Суб’єктивні труднощі

Труднощі аудіювання.

Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності.

Навчання аудіювання.

Аудіювання – розуміння сприйнятого на слух усного мовлення.

У процесі навчання іноземної мови (ІМ) аудіювання як вид мовленнєвої діяльності є метою та засобом навчання ІМ, служить для досягнення практичної, освітньої, розвиваючої та виховної цілей навчання.

Аудіювання є метою навчання. Учень повинен розуміти зміст аудіотексту при його одноразовому пред’явленні. Тексти містять певну кількість слів, що не вивчалися. Учні мають навчитися здогадуватися про значення невідомих слів за контекстом та звуковою формою цих слів, а також розуміти загальний зміст повідомлення, ігноруючи несуттєву інформацію.

Як засіб навчання ІМ аудіювання дає можливість оволодіти звуковою стороною ІМ, (фонемним складом та інтонацією), сприяє засвоєнню лексичного складу мови та її граматики, полегшує оволодіння говорінням, читанням і письмом.

Аудіювання пов’язане з іншими видами мовленнєвої діяльності.

Воно має безпосередній зв’язок з говорінням. Говоріння та аудіювання –дві взаємопов’язані сторони усного мовлення. Фази аудіювання та говоріння в спілкуванні чергуються. Аудіювання –не тільки сприймання інформації, але й підготовка у внутрішньому мовленні відповідної реакції на почуте.

Аудіювання та читання пов’язані їх належністю до рецептивних видів мовленнєвої діяльності (МД), де проходить сприймання, розуміння та активне перекодування інформації: в аудіюванні – через слуховий канал, в читанні – через зоровий. Читання – це перекодування графічної мови у звукову: навіть читаючи про себе людина ніби чує текст, який сприймає.

Аудіювання пов’язане і з письмом. У процесі графічного оформлення висловлювання людина промовляє і чує те, що пише.

а) зумовлені індивідуально-віковими особливостями стухача.

1.Недостатньо розвинуті особливості учнів: кмітливість, уміння слухати та швидко реагувати на сигнали усної комунікації (паузи, логічні наголоси, риторичні запитання, вміння переключатися з однієї розумової операції на іншу, швидко схоплювати тему повідомлення, уміння співвідносити тему повідомлення з широким контекстом).

Спосіб подолання труднощі: Розвивати зазначені індивідуально-психологічні особливості.

б) зумовленііндивідуально-психологічними особливостями слухача: недостатньо розвинені слухова чутливість, слухова пам’ять, ймовірне прогнозування, увага, вмотивованість.

Спосіб подолання труднощі: працювати на розвитком цих якостей.

Об’єктивні труднощі:

А) Зумовлені умовами пред’явлення тексту

1. Занадто швидкий темп мовленнєвих повідомлень.

Спосіб подолання труднощі: Сповільнювати швидкість пред’явлення за рахунок збільшення тривалості пауз між смисловими частинами. (Середній темп мовлення в англійській, німецькій та французькій мовах –250 складів за хвилину).

2. Кількість прослуховувань. Одноразовість пред’явлення, пов’язана зі специфікою перебігу природного усномовленнєвого спілкування.

Спосіб подолання труднощі: навчити учнів перепитувати, просити повторити, уточнювати.

3. Джерело аудіювання. Використання ТЗН.

4. Опори. Наявніст/ відсутність вербальних та невербальних опор/

Б) Пов’язані зі сприйманням певного виду мовлення – діалогічного /монологічного.

Способи подолання труднощів: важливо вчити сприймати обидві форми говоріння.

В) Пов’язані з мовною формою –фонетичні, лексичні, граматичні.

Спосіб подолання труднощі: слід на передтекстовому етапі знімати згадані лінгвістичні труднощі.

Г) Пов’язані зі змістом: розуміння предметного змісту (фактів); розуміння логіки викладу (зв’зків між фактами); розуміння загальної ідеї, мотивів вчинків.

1.Цілі та зміст навчання аудіювання.

Розвиток уміння аудіювання починається з першого року навчання та продовжується протягом усіх років навчання. Випускник середньої школи повинен навчитися сприймати на слух усне мовлення як при безпосередньому спілкуванні, так і в звукозапису. На різних етапах навчання змінюється обсяг аудіотекстів (тривалість їз звучання) та ступінь їх складності. Матеріал для аудіювання – фабульні тексти, описи, розповіді, повідомлення. Необхідно навчати різних видів розуміння тексту: 1)повного розуміння, 2) загального розуміння, 3) критичного розуміня.

Зміст навчання аудіювання включає:

1) лінгвістичний компонент (складається з мовного матеріалу: фонетичного, лексичного та граматичного мінімумів, ситуативно й тематично об’єднаних мовних зразків);

1) психологічний компонент (аудитивні навички та вміння, які забезпечують учням користування іноземною мовою з метою усного спілкування);

Аудитивні навички та вміння:

Фонетичні навички аудіювання: сприймання й розпізнавання окремих звуків, звукосполучень, інтонаційних моделей.

Лексичні навички аудіювання: навички розпізнавання звукових образів лексичних одиниць та їх безпосереднього розуміння.

Граматичні навички аудіювання: навички розпізнавання на слух граматичних форм і прогнозування граматичних структур.

Уміння аудіювання:

- визначати найбільш інформативні частини повідомлення;

- усувати прогалини в розумінні за рахунок прогнозування на рівні тексту;

- співвідносити текст з ситуацією спілкування;

- членувати аудіотекст на смислові частини і визначати головну думку кожного з них;

- письмово фіксувати основну частину інформації;

- простежувати логічну послідовність подій і дотримуватися її при передачі змісту тексту;

- виділяти в тексті логічні ланки: експозицію, зав’язку, кульмінацію, розв’язку тощо.

Навчальне уміння виконувати вправи включає:

- уміння розуміти інструкцію перед слуханням аудіо тексту;

- уміння орієнтуватися на заголовок тексту;

- уміння утримувати в пам’яті завдання, поставлене до прослухування;

- уміння передати зміст почутого в логічній або хронологічний послідовності.

3)Методологічний компонент (пов’язаний з оволодінням учнями раціональними прийомами навчання аудіювання, пізнання нової мови, формування навичок самостійної роботи).

Дата добавления: 2014-01-04