даний час більшістю експертів при виконанні експертизи вирішується питання про можливість або неможливість пострілу без натиску на спусковий гачок. Таке рішення питання може бути недостатнім, тому що в дослідженні не міститься криміналістичних елементів події.

До того ж мимовільний постріл нерідко можливий без натиску на спусковий гачок, наприклад із багатьох екземплярів саморобної зброї, в котрих взагалі спусковий гачок відсутній.

Судово-балістичною експертизою питання про можливість мимовільного пострілу рекомендується вирішувати не взагалі, а стосовно до визначених обставин, частина котрих встановлюється слідчим, а частина потребує перевірки. Тому представляється, що експертний висновок повинен бути винесений не тільки на підставі результатів технічного дослідження зброї, але й у результаті криміналістичної оцінки повідомлених слідчим обставин події.

Слід зазначити, що в більшості випадків виводи судово-балістичної експертизи не є категоричними. Експертом може бути висловлена думка про неможливість пострілу без натиску на спусковий гачок з даного конкретного екземпляра зброї, судячи з його конструкції і стану, при конкретних обставинах справи або можливість такого пострілу за інших умов. Але ніколи експертизою не може бути установлений факт пострілу без натиску на спусковий механізм, хоча б тому, що умови для такого пострілу можуть бути створені навмисно.

Вирішення питання про можливість пострілу без натиску на спусковий гачок не в загальній формі, а стосовно до визначених конкретних умов пояснюється і тим, що майже немає зброї, з котрої за певних умов неможливі були б такі постріли.

Причини несанкціонованих пострілів можуть бути суб'єктивного характеру - їхнє з'ясування не входить у компетенцію експерта, і об'єктивні - технічно-незадовільна конструкція, порушення технології виробництва, незадовільний стан зброї, що досліджується при проведенні судово-балістичної експертизи.

Перед судово-балістичною експертизою можуть бути поставлені наступні питання:

- чи можливі постріли без натиску на спусковий гачок з досліджуваної зброї і при яких умовах?;

- чи є в зброї несправності виробничого походження або виниклі при її експлуатації, що створюють умови для пострілів без натиску на спусковий гачок, у чому ці несправності виражені?;

- чи міг із досліджуваної зброї відбутися постріл без натиску на спусковий гачок при визначених, зазначених обвинувачуваним, потерпілим або свідком обставинах події.

Вирішення даних питань представляється необхідним для правової оцінки події, для визначення, мав місце навмисний, необережний або випадковий постріл, від чого залежить кваліфікація злочину або припинення кримінальної справи. Попереднє вирішення даних питань істотно також і для проведення інших судово-балістичних досліджень, як-то для забезпечення безпеки при проведенні експериментальної стрільби.

Це і визначило місце даної проблеми в судовій балістиці. У цьому відношенні слід зазначити роботи відомих вчених-криміналістів А.П. Белова, В.Н. Виноградова, Б.М.Комаринця, С.Д. Кустановича, Г.А. Самсонова і Л.В. Станиславського та інших.

Безпосередні причини мимовільних пострілів різноманітні. Основні з них наступні:

- сильний струс зброї в результаті падіння, удару по ній, при пострілах із другого ствола, при різкому опусканні і т.д.; постріли без натиску на спусковий гачок можливі в цих випадках тому, дія системи спускового механізму в зброї забезпечується пружинами і, отже, зчленування деталей хитливе; ще менше стійко зчленування деталей спускового механізму, якщо вони зношені, між ними є неприпустимо великі зазори або ослаблені діючі пружини;

- значний і різкий вплив на визначені зовнішні деталі при падінні зброї, ударах по ній; у цих випадках постріли можливі, якщо вплив на зовнішні деталі передається на затвор, ударник або курок зброї, що запалюють капсуль, наприклад удари по курках зброї, котрі мають куркові або курково-ударникові механізми, (револьвери, куркові мисливські рушниці, пістолети з зовнішніми курками), удари по задньому кінці ударника або деталі, з'єднаної з ударником (багато зразків військових гвинтівок і деякі зразки пістолетів, що мають ударниковий стріляючий механізм);

