Брак і освіта

Вплив умов цінності на я-концепцію

Люди відрізняються один від одного по мірі засвоєння ними умов цінності, кото­рая залежить не лише від «кількості» безумовного позитивного відношення, яке індивідуумам пропонують інші люди, що мають для них значення, але і від того, на­сколько сильно дані індивідууми проявляють эмпатическое розуміння і конгруэнт­ность. Від того, яка потреба людей в позитивному відношенні, залежить їх спо­собность засвоювати (интроецировать) умови цінності. В деяких індивідуумів я-концепції розвиваються таким чином, що з'являється можливість точного вос­приятия більшої частини отриманого досвіду. Проте навіть найбільш удачливі люди, ймовірно, засвоюють деякі умови цінності, що ж до менш удачливих, то вони приречені засвоювати багато умов цінності.

Ось декілька прикладів умов цінності: «Досягнення мети дуже важливе, і я ока­жусь неповноцінною особою, якщо не досягну поставленої мети», «Робити гроші дуже поважно, і якщо у мене це не виходить, значить, я — невдаха», «Сексуальні фантазії і сексуальна поведінка здебільше погані, і мені слідувало б недо­любливать себе за те, що я відзначаю їх у себе». Засвоєння умов цінності спричиняє за собою засвоєння оцінок, пов'язаних не лише з тим, якими люди мають бути, але і з тим, як вони повинні відчувати себе, якщо відчувають, що не такі, якими мають бути. Роджерс вважав, що більшість людей, як правило, керуються в основ­ном засвоєними ззовні оцінками, розглядаючи їх як поняття, що не змінюються, вер­ность яких рідко перевіряється. Таким чином, відбувається не лише відчуження людей від свого досвіду, але і знижується рівень їх самоповаги, в результаті люди втрачають здатність досить високий оцінювати себе. Крім того, засвоюючи умови цінності, люди освоюють процес, за допомогою якого вони самі знижують рівень самоповаги або, іншими словами, сприяють «власному пригнобленню».

З позицій особово-центрованої теорії, умови розвитку адекватних Я-кон­цепций і реінтеграції неадекватних я-концепцій по суті одні і ті ж. І ті та інші включають характерні риси добрих і пройнятих коханням межлично­стных стосунків. На жаль, розвиток як адекватних, так і неадекватних я-концепцій не обмежується ні періодом дитинства і юності, ні родинним життям.

Роджерс вважав, що допомагати людям розвивати адекватні я-концепції можна в багатьох ситуаціях. Більшість людей самоактуализируются недостатньо, оскільки вони переобтяжені умовами цінності. У міру накопичення досвіду консультування Роджерс обертав все більше уваги на проблеми тих індивідів, які в наи­меньшей мірі виведені із стану душевної рівноваги. Стосунки між партнерами, шлюбні або будь-які інші, можуть стимулювати їх зростання і розвиток, за наявності таких стосунків умови цінності зникають, а рівень самоповаги повы­шается. У книзі «Становлення партнерів» (Becoming Partners) Роджерс (Rogers, 1973) описав як приклад наступний зворушливий випадок. Один клієнт Род­жерса, Джо, невпинно і ніжно піклувався про свою подругу Ірен і продовжував вірити в її потенціал не дивлячись на те, що спочатку Ірен мала наступну Я-концеп­цию: «Я не дозволю тобі побачити маленьку, чорну, гнилу, потворну кульку, кото­рый я похоронила усередині себе і який і є дійсна «Я», неприваблива і небажана» (Rogers, 1973, р. 100).

Роджерс також звернув увагу на те, що вклад, що вноситься освітніми установами в створення емоційного клімату, необхідного для розвитку здоро­вых я-концепцій, недостатньо високо оцінюється. Роджерс надавав особливо боль­шое значення емпіричному навчанню, яке проводиться по власній инициа­тиве студентів і відображає швидше за їх турботу і потребу, чим турботи і потреби викладачів або адміністраторів. Крім того, Роджерс зосередив своє внима­ние на міжособових і міжгрупових стосунках; він рахував віру в тенденцію ак­туализации показником демократизації стосунків (демократичного распределе­ния влади і контролю).

ЧОМУ ЛЮДИ ПОВОДЯТЬСЯ НЕАДЕКВАТНО

Працюючі консультанти перш за все прагнуть з'ясувати не те, як клієнти стали такими, якими вони є на даний момент, а швидше те, що ж в даний час заставляє клієнтів дотримуватися поведінки, яка не дозволяє удовле­творять їх реальні потреби. Для повного розуміння особово-центрованої теорії і здобуття необхідного практичного досвіду необхідно усвідомити суть кон­цепции збереження, зрозуміти, як неадекватні вистави і поведінка закрепля­ются, не дивлячись на те що при цьому часто стає неможливим задоволення су­ществующих потреб. Особово-центрована теорія може рассматривать­ся як теорія обробки інформації людиною або як теорія переробки досвіду в сприйняття. Тут умови цінності мають велике значення, особливо для тих, хто виведений із стану душевної рівноваги.

Дата добавления: 2014-01-04