Обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання

Адміністративно-господарський штраф

Визначення та загальна характеристика адміністративно-господарського штрафу (застосування даної санкції у доктрині фінансового права визначається як фінансово-правова відповідальність: на таких позиціях знаходяться Л. К. Воронова[12], М. В. Карасева[13], Т. О. Коломоєць[14], О. П. Орлюк[15], Д. О. Гетманцев[16], 3. М. Будько[17] та ін. вчені) вміщені у ст. 241 ГК України:

"І. Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. "

Склади правопорушень, що можуть мати характер земельних, за які застосовується адміністративно-господарський штраф, визначені, зокрема, Законами України "Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення" (ст. ст. 46, 47), "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (ст. 17), Декретом КМ України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" (ст. 8); Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".

Засади застосування адміністративно-господарського штрафу визначаються загальними положеннями ГК України про застосування господарсько-правової відповідальності (Глава 24), а особливості застосування штрафів за окремі правопорушення визначаються законами, що встановлюють такі штрафи.

Загальні положення про застосування даної санкції вміщені у ч. ч. 1 та 2 ст. 246 ГК України:

"1. Здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

2. У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб'єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом. "

Екологічне та земельне законодавства передбачає можливість обмеження, зупинення та заборони (тимчасово) або припинення діяльності підприємств, установ і організацій в разі порушення ними екологічного законодавства (п. "в" ст. 13, п. "з" ст. 17, п. "ж" ч. 1 ст. 20, ст. 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. "ї" ст. 9 ЗК України, постанова ВР України "Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 29.10.1992). Від застосування таких санкцій слід відрізняти припинення небезпечної діяльності як спосіб захисту цивільних прав (див. ч. 2 ст. 293 ЦК України), що застосовується судом.

В еколого-правовій доктрині (В. І. Андрейцев, М. В. Краснова та ін. вчені) застосування даного виду санкцій вважається проявом окремого виду юридичної відповідальності - еколого-правової відповідальності.

Дата добавления: 2014-01-04