КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Обмін енергії під час трудової діяльності
Вплив температури Специфічно-динамічна дія їжі Загальний енергетичний обмін Під час фізичної і розумової роботи, зміни пози, після вживання їжі, на тлі виражених емоцій обмінні процеси стають інтенсивнішими. Рівень обміну за звичайних умов життя людини називається загальним обміном. Він складається із суми основного обміну та затрат енергії на виконання будь-якої роботи (робоча надбавка). Найбільше енергозатрат припадає на роботу м'язів. Стан скелетних м'язів впливає на інтенсивність обміну за різних фізіологічних станів. Так, навіть під час розв'язування задачі підвищується тонічна напруга скелетних м'язів. У такому разі в клітинах ЦНС активність обмінних процесів змінюється неістотно і не впливає на загальний рівень енергозатрат організму. Водночас якщо розумова робота супроводжується емоційною напругою, то обмін активується значніше. Це зумовлено збільшенням утворення гормонів, які посилюють обмінні процеси. Підвищення обміну спостерігається протягом багатьох годин після вживання їжі (до 10-12 год). У такому разі енергія витрачається не тільки на сам процес травлення (секреція, моторика, всмоктування), але й на активування обмінних процесів продуктами гідролізу поживних речовин. Особливо це виражено в разі надходження в організм білків: уже через годину і протягом наступних 3-12 год (тривалість залежить від кількості вжитої їжі) інтенсивність процесів енергоутворення зростає до 30% відносно рівня основного обміну. За умови надходження з їжею вуглеводів та жирів цей приріст складає не більше ніж 15%. Інтенсивність обмінних процесів також змінюється за умови відхилення температури навколишнього середовища від рівня комфорту. Найбільш вираженою є зміна інтенсивності обміну у разі зниження температури, тому що для збереження постійної температури тіла необхідно перевести енергію з інших видів у теплову. Оскільки найбільший приріст енергозатрат зумовлений скороченням скелетних м'язів, то за звичайних умов існування рівень обмінних процесів насамперед залежить від фізичної активності людини. Доросле населення за рівнем загального обміну поділено на 5 груп. В основу класифікації покладена інтенсивність фізичної праці, нервова напруга, що виникає під час трудового процесу та окремих його операцій, інші особливості. У міру впровадження і поширення нових видів та форм трудової діяльності, пов'язаних з технічним прогресом, поділ на групи за інтенсивністю праці необхідно переглядати, уточнювати і доповнювати. 1-ша група - працівники, зайняті переважно розумовою працею; 2-га група - працівники, зайняті легкою фізичною працею; 3-тя група - працівники, які виконують фізичну працю середньої важкості; 4-та група - працівники, які виконують важку фізичну працю; 5-та група - працівники, зайняті особливо важкою фізичною працею. Потреба в енергії підвищується в осіб, праця яких характеризується не тільки фізичним, але й нервово-психічним навантаженням. У сучасних умовах значення нервово-психічного навантаження в усіх трудових процесах все більше зростає. У жінок енергетичні потреби є, приблизно, на 15% нижчими, ніж у чоловіків. Це пов'язано з меншою інтенсивністю обмінних процесів та меншою м'язовою масою. Визначаючи кількість необхідної енергії для дорослого працездатного населення, визнано доцільним усі розрахунки виконувати для трьох вікових категорій: 18-29 років, 30-39 років, 40-59 років. Підставою для цього є вікові особливості обміну речовин. Так, наприклад, у 18-29 років ще продовжуються процеси росту і фізичного розвитку. Починаючи з 40 років і, особливо, після 50 розвиваються процеси, коли катаболізм поступово починає переважати над анаболізмом. Для визначення кількості енергії, необхідної для населення віком від 18 до 60 років, умовно прийнята ідеальна маса тіла: у чоловіків - 70 кг, жінок -60 кг. Потреба в енергії може обчислюватися з розрахунку на 1 кг середньої ідеальної маси тіла. Потреба в енергії на 1 кг ідеальної маси тіла в чоловіків і жінок практично однакова і становить для 1-ї групи інтенсивності праці 167,4 кДж (40 ккал), для 2-ї групи - 179,9 кДж (43 ккал), для 3-ї групи - 192,5 кДж (46 ккал), для 4-ї групи - 221,7 кДж (53 ккал), для 5-ї групи - 255,2 кДж (61 ккал). У табл. 1 наведені основні величини добової потреби в енергії для дорослого працездатного населення в залежності від віку та інтенсивності праці. Таблиця 1 Потреба в енергії залежно від віку та інтенсивності праці
Примітки: 1. Потреба вагітних жінок (період 5-6 міс) становить у середньому 12133 кДж (2900 ккал). 2. Потреба матерів, які годують груддю, становить у середньому 13388 кДж (3200 ккал).
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 472; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |