Метод поелементних перевірок. Метод групових перевірок

Використання принципу максимальної швидкості отримання інформації для побудови максимального діагностичного процесу дозволяє по-різному будувати програми відшукування відмовлень. Для побудови програми можуть використовуватись: метод поелементних перевірок, метод групових перевірок, метод логічного аналізу симптомів відмовлення.

Метод поелементних перевірок передбачає перевірку елементів по одному у заданій послідовності. Кожна перевірка має два результати: або елемент справний, або ні. Якщо елемент, який перевіряють, виявився справним, тоді приступають до перевірки наступного елемента і так до виявлення несправного. Передбачають наявність у системі одного відмовлення.

Метод групових перевірок передбачає одночасну перевірку деякої групи елементів, у якій може знаходитися елемент, що відмовив. Якщо перевірка дає позитивний результат, тобто з'ясовується, що несправний елемент знаходиться в групі, яку перевіряють, тоді цю групу знову розбивають на дві підгрупи і відшукування несправності ведуть серед елементів цих підгруп. При негативному результаті перевірці піддають групу елементів, що залишилася (неперевірена). Такий процес розподілу продовжують до виявлення елемента, що відмовив. Тому часто цей метод називають методом половинного розподілу чи методом середньої точки. У цьому методі оптимальну програму відшукування елемента, що відмовив, розробляють заздалегідь, тобто ще до настання відмовлення системи. Покладають, що система складається з N послідовно з'єднаних елементів і в системі можлива наявність тільки одного відмовлення. Крім того, допускають, що на початку відмовлення будь-якого елемента з однаковою ймовірністю може бути причиною відмовлення системи і що середній час перевірки будь-якої групи елементів однаковий. Тоді принцип максимальної швидкості отримання інформації вироджується в принцип максимуму інформації на кожному етапі діагностичного процесу.

Для отримання максимальної кількості інформації на першому етапі діагностичного процесу систему поділяють на дві такі підсистеми, коефіцієнти відмови яких були б однакові.

Перевіривши сигнал на виході першої підсистеми, можна встановити, чи містить ця підсистема елемент, який відмовив, чи ні. Якщо елемент, що відмовив, знаходиться у першій підсистемі, тоді друга підсистема справна і коефіцієнти відмовлення її елементів дорівнюють нулю. Подальшій перевірці мають бути піддані елементи першої підсистеми.

На другому етапі перевірки системи першу підсистему поділяють на дві рівні підгрупи і виконують перевірку стану кожної з них. Такий розподіл елементів на групи виконують доти, поки не буде встановлено елемент, який відмовив.

Обов'язковою умовою застосування методу групових перевірок є наявність функціональних зв'язків між елементами. Тому при слабких функціональних зв'язках чи їхній відсутності перевагу слід віддавати методу поелементних перевірок.

Дата добавления: 2014-01-04