- значний і різкий вплив на визначені деталі зброї при ударі по яким-небудь предметам; мимовільні постріли можливі в тому випадку, якщо від удару ствол зброї з наявним у ньому патроном одержує рух у напрямі затвора і наколює капсуль патрона на виступаючий бойок зброї (наприклад, пістолет ТТ, саморобний пістолет «трубка»);

- заряджання зброї; відноситься це до гладкоствольних мисливських рушниць; постріли без натиску на спусковий гачок можливі, якщо в момент «закривання» ствола бойок виступає або ж на колодці рушниці є великі задирки і патрон у патроннику посаджений щільно або капсуль виступає, із денця гільзи;

- неповне відведення назад курків у куркових мисливських рушницях і револьверах; у цьому випадку при зриві курка вплив на курок бойової пружини може виявитися достатнім для пострілу (рис.2); випадковий вплив на спусковий гачок зброї.

Рис. 2. Найпростіший спусковий механізм (мисливська рушниця Казанського - ЗК):

1 - бойок; 2 - вісь курка; 3 - курок; 4 - спиця курка; 5 - бойова пружина; 6 - штовхальник; 7 - спусковий гачок; 8 - вісь спускового гачка; 9 - бойовий взвод; 10 - захисний взвод; 11 - спускова скоба.

Найбільший вплив на можливість мимовільного пострілу залежить від дії ударно-спускового механізму і запобіжників від випадкового пострілу.

Спусковим механізмом називається сукупність деталей, що забезпечують приведення в дію механізму, який стріляє, що практично зводиться до звільнення бойового взводу ударника, курка або затвора від затримуючої дії „шептала” спускового механізму.

Найпростіше улаштовані спускові механізми в неавтоматичній зброї.

У мисливських рушницях шептало нерідко являє собою виступ спускового гачка (рис. 2); при його повороті шептало звільняє бойовий взвод курка і відбувається постріл. Після пострілу дією пружини спусковий гачок ставиться в переднє положення, у результаті чого при зведенні курка він стає на бойовий взвод.

У військових неавтоматичних гвинтівках нерідко шепталом є виступ спускової пружини. Так улаштований, наприклад, спусковий механізм гвинтівки Мосіна, зразка 1891/30 р. (ТОЗ-8, ТОЗ-16 та інш.). Він складається з чотирьох деталей (рис. 3): спускового гачка, осі спускового гачка, спускової пружини і гвинта спускової пружини. Дія механізму така: у зведеному стані ударник бойовим взводом, наявним на його курку (деталь, нагвинчена на кінець ударника), упирається в шептало спускової пружини; при натисканні на спусковий гачок його виступ надавлює зверху на спускову пружину й опускає її донизу, у результаті чого бойовий взвод звільняється і ударник під дією бойової пружини рухається вперед і розбиває капсуль патрона.

Рис. 3. Спусковий механізм військової гвинтівки «Мосіна» зразка 1891/30 р.:

1 - ударник; 2 - виступ спускового гачка. 3 - «курок», що нагвинчується на задній кінець ударника: 4 - шептало спускової пружини; 5 - спускова пружина; 6 - вісь спускового гачка; 7 - спусковий гачок.

Іноді зброя має спусковий механізм „із попередженням”. У спускового гачка у верхній частині розташовані два виступи, що упираються в стінку ствольної коробки; при повороті спускового гачка він упирається в стінку ствольної коробки спочатку одним виступом, у результаті чого спускова пружина декілька знижується, але шептало усе ж ще з бойового взводу не виходить; другим виступом, подальше зниження спускової пружини звільнить бойовий взвод курка. Збільшення сили натиску на спусковий гачок і є попередженням, що наступний незначний поворот спускового гачка зробить постріл.

Нерідко спусковий механізм має окрему рухливу деталь - шептало, що при повороті спускового гачка безпосередньо від нього, або через спускову тягу одержує рух, яким звільняє бойовий взвод ударника або курка.

У спортивній цільовій зброї спусковий механізм значно складніше: діє він миттєво, тому що має прискорювач; у механізмі регулюються зусилля на спусковий гачок для проведення пострілу і довжина руху спускового гачка. Такий механізм називається шнеллерним.

