Елементи вертикального планування місцевості

Складання проекту і розмічування червоних ліній

Розмічувальні креслення.

План червоних ліній.

Принципи планування міських територій

Міські території складаються із функціональних зон, які є визначальними при плануванні та формують архітектуру їх забудови [15]. До них відносять:

- селитебну;

- промислову;

- комунальні;

- зовнішнього.

Планування та забудова міст виконується на основі:

1.Генерального плану.

Генплан розробляється на топографічних планах в масштабі 1:10000 – при численності населення більш 500 тис. чоловік і на планах масштабу 1:5000 – 1:2000 – до 500 тис. чоловік.

2. Проекту детального планування.

3. Проект планування міських промислових районів.

4. Проект забудови.

5. Схема інженерної підготовки території та організації рельєфу.

6. Поперечні профілі вулиць.

9. Будівельний паспорт або план.

.

Червоні лінії регулюють положення як існуючої забудови, так і проектуємих будинків і споруд, мережу вулиць, проїздів, пішохідних алей та зелених насаджень (розділ 12, § 4, рис. 12.6).

Проект червоних ліній розробляють на топографічному плані в масштабах 1:500 – 1:2000.

Аналітична підготовка проекту червоних ліній полягає в обчисленні в міській системі координати кутів кварталів, меж мікрорайонів, вершин кутів перелому червоних ліній, створних точок на довгих відрізках, точок перетинів осей вулиць, проїздів; точок початку середини і кінця колової (розділ 13,§4) кривої та її елементів шляхом розв’язання задач аналітичної геометрії.

Проект червоних ліній розробляють архітектурно-планувальні служби головного архітектора міста і оформлюється “ Актом встановлення і змін червоних ліній”.

Рис. 14.1. Розмічувальні креслення червоних ліній

– вихідні пункти геодезичної основи;

– точки теодолітних ходів;

4638 – кут повороту червоної лінії;

П₁ – проміжна точка червоної лінії;

С₁ – створна точка;

47º12΄,5 – дирекційний кут;

120,10 – довжина лінії

Точки червоних ліній і осей проїздів на місцевості закріплюють тимчасовими знаками: дерев’яними кілками, на бетоні металевими штирями і трубами. На забудованій території положення червоної лінії і осі проїзду позначають фарбою на існуючих спорудах та інших предметах місцевості, якщо вони перетинають червону лінію.

При проектуванні будинків і інженерних споруд, розробляють проект організації рельєфу, який передбачає перетворення топографічної поверхні місцевості – проект вертикального планування території.

Проектна (перетворена) поверхня будівельних майданчиків зображається на спеціальному плані, плані організації рельєфу.

вул. Освіти

Рис. 14.2. Схема організації рельєфу

Спочатку проектують горизонталі по проїзній частині вулиць і відповідно до поперечного профілю розвивають їх до фасадної лінії забудов, керуючись ухилами проїздів, тротуарів, газонів та висотою бордюрного каменя (рис. 14.4.).

вул. Лісна

вул. Нова

146.5

146.0

146.5

147.0

Рис. 14.4. План організації рельєфу

Суцільне планування виконується на всій площі при великій насиченості будинків, доріг і підземних інженерних споруд.

Вибіркова система планування застосовується в місцях розташування будинків і споруд, при цьому на решті території зберігається природний рельєф.

Змішана система планування передбачає виконання на частині території суцільної системи планування і вибіркової – на решті ділянки.

Сучасні комп’ютерні технології дозволяють автоматизувати процес вертикального планування. За допомогою програмного забезпечення „GeoniCS Топоплан – Генплан – Сети, Трассы”, „GREDO – mix. Цифровая модель местности” можна розробляти план організації місцевості: розставляти точки вертикального планування на осях проїздів, всередині кварталів і в кутах відмостки, на бордюрах та інших характерних точках проектного майданчика.

Дата добавления: 2014-01-04