Зоогієнічні параметри при утриманні птахів

Освітленість та довжина світлового дня. Для забезпечення птахів світлом необхідня дня них відвести найбільш світлу частину кімнати: краще біля стіни на яку падає сонячне проміння з вікна. У похмурі осінні та зимові дні світла не буде вистачати, для компенсації цього достатньо розмістити на передній стінці лампу накалювання потужністю 40 Вт з відбивачем. Така лампа крім іншого випромінює тепло і птахи полюбляють грітися в її променях, тому одну з жердин необхідно розмістити біля неї. Для забезпечення птахів ультрафіолетовою частиною сонячного спектру їх необхідно опромінювати кварцевими та еритемними лампами. Сеанси освітлення слід починати з 1-2 хвилин на день і поступово збільшувати до 15-30 хвилин. Якщо лампа знаходиться на відстані 2,5-3 м, тоді тривалість опромінення можна збільшити у 2-3 рази. Бактерицидні лампи для опромінення птахів використовувати неможна, оскільки птах може осліпнути.

Однак інколи світло може бути і шкідливим. У нічний час, головним чином в періоди міграційної активності, коли багато видів у природі здійснюють нічні перельоти, навіть слабке джерело світла викликає у птахів занепокоєння, спроби вибратись з клітки. При цьому тварини ламають перо та травмуються. Для попередження цього слід виготовити світлонепроникний чохол з щільної чорної тканини, яким накривають клітку.

По-за періодів міграції більшість птахів активні лише на світлі. Впливом довгого світлового дня період статевої активності (і пов’язаний з ним період співу) можна викликати передчасно у різних птахів. Для того щоб змусити птахів розмножуватись та співати взимку необхідно подовжити корткий зимовий день на декілька годин за допомогою підсвітки. Однак слід пам’ятати, що довгий день здійснює стимуляцію лише у тому випадку коли змінює собою короткий день пізньої осені чи зими. Відповідно день необхідно подовжувати у листопаді – грудні.

Після закінчення строків статевої активності у птахів розпочинається линька – процес заміни старого оперення новим. Для нормального перебігу линьки необхідним є більш короткий ніж для розмноження світловий день, при цьому він повинен бути не просто коротшим, а повинен зменшуватись. Наприклад з 14 – 15 год. до 11 – 12 год. На постійному чи надто довгому світловому дні линька може зупинитись, сильно затягнутись чи перетворитись у патологічний процес. Непридатними для линьки є умови надто короткого дня. Для багатьох наших птахів день коротше 10-12 годин повністю виключає линьку. Якщо птахи утримуються на відкритому повітрі до осені то заміна оперення відбувається нормально. Складніше складається ситуація з линькою птахів, що активізовані за допомогою додаткового освітлення взимку. При перших ознаках линьки (поява пір’їн на дні клітки) необхідно поступово зменшувати довжину світлового дня, приблизно кожна 5 діб на 15-20 хвилин на добу. Тоді темпи линьки будуть достатньо помірними та ритмічними.

Разом з тим існують види птахів линька у яких не дивлячись на всі зусилля перебігає з порушеннями. Це ті види птахів яким притаманна зимова линька, що перебігає на місцях зимівель (чечевиці, дубровники).

Температура і вологість повітря. Птахи володіють значними адаптаційними можливостями, тому суворо дотримуватись температурного режиму та режиму вологості при їх утриманні не обов’язково. При цьому все ж необхідно дотримуватись ряду правил:

– якщо у вуличній вольєрі утримуються птахи, що зимують в наших широтах, то їх річний цикл не повинен змінюватись штучним фотоперіодизмом, їх не можна переносити на декілька днів у тепле приміщення і потім повертати назад;

– корм повинен бути завжди доступним і не мерзлим;

– у сильні морози не слід допускати купання, для цього для пиття слід пропонувати не воду, а сніг.

– якщо зимою у приміщенні, що не опалюється утримуються птахи, що зимують в зоні тропіків, то температура повітря не повинна опускатись нижче мінус 5°С.

Небезпечними для птахів є високі літні температури у поєднанні з прямими сонячними променями. Від перегріву птахи гинуть частіше ніж від морозу.

4. Корми та годівля птахів. Необхідною умовою до раціону птахів – різноманітність. Їжа завжди пропонується вдосталь: стільки, скільки тварина може з’їсти, що є одним з основних правил утримання. Не дивлячись на те, що птахів поділяють на рослинноїдних та хижих, більшості видів все ж необхідні обидва види корму.

Рослинні корми. З кормів рослинного походження найчастіше використовуюється стигле насіння культурних рослин: соняшника, проса, вівса та ін. з яких складається зернова суміш. Для мілких птахів із слабкими дзьобами насіння соняшника та коноплі роздавлюють, оскільки у такому стані насіння зберігається погано його подрібнюють безпосередньо перед згодовуванням.

