Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сталий рух при прямолінійних паралельних ізобарах




Сила тертя

На масу повітря, що рухається впливає також сила тертя. Ця сила тормошить, знижує швидкість руху. Тертя у повітряній масі складається зі зовнішнього та внутрішнього тертя або в’язкості.

Зовнішнє тертя виникає в результаті затримуючого впливу земної поверхні на масу повітря, що рухається. Раніше при розрахунках враховували в основному тільки силу тертя із земною поверхнею R. Її вважали пропорційної швидкості вітру та направлену в сторону протилежну руху; виражали формулою6: R = - k n, (14.5)

де n - швидкість вітру,

k – коефіцієнт тертя.

Знак „-” вказує, що сила тертя R діє в сторону протилежну швидкості.

В результаті тертя часток з земною поверхнею заповільнення, що відбувається завдяки внутрішньому тертю, передається шарам, що розташовані вище. Дія ж внутрішнього тертя полягає в тому, що поряд розташовані шари та частки повітря, які мають різну швидкість руху, здійснюють вплив один на одного. Турбулентне перемішування призводить до переносу окремих часток або мас повітря з одного шару в інший, внаслідок чого відбувається обмін кількостями руху. При цьому буде мати місце уповільнення руху в верхніх, більш швидко рухомих шарах і прискорення його в нижніх. Таким чином, турбулентність значно впливає на величину сили тертя в атмосфері.

Цей вид тертя, зумовлений турбулентністю, називається турбулентним або віртуальним тертям. По своїй величині воно в десятки та сотні тисяч разів перевищує молекулярне внутрішнє тертя повітря. Отже, різні причини, що впливають на турбулентність, здійснюють вплив на величину сили тертя в атмосфері по вертикалі. Аналіз спостережень доводить, що сила тертя у поверхні Землі, що складається з зовнішнього та внутрішнього тертя, направлена не точно протилежно направленню руху повітря, як вважали раніше, а відхиляється від цього направлення на кут ≈350.

а) При відсутності сили тертя. Сталий або стаціонарний рух – це рух, коли в кожній точці простору величина та направлення швидкості не змінюється в часі. В такому випадку рівнодіюча всіх сил, діючих на рухому частку, повинна дорівнювати нулю.

 

Рис. 14.6 Виникнення геострофічного вітру

Розглянемо баричне поле з прямолінійними паралельними ізобарами (рис. 14.6). При відсутності сили тертя на рухому частку діє дві сили: сила баричного градієнту G та відхиляюча сила оберту Землі А. Сила баричного градієнту G направлена перпендикулярно ізобарам у сторону низького тиску. Під дією цієї сили повітряна частка в перший момент почне рухатись у напрямку баричного градієнта зі швидкістю n1. Одразу ж виникає відхиляюча сила А1, яка діє перпендикулярно напрямку руху. В результаті додавання діючих сил напрямок руху зміниться на n2 і прискорення відхиляючої сили перетвориться на А2. При подальшому переміщення частки напрямок руху її зміниться на n3 та прискорення сили Коріоліса - на А3. По мірі збільшення швидкості буде збільшуватись вплив відхиляючої сили. Таким чином, під дією сили Коріоліса буде відбуватись відхилення рухомої частки вправо (в північній півкулі) до тих пір, поки сила баричного градієнту G і відхиляюча сила А урівноважаться за величиною та будуть направлені в протилежні сторони. Так як відхиляюча сила оберту Землі скерована перпендикулярно рухомому потоку (в північній півкулі), напрямок руху з напрямком градієнту також складе прямий кут, відхиляючись від якого в північній півкулі вправо рух повітряного потоку буде спрямовано по ізобарах. Сталий рух повітряного потоку по ізобарах при відсутності сили тертя називають градієнтнім вітром. У випадку прямолінійних ізобар градієнтний вітер називають геострофічним. Його швидкість визначають з рівняння сил G та А:

2 n w Sinj = 1/r *ê p/ên (14.6)

n = ê p /2 w Sinj r ên (14.7)

З формули видно, що швидкість геострофічного вітру прямо пропорційна G та зворотно пропорційна j.

б) При наявності сили тертя. У земної поверхні рухомі частки повітря у випадку прямолінійних ізобар знаходяться під впливом трьох сил: сили баричного градієнту G, відхиляючої сили оберту Землі А та сили тертя R.

Розглянемо співвідношення цих трьох сил, що діють на частку. Сил баричного градієнту G направлена перпендикулярно ізобарам у сторону низького тиску (рис. 14.7). Напрямок руху ОВ(n) відхиляється під дією сили Коріоліса вправо (в північній півкулі) від напрямку баричного градієнту на кут a. При наявності сил тертя a < 900. Відхиляюча сила А направлена перпендикулярно напрямку руху. Сили тертя R для спрощення будемо розглядати, як направлену протилежно напрямку руху нашої частки. Розкладемо силу G на дві складові: ОВ – за напрямком руху повітряної маси та ОР – за напрямком, що перпендикулярний ОВ; сила ОВ буде направлена протилежно напрямку R, а сила ОР спрямована протилежно напрямку А.

Рис. 14.7 Умови рівноваги при сталому прямолінійному русі з урахуванням сили тертя

В баричному полі прямолінійних паралельних ізобар градієнт тиску в будь-якій точці постійний, тому сталий рух повинен бути прямолінійним і рівномірним. За таких умов сила баричного градієнту G, сила оберту Землі А та сили тертя R повинні урівноважуватись і рівнодіюча цих сил мусить дорівнювати нулю. Ця рівновага відбудеться за умов ОР = А та ОВ = R. З рисунка маємо

ОР = G Sina; (14.8)

ОВ = G Cosa. (14.9)

Підставимо отримані значення в попередні рівняння

G Sina = А (14.10)

G Cosj = R. (14.11)

Підставимо в ці рівняння значення сил А, R, G маємо:

2 n w Sinj = 1/r *ê p* Sina/ên

1/r *ê p* Cosj/ên = k n. (14.12)

Якщо поділити першу рівність на другу маємо

tga = 2 w Sinj / k (14.13)

Користуючись цією формулою можна знайти величину кута відхилення вітру від градієнту. Кут a залежить від j та k. На екваторі, де j =00 там і a =00, тому вітер там буде дути у напрямку баричного градієнту. Зі зростанням j відхилення вітру від градієнту збільшується і на полюсі досягає свого максимального значення. Кут відхилення тим більше, чим менше k. Тому над океанами, де k має невеликі значення, кут відхилення від градієнту великий. У середніх широтах над континентами його величина досягає 40-500, а над океанами величина його досягає 60-750. Якщо k зменшується до нуля, то кут a =900. У такому випадку вітер буде дути паралельно ізобарам, тобто є градієнтним.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 389; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.