Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства

Поняття суспільства

План

Тема 13 Соціальна філософія

Лекція

Вивчення даної теми здійснюємо за таким планом:

1.Поняття суспільства.

2.Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства.

3.Соціальна антропологія про людину.

4.Закони суспільства, їхній характер і особливості.

5.Соціально-філософський зміст категорії "суспільне виробництво".

6.Поняття суспільно-економічної формації та її структура.

7.Рушійні сили та суб'єкти історичного процесу.

8.Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку.

Конспективне викладення питань плану:

Перш за все ми звертаємо увагу на багатозначність поняття "суспільство". Існує концепція, що суспільство - це частина природи, яка відокремилась і тому продовжує жити і розвиватись за законами природи /натуралістична трактовка, теорія соціального дарвінізму - де головне в суспільстві - боротьба видів або класів, ви­живання сильних /.

Друга концепція - феноменологічна - суспільство розглядається як середовище людини з її суперечливими зв'язками і відносинами.

Третя концепція - це соціальна форма руху матерії, яка мав спеціальний статус і свої особливості. Основною категорією цього статусу є наявність суспільного буття, що розвивається під егідою людини.

Четверта концепція - суспільство - це людство в цілому, це історично визначений спосіб існування і спілкування людей в їх сукупності. Існує ще і теологічне тлумачення, яке трактує суспільство, як результат божественного творіння. Найбільш доцільно поняття суспільства розглядати не як конгломерат сукупності людей та творених ними суспільних діянь, а як цілісну систему історично визначених форм суспільних відносин, що складаються в процесі ді­яльності людей по приведенню природи і власного життя у відповідність до своїх потреб.

Але мало сказати, що суспільство - це система. До цього слід додати, що наявність розумних людей в ньому перетворює систему на живий, вічно рухомий і відновлюваний механізм, який має свій початок, розвиток, занепад і перехід до нового ступеня; тобто розглядати феномен суспільства ми повинні завжди діалектично.

Існують два - матеріалістичний та ідеалістичний - підходи до розуміння суспільства та його історії. Про це чітко говориться в праці Н.Маркса -До критики політекономії. Передмова /твори,т.13 стор.6-7/. Ідеалістичний підхід - вважати першопричиною розвитку суспільства дух, ідею, свідомість /наприклад, вчення що соціальний поступ, як результат розвитку абсолютної ідеї /.

Матеріалістичний підхід - це визнавати, що суспільство розвивається в першу чергу на базі матеріальних чинників, зокрема виробництва. К.Маркс розглядає наявність у суспільстві двох факторів - матеріального та ідеального. Матеріальні фактори займають про­відне місце, вони виражаються в наявності виробничих відносин, які в своїй сукупності складають економічний базис суспільства. Ідеальні фактори є відбитком матеріальних факторів і складають в своїй сукупності надбудову. Таким чином, К.Маркс ввів в історіографію принцип матеріалістичного розуміння історії /на відміну від ідеалістичного принципу/, суть якого зводиться до того, що не сус­пільна свідомість визначає суспільне буття, а, навпаки, суспільне буття визначає суспільну свідомість. Цей принцип є виразом розв'я­зання основного питання філософії в його першій частині /по від­ношенню до аналізу суспільної реальності в матеріалісти тому під­ході, і цим принципом ми повинні керуватись в своїй науковій та практичній роботі.

З цього принципу зовсім не випливає, що буття повинно "погли­нати" всю свідомість, всю духовну культуру.

Навпаки, ми повинні виходити з того, що суспільна свідомість, яка має відносно самостійний характер, може і повинна активно впливати на розвиток суспільного буття. Ніякого "економічного детермінізму" не повинно бути, але пріоритет економіки над суспіль­ним знанням /наприклад, політикою/ треба визнавати.

Визначимося в суті основних категорій в соціальній філософії. Суспільне буття - це категорія, що виражає всі сторони і види ма­теріального життя людини /матеріальне виробництво, побут, сім’я, відпочинок тощо /.

Суспільна свідомість - це духовне життя людини, це відобра­ження суспільного буття в свідомості людини. Між цими категоріями існує нерозривний зв'язок, в якому повинно передувати буття /тоб­то економічна сторона /. Який характер має буття /тобто виробничі відносини/, такий характер має і суспільство, його побут, держав­на система тощо. Щоб вийти з кризи, слід перш за все вдосконалю­вати економічну систему, здійснювати приватизацію власності, налагоджувати фінансово-кредитну систему тощо.

Дата добавления: 2014-01-04