У автоматичній зброї за видом ведення вогню розрізняють спускові механізми трьох видів:

1) для автоматичної, безупинної стрільби (у самострільній зброї);

2) для стрільби одиночними пострілами (у самозарядній і несамозарядній зброї);

3) комбінованого вогню для автоматичної й одиночної стрільби, автоматичної, одиночної і секторної стрільби на вибір (у самострільній зброї є перемикач виду стрільби).

Спускові механізми першого виду (тобто самострільної зброї) в основному аналогічні спусковим механізмам неавтоматичної зброї.

Спускові механізми другого виду (тобто самозарядної зброї), крім звичайних для всякого спускового механізму деталей, мають відокремлювач - пристрій, що затримує затвор, курок або ударник на бойовому взводі після кожного зробленого пострілу.

У третьому випадку спусковий механізм також має відокремлювач і, крім нього, перемикач, що включає або виключає його дію.

Бувають випадки, коли самозарядна зброя через несправність відокремлювача при натисканні на спусковий гачок стріляє безупинно (автоматично).

Запобіжники від випадкового пострілу можуть бути наступними: автоматичними, що виключаються при охопленні ручки зброї рукою (наприклад, у пістолетах Кольта калібру 11,45мм) або при запиранні стволів (у деяких зразків безкуркових мисливських рушниць), і не автоматичними, котрі включаються і виключаються самим стріляючим. Саморобна зброя, як правило, запобіжника не має - звідси їхня особлива небезпека у відношенні можливості мимовільних пострілів.

Запобіжники можуть блокувати (замикати) або спусковий, або стріляючий механізми (окремі деталі цих механізмів).

З огляду на те, які деталі спускового або стріляючого механізму блокуються запобіжником, розрізняються їх різновиди:

- запобіжники, що блокують спусковий гачок. Вони є на багатьох мисливських рушницях (наприклад, «ІЖ-57»), деяких автоматичних пістолетах (наприклад, ТК системи Коровіна, Беретта калібру 9 мм) і багатьох військових гвинтівках. Такі запобіжники найменш досконалі: блокуючи спусковий гачок і роблячи його нерухомим, вони залишають без блокування інші деталі спускового і стріляючого механізмів, унаслідок чого при включеному запобіжнику не виключається, особливо при зносі зброї, мимовільний постріл від струсу;

- запобіжники, що блокують шептало або якусь іншу деталь (наприклад, спускову тягу) зброї, що передає рух спускового гачка до шептала. Такі запобіжники дуже поширені в мисливських рушницях, автоматичних пістолетах (наприклад, пістолет «Парабелум», Чешська-3бройовка зразка 1927 р.) і військових гвинтівках. Іноді одночасно блокується і спусковий гачок;

- при наявності двох запобіжників (один із яких автоматичний), один із них звичайно діє на шепотало, другий - на курок (наприклад, пістолет Кольта зразка 1911 р.);

- запобіжники котрі блокують курок, застосовуються в зброї з курковим і курковим-ударним механізмами (мисливські рушниці, автоматичні пістолети, наприклад пістолет зразка 1930/33 р., ТТ). Частіше усього блокування механізму, що стріляє, здійснюється шляхом уведення шептала в захисний взвод (поглиблення) курка. При цьому знос шептала або запобіжного взводу курка можуть створити умови для мимовільного пострілу;

- більш сучасне блокування курка спеціальною деталлю, що перешкоджає зіткненню курка з патроном (у куркових механізмах) або заднім кінцем ударника (у курково-ударникових механізмах). Такий пристрій запобіжника має, наприклад, автоматичний пістолет Макарова - ПМ;

- запобіжники, що блокують ударник, зустрічаються в деяких зразках зброї з ударниковим механізмом (в окремих зразках військових гвинтівок) і курково-ударниковим механізмом (наприклад, в автоматичному пістолеті Стечкіна - АПС, Вальтер зразка 1938 р. - Р.38). Такі запобіжники найбільше надійні, тому що роблять нерухомим ударник, без руху якого постріл неможливий.

Для деяких мисливських рушниць різновидом запобіжників від випадкового пострілу є інтерсептори (перехоплювачі), які найчастіше зустрічаються в куркових мисливських рушницях.

