Суб'єкти екологічного права

Терміном "суб'єкти права" в загальнотеоретичному та галузевому правознавстві прийнято визначати учасників суспільних відносин.

До них у сфері екологічних відносин відносяться особи, котрим відповідно до закону належить право природокористування, і на які покладено обов'язок щодо охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання, відтворення природних ресурсів.

За змістом прав та обов'язків усі суб'єкти екологічного права поділяються на:

- органи державної влади (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи судової влади та прокуратури);

- органи місцевого самоврядування;

- юридичні особи;

- громадян.

Зазначені суб'єкти реалізовують свої повноваження у межах, визначених Конституцією України, законами України та інших нормативно-правових актах.

Особливості екологічного права полягають в наступному:

Зміст екологічних відносин становлять природні об'єкти, які існують без відриву від єдиного природного середовища; розвиваються за законами природи, підлягають впливу цих законів, тому вплив людей і права на дані відносини обмежений;

• суб'єкти екологічних відносин зобов'язані дотримуватись екологічних нормативів, що обумовлюється єдиною екологічною системою, лімітами при використанні природних об'єктів тощо;

• в екологічних відносинах правовий режим містить значну кількість імперативних розпоряджень, виконання яких є обов'язковим для суб'єктів цих відносин.

Питання для самоконтролю

1. Сформулюйте поняття екологічного права.

2. Охарактеризуйте екологічне право.

3. Назвіть методи й принципи екологічного права. Що таке екологічні правовідносини?

4. Дайте визначення об'єктів і суб'єктів екологічного права.

Література

1. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 року //Відомості. -1991. - № 41. - Ст. 546 (з подальшими змінами і доповненнями).

2. Основні напрями державної політики України в області охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Затверджені ухвалою Верховної Ради України №188/98 від 5 березня 1998 року // Відомості. - 1998. -№ 38-39. - Ст. 248.

3. Перелік видів діяльності, які відносяться до природоохоронних заходів. Затверджений ухвалою Кабінету Міністрів України № 1147 від 17 вересня 1996 року //СП. -1996. - № 18. - Ст. 506.

4. Аграрне, земельне і екологічне право. Загальні частини навчальних курсів: Навчальний посібник / Під ред. проф. А.А. Погребного і доц. И.И. Каракаша. - X., 2000.

5. Алексеев Г.С. Теория права. - М., 1993.

6. Андрєйцев В. І. Екологічне право: Курс лекцій в схемах. -Донецьк, 1996.

7. Бобильов Л.І., Балашенко З.А. Питання загальної теорії екологічного права. - Мінськ, 1991.

8. Бринчук М.М. Экологическое право.- М., 1998.

9. Дубовик О.А. Экологическое право: Учебник. - М., 2004.

10. Екологічне право України (загальна частина): Навчальній посібник. -X., 1995.

11. Ерофеев Б.В. Экологическое право. - М., 1992.

12. Костицький В.В. Екологічне право України: деякі проблеми теорії та кодифікації // Право України. - 1998.

13. Котюк В.О. Основи держави і права. - Донецьк, 1995.

14. Петров В.В. Экологическое право России. - М., 1995.

15. Попов В.К. О понятиях зкологического права и пре-подавания его в вузах // Весник МГУ. Право, 1987.

16. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. - М., 1993.

17. Шульга М.В. Актуальні правові проблеми земельних відносин у сучасних умовах. - X., 1998.

18. Шемшученко Ю.С. Правові проблеми екології. - Донецьк, 1981.

19. Яковлев В.Н. Экологическое право. - Кишинев, 1988.

Дата добавления: 2014-01-04