Класифікація послуг

Офіційна статистика платіжного балансу, у якій вказується щорічний оборот по статті «Послуги», не може дати точного уяв­лення про масштаби міжнародної торгівлі послугами. Відповідно до деяких експертних оцінок, зокрема, Американського бюро оцінки технології, фактичний обсяг зовнішньоекономічного обміну послугами, наприклад, в офіційних довідниках США зани­жений на 45-100%. Заниженими виявляються розрахунки витрат туристів, бізнесменів, дипломатів, студентів під час їх перебування за кордоном. Досить складно розрахувати величину заробітної платні, яка виплачується іноземним робітникам і переводиться ни­ми в свою країну. Складність підрахунку пов’язана з тим, що як правило послуги надаються в комплекті з товарами. При цьому, вартість послуги часто складає значну долю ціни товару. Послуги часто фігурують у внутрішньо фірмовому обміні. У такому випадку виразити і визначити їх вартість виявляється неможливим, оскільки на ці види послуг взагалі немає ринку. В деяких випадках відокремлення послуги від товару виявляється неможливим (наприклад, лікування хворого за допомогою ліків). Із статистичного обліку випадають також доходи по банківським та страховим операціям, якщо вони реінвестовані в тій країні, в якій були отримані.

Для спрощення врахування послуг використовується їхня класифікація, що дає змогу віднести серію послуг одного виду до визначеної категорії і розрахувати відсоткове співвідношення цієї категорії в загальному обсязі послуг.

Послуги складають 6 груп (4-9 категорії офіційної класифікації товарів міжнародної торгівлі):

1. Комунальні послуги і будівництво;

2. Оптова і роздрібна торгівля, ресторани і готелі, туристичні бази і кемпінги;

3. Транспортування, збереження і зв'язок, фінансове посередництво;

4 Оборона та обов'язкові соціальні послуги;

5 Освіта, охорона здоров'я та суспільні роботи;

6. Інші комунальні, соціальні та особисті послуги.

До особливого виду послуг, що включаються до міжнародного обміну, відносяться також інформаційні та консалтингові послуги.

В аналітичних цілях величезне розмаїття послуг за звичай гру­пують за різноманітними ознаками. У Світовому банку, напри­клад, прийнятий розширений підхід до послуг, у число яких вклю­чається і рух прибутку. Так, послуги поділяються на:

- факторні — платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним ру­хом факторів виробництва, перш за все, капіталу і робочої сили (прибутки на інвестиції, роялті і ліцензійні платежі, зарплата, виплачена нерезидентам);

- нефакторні — транспорт, подорожі та інші нефінансові послуги. Цей розподіл є особливо важливим для обговорення проблем регулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках СОТ, що концентруються переважно на нефакторних послугах. Очевидно також, що надання послуг у більшості випадків відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвес­тицій в ту або іншу країну. Тому, відповідно до засобів доставки по­слуг споживачу, послуги поділяються на:

• послуги, пов'язані з інвестиціями — банківські, готельні і фахові послуги;

• послуги, пов'язані з торгівлею — транспорт, страхування;

• послуги, пов'язані одночасно з інвестиціями і торгівлею — зв'язок, будівництво, комп'ютерні й інформаційні послуги, осо­бисті, культурні і рекреаційні послуги.

Існує корисний з аналітичної точки зору розподіл міжнародних угод про послуги залежно від характеру поводження продавця і по­купця послуг виділяють:

· Транспорт, комп'ютерні й інформаційні послуги

· Подорожі (туризм), освіта і медичні послуги

· Прямі іноземні інвестиції, тимчасова трудова міграція

· Подорожі в треті країни, організовані фірмами-нерезидентами

Дана класифікація включає не тільки послуги в традиційному значенні, а й рух факторів виробництва що є носіями цих послуг. Вона дозволяє виділити 4 типи угод, що укладаються між експортерами та імпортерами послуг. До них належать:

• угоди, у яких для надання послуги виробник рухається до споживача;

• угоди, у яких відбувається зворотній рух

• угоди, у яких відбувається рух як продавця так і покупця;

• угоди, у яких виробник і споживач не змінюють своє місце знаходження.

Іноземні спеціалісти класифікують послуги також за ознакою можливої участі в міжнародному обміні. У такий спосіб їх можна підрозділити на три групи: першу складають послуги, що можуть бути об'єктом зовнішньої торгівлі. На їхню частку припадає приблизно 8% загального обсягу послуг, що надаються. Йдеться, насамперед, про повітряні і морські перевезення пасажирів і вантажів, зв'язок, міжнародні кредитні і страхові угоди. До другої групи відносяться послуги, що за своєю природою взагалі не можуть бути предметом експорту. Це всі види індивідуальних, соціальних, державних, інфраструктурних послуг. І, нарешті, існує третя велика група послуг, що можуть вироблятися як для внутрішніх потреб, так і на експорт. Відповідно, погреби в послугах цього типу можуть задовольнятися як за рахунок внутрішніх джерел, так і за рахунок імпорту. На жаль, відсутність чітких критеріїв розмежування товарів і послуг, національні розходження в підходах до регулювання цієї сфери нерідко стають причиною виникнення конфліктних ситуацій. Подолання теоретичних розбіжностей і розробка єдиного методологічного підходу дозволять закласти фундамент нового ме­ханізму регулювання міжнародної торгівлі послугами,

Дата добавления: 2014-01-04