Зовсім інший пристрій мають запобіжники зброї з затворним механізмом, який стріляє, (наприклад, багатьох пістолетів-кулеметів). Запобіжники блокують затвор у визначеному положенні - передньому або на бойовому взводі. Звичайно запобіжник являє собою повзун, укріплений на ручці затвора, при блокуванні затвору в тому або іншому положенні, заходить і закріплюється у відповідному пазу ствольної коробки зброї. При дефектах пружини гнітка, що закріплює положення запобіжника або при заокругленості країв пазів для запобіжника в ствольній коробці зі зброї можливі мимовільні постріли.

Найважливішою умовою можливості мимовільного пострілу, крім пістолетів-кулеметів, є присутність патрона в патроннику (стволі) зброї. До конструктивних недоліків і різних дефектів зброї, що створюють підвищену небезпеку мимовільних пострілів або допускають такі постріли при конкретних обставинах відносяться:

- ненадійний пристрій або несправності запобіжників, нерідко переоцінюються власниками зброї як засіб, що гарантує від мимовільних пострілів; так дуже поширені запобіжники, що блокують спускові гачки або спускові тяги (багато автоматичних пістолетів, та більшість безкуркових мисливських рушниць і ін.), фактично залишають вільними спусковий і стріляючий механізми і перешкоджають прицільній стрільбі, а не мимовільним пострілам; дійсно надійними запобіжниками можна вважати інтерсептори, що ставляться в окремих безкуркових і куркових мисливських рушницях, а також зустрічаються в деяких зразках військової зброї (блокують ударник нерухомо в положенні, коли він утоплений у затворі);

- мале зусилля на спуск, необхідне для проведення пострілу; по технічних умовах зусилля на спуск коливаються для стрілецької військової зброї від 2 до 4 кг, для мисливських гладкоствольних рушниць від 2,5 до 3,5 кг, для тренувальної спортивного (малокаліберної) зброї від 0,8 до 2 кг; у спортивній цільовій зброї воно звичайно регулюється і може бути менше 0,5 кг; варто мати також на увазі, що власники зброї нерідко регулюють спуск, роблячи його легше, чим установлено технічними вимогами для цієї зброї; за інших рівних умов при більш легкому спуску більше можливостей для пострілу без натиску на спусковий гачок;

- ненадійне зчеплення робочих граней шептала і бойового взводу в результаті недотримання технічних умов при виробництві зброї, їхнього зносу або неправильного, надмірного налагодження зброї; зазначений дефект спускового механізму - найбільше часта технічна причина підвищеної можливості пострілів без натиску на спусковий гачок;

- знос або інші дефекти захисного взводу в зброї з курковим і курково-ударниковим стріляючими механізмами, що допускають постріли без натиску на спусковий гачок при постановці зброї на запобіжник;

- ослаблення або поломка пружин - спускової, що фіксує шептало в бойовому взводі, бойової, що придавлює бойовий взвод зброї до шептала, а також пружин запобіжника, що забезпечують його дію;

- рух затвора нагору в деяких зразках пістолетів-кулеметів у результаті зазору між ним і затворною кришкою або відкритті затворної кришки; виступ бойка ударника або курка з поверхні патронного упора через неправильне збирання зброї наприклад, гвинтівок зразка 1891/30 р.) або значних дефектів бойка.

Наприклад, натяг пружини для передачі зусилля на спуск у цільового малокаліберного пістолета МЦ-2 установлюється від 30 до 35 г. Але воно може регулюватися стрільцем від 15 до 40 г. Зусилля на спуск біля 15 г, безумовно, небезпечне і вимагає вкрай обережного поводження зі зброєю, якщо патрон знаходиться в патроннику.

У ряді випадків умови для пострілів без натиску на спусковий гачок утворюються також мастилом, яке загусло, або при забрудненні зброї (наприклад, пістолет-кулемет ППШ), а в гладкоствольних мисливських рушницях - при дефектах гільзи патрона (велика висота ковадла в капсульному гнізді гільзи, роздуття гільзи, у результаті чого патрони туго входять у патронник).

