Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Геологічна діяльність тимчасових руслових потоків




 

Виникнення тимчасових руслових потоків є закономірним наслідком процесів площинного безруслового стоку. Дрібні струминки, що вчиняють площинний змив, поступово зливаються у більші струмені, які спричиняють розвиток глибинної ерозії. Спочатку вони утворюють неглибокі борозни й вимоїні, які після кожної зливи і танення снігу розростаються і поступово перетворюються на яри.

Яри – це вузькі видовжені заглибини з крутими стінками, вироблені тимчасовими водними потоками.

Яри виникають у різних породах на схилах височин, берегах рік, озер і морів. Найбільш інтенсивно яри утворюються у місцевостях, не покритих рослинністю. Сприяють утворенню ярів пухкі гірські породи, що залягають безпосередньо на поверхні. В першу чергу, до таких порід відносяться родючий ґрунт, лес і різноманітні глини. Наприклад, у південних областях України розвинуті глибокі яри, довжина яких досягає декількох кілометрів. Сприяють цьому наявні тут шари лесоподібних утворень.

Поступово яр росте вверх по схилу височини, постійно занурюючись і розширюючись. Глибина ярів може досягати перших десятків метрів, ширина –перших сотень метрів і довжина - декількох кілометрів.

Із розростанням яру в довжину ерозійна сила стікаючої води знижується, дно яру розширюється і він поступово перетворюється в балку. Перехід яру в балку здійснюється не відразу по всій його довжині. Процес цей починається з нижньої частини яру і поширюється вверх. Балка – це фактично яр, у якому бокова ерозія припинилася, а донна ерозія майже не розвивається.

Винесений із ярів і балок уламковий матеріал, відкладається і накопичується в гирлах, утворюючи так звані конуси виносу. Цей уламковий матеріал називаються пролювієм (від латинського proluvium – змивання). Склад пролювію залежить від характеру порід, які складають схил, прорізаний яром або балкою, стадії розвитку яру та характеру стоку дощових і талих вод. В цілому, для нього характерна погана відсортованість матеріалу, слабка обкатаність уламків, зменшення розмірів частинок від вершини конуса виносу до його основи.

 

Одним із різновидів тимчасових руслових потоків є грязьові потоки або селі. Вони являють собою бурхливі потоки з води та уламків гірських порід, які раптово виникають під час злив в гірських областях та в результаті швидкого танення снігу в горах. Характеризуються надзвичайно великою руйнівною силою.

Утворенню селів сприяє накопичення великих мас продуктів вивітрювання порід або вулканічного попелу на схилах гір, слабо закріплених рослинністю. Під час сильних дощів, маси води, змішуються із пухким уламковим матеріалом (суглинки, глина, пісок, щебінь, галька, валуни) і перетворюються у грязе-кам’яну масу, спрямовану вниз у яри і долини річок. Відклади селевих потоків також відносяться до пролювію і характеризуються майже повною не відсортованістю уламкового матеріалу.

На території України селі бувають у Кримських горах та Карпатах.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 992; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.