Крупи, за виключенням вівсянки та гречки, мало придатні для годівлі диких птахів. Крім насіння культурних рослин птахи охоче поїдають насіння бур’янів, рослин трав’янистих луків, дерев та чагарників. Досить просто збирати насіння кульбаби, щавля, подорожника, лободи, берези та вільхи. Зірвані з спілим насінням стебла трав, сережки та шишки дерев підсушують, розкладають на папері у чистому сухому приміщенні чи на сонці. Корзинки кульбаби збирають ще до того як вони розкриються. При тривалому зберіганні оболонки багатьох мілких насінин сильно твердіють, перед згодовуванням їх замочують на деклька годин у холодній воді, а потім злегка підсушують.

Букетики чи снопики з кульбабки чи інших рослин розміщують у клітках так, щоб птахи легко до них дотягувались з жердин чи присад.

Збирати дозріваюче насіння можна вже з кінця весни коли відцвітає кульбаба. На зміну кульбабі природить щавель, пастуша сумка, війними, подорожник, кропива. Наприкінці літа відцвітає тисячолисник, пижмо, волошка лугова. Пізно восени дозріває лобода, чорнобильник, реп’ях. Досить вдалою рослиною, насіння якої охоче поїдаються майже всіма зерноїдними птахами є мокриця або зірочник середній. Ця рослина зручна тим, що її насіння можна збирати з ранньої весни (на перезимувавших стеблах) до пізньої осені, вона є досить поширеною (бур’ян). Мокрицею можна викласти підлогу клітки, при цьому вона буде викнувати роль підстилки. Ранньою весною птахи охоче поїдають зелене листя мокриці, крім мокриці слід давати молоді зелені листки кульбаби, салату чи традесканції. В зимовий період птахам слід пропонувати пророщене зерно соняшника, проса, вівса.

Важливе значення в кормовому раціоні багатьох видів птахів мають плоди дерев та кущів: горобини, черемхи, ялівця, крушини, малини, ожини, жимолості, бузини, глоду. Для птахів придатні також всі фрукти, що споживаються людиною.

Пропонуючи ягоди чи фрукти їх підвішують на грати чи гілки з таким розрахунком, щоб птахи могли легко до них дотягнутись з присад. Яблука нарізають шматочками, які вставляють між прутами біля жердинок. Взимку можна давати висушені плоди, які попередньо розмочують в холодній воді чи обварюють окропом.

Деяків види птахів охоче поїдають бруньки дерев та кущів, зокрема плодових, ялини та верби. Попередньо гілки слід на декілька днів поставити у воду для того щоб бруньки набрякли і збільшились в розмірах.

Тим птахам які не їдять бруньки взимку необхідно давати листя білокачанної капусти, а також цвітну капусту, спілі томати, огірки, сиру моркву.

М’який корм у неволі для комахоїдних птахів складає основу раціону, а для зерноїдних – важливе доповнення, повинен містити компоненти тваринного походження – куряче яйце, сир, яловичину, мурашині кокони, мотиль.

Головним компонентом м’якого корму є куряче яйце, яке варять вкруту, остужують і натирають на тертці, найкращою консистенцією є та при якій розмір частинок близький до 2 мм. Після чого його змішують з натертою на більш мілкій терці морквою. Оскільки натерта морква виділяє сок, корм від цього стає липким, для запобігання цьому до суміші додаються білі сухарі, що вбирають надлишок вологи. Сумішю з курячого яйця та моркви можна годувати більшість птахів.

Під час линьки, вигодовування пташенят бажано збагатити раціон птахів білками, вітамінами та солями кальцію. Для цього у суміш додають яловичину та сир. Відварене на остужене м’ясо пропускають через м’ясорубку. Після чого його підмішують до яєчно-моркв’яної суміші. Сир розпускають в невеликій кількості води, доводять до кипіння і кип’ятять декілька хвилин а потім поміщають у полотняний мішечок і вивішують на добу. На наступний день ним можна годувати птахів.

Не дивлячись на різноманітність сурогатних кормів комахоїдні птахи потребують природну їжу з комах. Найбільш доступними є борошнистий хрущак та мотиль.

Задавати мотиль в окремих годівницях недоцільно, личинки швидко висихають і гинуть з них утворюється тверда плівка, яка робить решту корму недосяжною. Найкраще підмішувати мотиль до м’якого корму, де терта морква створює необхідну вологість. Мотиль додають до м’якого корму безпосередньо перед роздачею.

Личинок борошнистого хрущака слід пропонувати в окремих годівницях з вертикальними стінками висотою не менше 2 см, окільки володіючи негативним фототаксисом личинки можуть розлізтись по клітці ховаючись під годівницями, у щілинах.

Багато з птахів вживають м’ясний корм: денні хижі птахи, сови, сірі сорокопути, а у якості одного з головних компонентів корму – голінасті, кулики, пастушки. Лелекоподібним, денним хижим птахам та совам м’ясо нарізають шматочками по 20-100 г залежно від розміру птаха. М’ясний фарш як складову частину м’якого корму добре поїдають кулики, пастушки, дятли та багато горобинних птахів. Денні хижі та сови їдять його неохоче. Усі хижі птахи при утриманні в неволі повинні одержувати хоча б 1-2 рази на тиждень мишей.

Дата добавления: 2014-01-04