Правила експлуатації торгівельного холодильного обладнання

Вибір холодильного обладнання залежить від асортименту й кількості швидкопсувних товарів, режиму і особливостей їх зберігання, методів продажу товарів. Так, для торгівлі замороженими продуктами (м’ясом, птицею, овочами, фруктами) необхідно передбачити низькотемпературні камери й прилавки, для продажу охолоджених продуктів – середньо температурне, а для реалізації свіжих кондвиробів, фруктів, ягід слід підібрати високотемпературне холодильне обладнання.

З урахуванням технології продажу обирають для торгівельних залів магазинів самообслуговування відкрите (ПВХС-1-0,315), а для магазинів з традиційними методами торгівлі – закрите (ПВХС-1-0,63) холодильне обладнання.

Обчисленні необхідної холодильної площі для певної групи товарів проводиться залежно від режиму їх зберігання, норм завантаження на 1 м² охолоджувальної площі за формулою:

П=Р*Т*К:Н,

де П – охолоджувальна площа, м²; Р – середньоденна реалізація продуктів, кг; Т – термін зберігання, дні; К – коефіцієнт переведення вантажної площі в корисну (від 1,5 до 1,7); Н- норма завантаження продуктами, кг/м².

холодопродуктивність агрегатів для холодильного обладнання обчислюється за формулою:

Q=130*П*24*К:Г

де Q – необхідна холодопродуктивність, ккал/год; 130 – питомі витрати холоду на 1 м² охолоджувальної площі, ккал/год; П – охолоджувальна площа обладнання, м²; 24 – кількість годин в добі; К – коефіцієнт втрат холоду, який дорівнює 1,3; Г – час роботи холодильної машини за добу (береться 16 год).

За визначеною холодопродуктивністю добирають холодильну машину залежно від її технічної характеристики, наведеної в довідниках або каталогах.

Потребу в холодильному обладнанні визначають за приблизними нормами технічного оснащення магазинів споживчої кооперації, введеними з 1989 року. Потреба у певних типах обладнання обчислюється залежно від типу торгівельного підприємства, площі торгового залу і технологічного процесу. Змонтоване на кооперативних підприємствах холодильне обладнання береться ремонтними підприємствами за договорами з райспоживспілкою або споживчим товариством на комплексне обслуговування.

У процесі експлуатації установки перевіряється герметичність системи, що запобігає витіканню холодильних агентів.

Місця витікання аміаку виявляють за допомогою хімічних індикаторів – фільтрувального паперу, змоченого розчином фенолроту (фенолфталеїну), спирту-ректифікату й гліцерину. За наявності в повітрі аміаку індикатор набуває малиново-червооного забарвлення.

Для визначення місця витікання хладону використовують галоїдні електронні течешукачі або галоїдні лампи. Крім того, витікання хладону виявляють за допомогою мильної піни або протиранням гаданого місця бензином, а потім обгортання його білим папером. Поява жирної плями свідчить про витікання холодоагенту.

В разі значного витікання хладону слід негайно зупинити компресор, увімкнути вентиляцію або відкрити вікна й двері та усунути пошкодження.

Кожна холодильна установка має закріплюватися за певним працівником торгівельного підприємства, який стежить за її правильною експлуатацією. Оформлення технічної документації на холодильну установку, нагляд та огляд покладені на адміністрацію підприємства.

Безпечну експлуатацію ладанових холодильних установок забезпечують автоматичні пристрої, запобіжна арматура і контрольно-вимірювальні прилади. Запобіжні клапани встановлюються на компресорах і відокремлюються запірними вентилями від інших частин холодильної установки.

Випарники хладонових установок забезпечуються реагувальними приладами типу ТРВ, ПРВ, соленоїдними вентилями. Ці прилади автоматично забезпечують припинення подачі рідкого хладону у випарник при вимкненні компресора.

Шар інею на випарнику не допускається понад 5-6 мм, між ребрами випарника завжди має бути вільний від інею простір. Для усунення «снігової шуби» продукти видаляють, холодильну машину вимикають і дверцята обладнання залишають відчиненими доти, доки іней не розтопиться повністю.

Усунути «снігову шубу» з випарника ножами та іншими гострими предметами не дозволяється, бо це може призвести до його псування, витікання хладону із системи холодильної машини й виходу її з ладу.

Небезпечно користуватися холодильною машиною, якщо струмонесучі частини магнітних пускачів, рубильників, електродвигунів, приладів автоматики не закриті кожухами, а агрегати не мають охолодження. Недопустимо примусово вмикати холодильну установку при несправних приладах автоматики й заклинювати електричні контакти приладів.

При нормальному режимі роботи холодильної машини підтримується задана температура в охолоджувальному об’ємі, економічно витрачається електроенергія. Випарники мають бути вкриті тонким шаром інею рівномірно; всмоктувальний трубопровід від випарника до компресора – холодний і не вкритий інеєм, за винятком всмоктувальних трубок низькотемпературних прилавків і камер, які вкриваються інеєм. Компресор у всіх випадках не має обмерзати. Рідинний трубопровід (меншого діаметра) повинен мати температуру навколишнього середовища. Робота компресора й електродвигуна – ритмічна, без ривків, сторонніх шумів і стуку.

Знання основних ознак нормального режиму роботи холодильної установки дає змогу своєчасно виявити відхилення і вжити заходів до їх усунення й попередження аварії.

Дата добавления: 2014-01-04