Вимоги до термінів

Сучасна мова науки і техніки висуває до термінів певні вимоги.

1. Однозначність.

Термін має визначати тільки одне наукове або технічне поняття, а поняттю відповідає тільки один термін.

Принцип "однозначності" терміна здійснюється за допомогою такого поняття, як поле. Поле - це штучно обмежена своєрідна ділянка існування терміна. Належність терміна до певного термінологічного поля є його суттєвою ознакою, що відрізняє термін від звичайного слова. У своєму полі термін отримує однозначність, тому що поле відіграє для терміна таку ж роль, що контекст для загальновживаної лексики. Наприклад, термін корінь у математичному термінологічному полі має одне значення (величина, що при піднесенні її до певного ступеня дає дане число); у біологічному термінологічному полі має інше значення (частина рослини, що міститься в землі); у граматичному термінологічному полі - третє значення (головна частина слова (без афіксів), що виражає його основне (лексичне) значення).

2. Системність.

Будь-який термін існує як термін тільки у певній терміносистемі. Поза її межами він стає звичайним словом.

3. Мотивованість.

Під поняттям мотивованість взагалі розуміють питання про те, чому у певного слова саме така мовна форма. Ця вимога не відіграє головну роль, проте вона сприяє кращому усвідомленню та запам'ятовуванню терміна. З погляду мовної форми термін може бути повністю мотивованим, частково мотивованим і немотивованим.

Повністю мотивованими вважають одноелементний термін, вибір якого пояснюється його дотермінологічним значенням, і багатоелементний термін, елементи якого теж пояснюються їхніми дотермінологічними значеннями.

Наприклад, математичні терміни гіпотенуза, трикутник. Мовна форма першого пояснюється метафоричним перенесенням найменування о б'єкта: у давньогрецькій мові гіпотенузою називали кривобокість. Формі другого терміна визначається існуванням в українській мові слів "три" і "кут' та продуктивної моделі словотворення: числівник + іменник + суфікс.

Частково мотивованим є багатоелементний термін, частина елементів якого пояснена, а інша - ні. Прикладом може бути технічний термін ланцюговий грохот, що складається з двох елементів. Елемент "грохот" ми пояснити з погляду мовної форми не можемо через його часткову демотивованість ("грохот" - машина для розподілу сировини у процес збагачення корисних копалин) [32, т. 1, с. 673].

Немотивованим вважаємо математичний термін "ромб", тому що навіть у давньогрецькій мові, звідки надійшов до нас термін, невідома етимологія цього слова.

Проте з погляду термінознавства всі терміни мотивовані через семантику і функції, тобто нам відомі денотати (об'єкти дійсності) цих термінів і їх місця у певних терміносистемах.

Наприклад, ми знаємо, що гіпотенуза - це "сторона прямокутної трикутника, що лежить проти прямого кута" [32, т. 1, с 599] і що цей термін використовують у геометричній терміносистемі. У цій же терміносистемі використовують і терміни трикутник - "геометрична фігура на площині обмежена трьома прямими, які взаємно перетинаються й утворюють три кути" [32, т. 4, с 567] та ромб - "паралелограм з рівними сторонами непрямими кутами" [32, т. 4, с 107].

До технічної терміносистеми гірничодобувного обладнання належить уже відома нам термінологічна словосполука ланцюговий грохот.

У термінознавстві під час термінування за основу поняття береть ознака "відмітний - невідмітний". Тому ідеально мотивованим терміном може вважатися тільки той, що складається з назви об'єкта та однієї його відмітної ознаки. Наприклад, "вісь головна", "вісь координатна" тощо.

Проте сьогодні багато хто з термінологів намагається створювати мотивовані терміни шляхом найменування всіх ознак об'єкта термінування. Безумовно, що довжина таких термінів значно збільшується і може досягати навіть 10 і більше слів. Наприклад, криголамно-транспортний ліхтеровоз-контейнеровоз, ударно-поворотний спосіб буріння, дискова пневматична ручна пила тощо.

4. Термін має бути точним.

Але у термінознавстві існує й таке поняття, як хибномотивований термін. Такі терміни створюються з різних причин:

а) Хибне знання; наприклад, до XX століття поняття "азот" асоціювалося з поняттям "безживний"; у 60-ті роки XX століття стало відомим, що азот відіграє значну роль у життєдіяльності різних, зокрема вищих організмів. Зараз термін азот має значення "живий".

б) Зміна ознак, що були покладені в основу найменування; наприклад поняття чорні метали. Спочатку до них належало тільки залізо, тобто ознакою був саме колір. Зараз до складу чорних металів входить і марганець проте він не має чорного кольору, їх об'єднують спільні поклади залізо-марганцевих руд, тобто ознакою стало спільне місце залягання. Ось чому термін чорні метали вважається тепер хибномотивованим.

в) Перенос назви на інший предмет, що має подібні, але інші ознаки-наприклад, у теперішній час астрофізика вживає термін "рівень моря на Марсі". Маються на увазі ті величини, що відповідають атмосферному тиску на рівні моря на Землі. Відомо, що морі на Марсі відсутні, тому цей термін -хибномотивований з погляду термінознавства, але з погляду фізики він - правильномотивований.

г) Свідоме прагнення приховати знання дійсних ознак предмета-наприклад, англійський термін "tank" - "танк"(бак) був навмисно використаний для називання нового виду військової техніки, щоб дезінформувати ворога під час першої світової війни.

5. Відсутність синонімів.

Наявність синонімічних термінів в одній терміносистемі може заважати взаєморозумінню фахівців.

Дата добавления: 2014-01-04