Найбільше значення для визначення можливості вказаних пострілів має дослідження спускового механізму, саме - зчленування шептала і бойового взводу. Надійність їхнього зчеплення залежить від наступних обставин:

- висоти (площі) їхнього зачеплення, кута між робочою гранню шептала і лінією, по якій спрямоване зусилля бойової пружини на бойовий взвод, стан робочих граней шептала і бойового взводу і люфту затвора у вертикальній площині.

Методика дослідження. Експертне дослідження складається з огляду зброї, при якому вивчаються конструкція, стан і дія його механізмів, і проведення експериментів.

Попередньо варто уважно вивчити надані матеріали кримінальної справи, щоб побудувати правильні експертні версії можливих обставин і умов пострілу на місці події.

Для вирішення питання про можливість пострілу без натискання на спусковий гачок необхідно мати відомості про обставини, при яких, за даними слідства, відбувся постріл на місці події. Ці зведення (витримки з відповідних процесуальних документів) необхідно приводити у вступній частині висновку, після перерахування питань, поставлених на вирішення експертизи. Якщо експертом установлено, що з досліджуваної зброї можливий постріл без натискання на спусковий гачок відносно до конкретних обставин події, це може привести до дуже небажаних наслідків. Обвинувачуваний, що не посилався раніше на те, що постріл відбувся без натискання на спусковий гачок, ознайомившись із таким висновком експерта, може змінювати свої показання і пояснювати обставини події інакше.

Для спростовання цієї версії може виникнути необхідність проведення нових експертиз і інших слідчих дій.

Тому повне і всебічне дослідження в цьому напрямку має вирішальне значення як для відновлення цілісної картини події і з'ясування причин, які її викликали, так і для правильної оцінки дій її учасників.

Якщо зразок досліджуваної зброї експерту мало відомий, він знайомиться з довідниковими матеріалами (настанова, описи в довідниках по зброї), а при можливості з її пристроєм на відомому зразку такої ж зброї.

При огляді визначається зразок (модель, система) зброї, наявність і положення в ній патронів, наявність, положення і стан деталей зброї, суттєвих для проведення пострілів, наявність слідів пострілу. Якщо, судячи з обставин справи, можлива версія, що постріл відбувся при падінні зброї або при ударі по ній, огляд має на меті - виявлення ушкоджень, що виникають при падінні зброї або при ударі по ній, а також яких-небудь сторонніх часток на її зовнішніх деталях.

Механізми зброї спочатку вивчаються в тому положенні, у якому зброю надано на експертизу, а потім після неповного розбирання. При цьому перевіряється наявність, дія і взаємодія її частин і механізмів.

При огляді і дослідженні зброї визначаються:

- зусилля на спусковий гачок, необхідне для проведення пострілу; для цього затвор, курок або ударник ставлять на бойовий взвод, після чого натискають на спусковий гачок і спостерігають за їхнім рухом; зусилля на спуск повинно бути обмірено динамометром, дія якого спрямована перпендикулярно лінії, що з'єднує центр осі спускового гачка і його хвоста у момент передбачуваного пострілу; варто зробити 3 - 5 вимірів і визначити максимальне, мінімальне і середнє зусилля в кілограмах;

- стан робочих граней шептала, бойового і запобіжного взводів; з'ясовується, чи немає зношеності, заокругленості цих граней, слідів від яких-небудь інструментів, які б указували на недавнє налагодження спусків;

- зчленування робочих граней шептала і бойового взводу, шептала і запобіжного взводу; для цього на ударник або курок, що знаходиться на бойовому і запобіжному взводі, із силою натискають рукою і стежать, чи відбувається їхній зрив і при якому зусиллі; перевіряють, чи немає зазору між шепталом і тією деталлю зброї, на якій знаходиться бойовий або запобіжний взвод; якщо зазор є, він вимірюється;

- стан спускової і бойової пружин; з'ясовується їхня цілісність, пругкість, а також чи не обмежується їхня дія якимось дефектом зброї;

- стан запобіжників; рухається затвор, курок або ударник назад або вперед, коли зброя знаходиться на запобіжнику; який стан пружин запобіжника (якщо такі є); у куркових гладкоствольних мисливських рушницях перевіряється дія запобіжних взводів, для чого курки відтягаються назад і відпускаються, при цьому до щитка притискається дерев'яний брусок; якщо бойки на цій деревині залишають заглиблення, значить вони вдаряють по ній, чого не повинно бути, якби захисні взводи були полагоджені, і, правильно налагоджені; іспит рекомендується провести до 10 разів;

