Загальний трудовий стаж

Поняття загального трудового стажу можна визначити як сумарну тривалість роботи робітником або службовцем, або в іншій суспільно-корисній діяльності, якщо їх включення в трудовий стаж передбачено чинним законодавством.
Загальний трудовий стаж відрізняється від спеціального і безперервного тим, що при його обчисленні тривалість перерв у трудовій діяльності, причини звільнення і характер роботи не мають значення. Поняття загального та спеціального трудового стажу застосовувалося в пенсійному законодавстві для визначення права на призначення пенсій за віком, пенсій на пільгових умовах та за вислугу років відповідно до Закону № 1788.

4. Спеціальний трудовий стаж

Нарівні із загальним трудовим стажем юридичне значення має спеціальний стаж, тобто стаж роботи в особливих умовах праці або в несприятливих кліматичних умовах, з підвищеною інтенсивністю тощо.
Спеціальний трудовий стаж - це тривалість роботи у певних галузях народного господарства, у певних умовах праці, у визначених місцевостях чи природно-кліматичних умовах, за професіями, посадами, а також деяких видів суспільно-корисної діяльності.

Ураховуючи спеціальний трудовий стаж, призначають пенсії за віком на пільгових умовах, а також пенсії за вислугу років.

Стаж наукової роботи

До стажу наукової роботи відповідно до статті 223 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-XII (далі - Закон № 1977 зараховується:

- час роботи на посадах наукових працівників, визначених статтею 221 Закону № 1977;

- час роботи на посадах науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, визначених у частині другій статті 48 Закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року № 2984-III;
- час роботи осіб, які мають науковий ступінь, за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, з дня зайняття посади за цією спеціальністю;

- час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, зазначених у статті 118 КЗпП України, якщо цій роботі безпосередньо передувала і після неї слідувала робота, передбачена абзацами другим, третім і четвертим статті 118;

- час навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі за денною (очною) формою навчання випускникам аспірантури, ад'юнктури.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статі 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 257.

Наявність відповідного стажу роботи - основна підстава для визначення права на призначення відповідного виду пенсії, наприклад:

- пенсія науковому (науково-педагогічному) працівникові призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - якщо є стаж роботи не менше 25 років, серед них стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - якщо є стаж роботи не менше 20 років, серед них стаж наукової роботи не менше 15 років;
- для призначення пенсії за віком на пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловікам - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінкам - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
- право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, якщо є спеціальний стаж роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

Оплата листка непрацездатності залежно від стажу роботи
Відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

- 60 % середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до 5 років;

- 80 % середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;

- 100 % середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття трудового стажу, його значення і класифікація.

2. Загальний трудовий стаж

3. Спеціальний трудовий стаж

4. Обчислення трудового стажу.

5. Підтвердження трудового стажу

Контрольні питання:

1. Як співвідносяться поняття “трудовий стаж” та страховий стаж”

2. Чи передбачено чинним законодавством пільгове обчислення стажу

3. Як підтверджується стаж осіб, які працювали за трудовим договором у роботодавця – фізичної особи

Дата добавления: 2014-01-04