- розміри, положення і стан бойків зброї; перевіряється чи не виступають вони в передньому положенні затвора, курка або ударника з отвору в патронному упорі; виступ бойків варто виміряти, наприклад, за допомогою контрольних вирізів викрутки з набору приналежностей до військової гвинтівки; з'ясовується, чи не заклинені бойки в колодці рушниці; у цьому випадку при натиску вони не подаються назад (у безкуркових рушницях при зведених курках);

- правильність складання затвора, спускового механізму, запобіжника; перевіряється наявність усіх деталей внутрішніх механізмів зброї, передбачених конструкцією;

- наявність і розміри зазорів між деталями зброї (наприклад, між затвором і затворною коробкою) і кріплення рухомих деталей (наприклад, курків).

У ході огляду зброї - речового доказу, корисно зіставляти її зі справною зброєю тієї ж системи (моделі, зразка).

У ряді випадків необхідно також досліджувати стріляну гільзу, вилучену зі зброї або виявлену на місці події. Наприклад, при виникненні пострілу без натиску на спусковий гачок в револьвері зразка 1895 р. (Наган) при передньому положенні курка, у результаті удару по спиці курка і того, що казенник не прижатий до капсуля, останній виходить з гнізда і виступає за межі денця гільзи.

У ході дослідження положення і стан деталей зброї обов'язково фіксується в тому вигляді, у якому вони були в зброї в момент надходження на експертизу.

Відповідальною стадією дослідження є проведення експериментальних пострілів. Тут перевіряють припущення про можливі причини й умови пострілів без натиску на спусковий гачок, усвідомлюють дію механізмів зброї й одержують досвідчені докази можливості або неможливості таких пострілів із досліджуваної зброї при певних обставинах.

З метою забезпечення безпеки експериментальні постріли проводяться з патронами без заряду пороху і без снаряда (кулі, шроту). Цього цілком достатньо, тому що при наколюванні і запаленні капсуля гільзи є достатні підстави для висновку, що міг відбутися постріл і повністю спорядженим патроном.

Для проведення експериментальної стрільби варто перевірити всі умови й обставини, при яких можливі постріли без натиску на спусковий гачок з даної зброї. Особливо ретельно повинні бути перевірені можливість і імовірність таких пострілів при умовах, установлених слідством або вказаних у матеріалах справи обвинувачуваним, потерпілими або свідками.

На підставі вивчення механізмів досліджуваної зброї і наявних зведень про обставини події визначається, які експерименти провести, при яких умовах, які для цього потрібні патрони.

В даний час, при відсутності спеціального устаткування для експериментальної стрільби, експерименти потрібно проводити у наступному порядку:

- перевіряється можливість пострілів без натиску на спусковий гачок при заряджанні зброї; для цього в патронник міститься патрон (у усіх випадках без снаряда і порохового заряду) і затвор зброї декілька разів різко закривається, а якщо досліджуються звичайні гладкоствольні мисливські рушниці, то різко закриваються стволи;

- перевіряється можливість таких пострілів при ударах по зброї; для цього в патронник міститься патрон і дерев'яним молотком, спочатку слабко, потім усі сильніше, наносяться удари по різних частинах зброї (по дуловій частині ствола, по курку, по задньому кінці ударника або деталі, з'єднаної з ударником, по задній частині затворної коробки) при різному положенні деталей (наприклад, курок у передньому положенні, на захисному взводі, на бойовому взводі);

- у необхідних випадках перевіряється можливість пострілів без натиску на спусковий гачок при падінні зброї: для цього в патронник міститься патрон і зброя у вільному падінні падає на підлогу, вкриту листом гуми товщиною 2-3 см або листом повсті товщиною 3-4 см; висота (звичайно 1 або 1,5 м) падіння зброї замірюється; експеримент робиться багаторазово, при цьому відзначається, якими частинами зброя вдарилася об підлогу;

- перевіряється можливість пострілів без натиску на спусковий гачок при ударах зброєю; для цього в патронник міститься патрон і зброєю, звичайно дуловою частиною, курками або задніми частинами ударника, ударяють спочатку слабко, потім усі сильніше по твердому предметі, покритому листом гуми або повсті.

В окремих випадках необхідно провести і додаткові експерименти, наприклад перевірити можливість таких пострілів при пострілі із сусіднього ствола, при обертанні барабана револьвера і т.д.

Експертний висновок. Основним змістом дослідницької частини експертного висновку є:

- докладний і точний опис усіх виявлених при дослідженні дефектів зброї, що можуть створювати умови для пострілу без натиску на спусковий гачок;

- дефекти або «тонке» налагодження робочих граней шептала, бойового і запобіжного взводів, поломок або ослаблення пружин, зазори між частинами зброї і т.д.;

- виявлені дефекти слід сфотографувати і фотознімки прикласти до висновку;

- указівки на відхилення в дії досліджуваної зброї (взаємодії її деталей) від справного зразка такої зброї;

- результати всіх проведених при дослідженні вимірів (зусилля на спуск, виступ бойка з патронного упора, пругкості пружин, розмірів зазорів між деталями зброї і т.д.;

- описи (досить докладно) умов і результатів всіх експериментів;

- пояснення, чому при виявлених під час дослідженні обставинах і умовах із даної зброї можливі постріли без натиску на спусковий гачок.

Стан робочих граней шептала, бойового і запобіжного взводів, спускової і бойової пружин описується, навіть якщо яких-небудь дефектів у них не виявлено.

У висновку вказується: чи можливі із зброї постріли без натиску на спусковий гачок, які безпосередні причини можуть його викликати, при яких умовах він може відбутися.

Висновок	Підстави висновків
Зброя справна	Зброя не має дефектів у стволі, замикаючому, стріляючому, спусковому механізмах, у механізмах подачі патронів і вилучення стріляних гільз, у прицільних пристосуваннях і запобіжниках; зброя дїє надійно.
Зброя має окремі несправності (зазначити які), але придатна для систематичної стрільби.	У зброї є дефекти в стволі, що стріляє, спусковому механізмі, прицільних пристосуваннях, запобіжнику, наприклад зношеність бойового взводу і «шептала», значне ослаблення пружин, що не перешкоджають придатності зі зброї багатократних пострілів.
Зброя несправна, але з котрої можливі окремі постріли за певних умов (зазначити яких).	Дефекти важливих механізмів, деталей зброї істотні, перешкоджають багатократній безвідмовній стрілянині, але окремий постріл яким-небудь визначеним прийомом можливий (наприклад, одиночні постріли з автоматичної зброї без магазина або з несправним магазином, постріл із револьвера з несправним спусковим механізмом шляхом відтягування і спуску курка дією руки).
Зброя справна, але в наданому вигляді за умов (зазначити яких) до стрільби непридатна.	Всі істотні деталі є, дефектів немає, але по тимчасовим, переборним причинам (наприклад, рясне мастило, що загустіло, стріляна гільза, що застрягла в патроннику) постріл зробити не можна.
Зброя несправна й у наданому виді непридатна для стрільби, але може бути легко приведена в стан, при якому постріли можливі	Зброя не має істотних деталей (наприклад, ударника. бойової пружини), що легко можуть бути в нього вставлені; поверхні зброї покриті іржею, що можна вилучить звичайною чисткою
Зброя несправна і непридатна для стрільби.	Зброя не діє. Деталі її(або основні із них) нерухомі, ствол, затвор, стріляючий механізм відсутні. Ремонт зброї можливий в умовах збройової майстерні або заводських.

4. кРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ, ЩО НЕ Є ВОГНЕПАЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ, АЛЕ КОНСТРУКТИВНО

До таких об’єктів відносяться схожі за будовою і способом дії до вогнепальної зброї предмети, але такі, що мають господарсько-побутове, спортивне, мисливське та інше призначення і не відносяться до вогнепальної зброї. На ці предмети не розповсюджується дія ст.ст. 262, 263 КК України [4, 7, 10, 11].

Розглянемо «Методику криміналістичного дослідження газових пістолетів та револьверів» [1].