Підряд короповидні (Cyprinoidei)

Родина коропові (Cyprinidae)

Рід пунтіус (Puntius) риби, що належать до цього роду поширені у водоймах Південної, Південно – Східної Азії та Африки. В акваріумах утримують близко 50 видів.

Барбус суматранський або пунтіус суматранський (Puntius tetrazona) у природі зустрічається у водоймах о.Суматра, Калімантан та півострова Малакка, а також в Таіланді. В Європу був завезений у 1935 р. Тіло світло коричневе з 4 вертикальними чорними смугами, довжина до 7 см.

Утримання: Не складне, рекомендують акваріумістам – початківцям. Оптимальна температура 21 – 23° С, жорсткість до 17°, рН 6,5 – 7,0;

Розведення: Риби починають розмножуватись з 7 – 8 місячного віку. Підготовка до розмноження починається з 4 місяців. Відбирають найбільш яскравих та добре розвинутих риб, яких утримують при температурі не вище 23°С, годують один раз на день. При більш високій температурі та рясній годівлі – розвивається ожиріння. Пару плідників поміщають у нерестовий акваріум, при температурі 26 – 29°С, жорсткість води до 10°, проводять аерацію. Самка відкладає 400 – 600 ікринок жовтувато-зеленого кольору. Нерест триває 2 – 3 години, після чого плідників видаляють. Личинки виходять через 24 години, через 4 доби вони перетворюються на мальків і починають плавати. Температуру води знижують до 26°С. На 7 – 9 день мальки живляться мілких циклопів. У віці 3 – 4 тижнів мальки набувають вигляду та забарвлення дорослих риб. З 2,5 – 3 місячного віку самців можна відрізнити за червонуватим відтінком хвостового плавця.

Характер: активні рибки, при утриманні однією парою можуть дошкуляти іншим мешканцям акваріуму, в зграях від 5 шт. займаються один одним вибудовують ієрархічні взаємовідносини. Не рекомендується утримувати з рибами, що мають довгі чи вуалеві плавці – можуть обкусувати.

Тривалість життя 3 – 4 роки.

Годівля: живий та сухий корм, в раціон необхідно ключати рослинні добавки, що попереджує ожиріння та хвороби. При недостатності рослинного корму починають обкусувати молоді рослини.

Чорний барбус (Barbus nigrofasciatus) мешкає у мілких водоймах о.Цейлон. Риби досягають довжини 5 – 6,5 см. У саців передня частина тіла має темно-червоний колір, задня – чорний з зеленуватим відтінком. Спинний, черевні та анальні плавці – чорні, решта – безбарвні. Самиці забаравлені менш яскраво. Утримання подібне до попереднього виду.

В акваріумах утримують й інши види барбусів: футуніо, вишневий, зелений, смугастий та ін.

Рід даніо (Danio) види цього роду водяться великими зграями у непроточних та малопроточних водоймах Індії, Бірми, Суматри та Малаккського півострова.

Данио – реріо (Danio rerio) в природі мешкають у водоймах східного узбережжя Індії. Рибки стрункі, тілом проходять чергуючись між собою смуги чорно-синього та жовтого кольору.

Утримання: не складне. Рибки не вимогливі. Оптимальна температура води 21 – 25°С (допустимий діапазон 15 – 30°С).

Розведення не складне: за декілька днів до нересту плідників розсаджують. Для нересту використовують акваріуми об’ємом 3 –12 л, шар води 6 – 8 см (допускаєть і більше). Хімічний склад вони особливого значення не має, однак вода має бути свіжою. На дні закріплюють рослини з дрібними листками. Акваріум розміщують так, щоб на нього потрапляли ранкові промені сонця. З вечора на нерест саджають одну самицю та 1–2 самців. Підчас нересту крупні ікринки (від 50 до 400) падають на дно. Батьки поїдають ікру, тому дно необхідно вкрити рослинами з дрібними листками, а риб після закінчення нересту видаляють. Самицю через 7 – 10 діб можна повторно помістити для нересту, інакше вона може втратити здатність до розмноження.

При температурі 26 – 27°С личинки виводяться через 24 –36 годин, і впродовж декількох днів висять на стінках та рослинах. Коли мальки починають плавати їх годують інфузоріями та коловертками, а пізніше і більш крупним кормом.

Данио реріо є першою домашньою твариною з генетично модифікованами генами біолюмінісценції. Генмодифіковані рибки даніо-реріо продаються під брендом GloFish (з 2003р), їх відмінність від натуральних особин – яскраво червоне, зелене чи помаранчеве флюорисцентне забарвлення.

Крім цього виду в акваріумах утримують й інші види: данио крапковий, даніо рожевий, даніо леопардовий.

Рід таніхтіс (Tanichthys)

Кардинал (Tanichthys albonubes – albа nubes “білі хмари” ) у природі мешкали на півдні Китаю у гірських струмках з швидкою течією. На даний час через інтенсивний відлов для утримання в акваріумів у природі зникли. Виявлені у 1930р. Відомі під різними назвами: контонський чи китайський даніо, несправжній неон. Довжина до 4 см. Тіло витягнуте в довжину, струнке, дещо сплющене з боків. Рот верхній. Спина темно-коричнева з зеленуватим відтінком, боки коричневі, черево сріблясте. Стетевий диморфізм виражений слабо.

Утримання: риби не вибагливі, не потребують підвищеної температури води, оптимум 16 – 18°С, витримують підвищення до 28°С. Акваріум повинен освітлюватись сонцем.

Розведення: акваріуми призначені для утримання можна використовувати і для розведення. Для цього температуру води підвищують до 21 – 23°С, хімічний склад води особливої ролі не має. На дно поміщають рослини з дрібними листками. На 4 – 6 самиць поміщають 2 – 3 самці. Через кожні 4 – 5 діб частину води (1/5) в акваріумі замінюють на свіжу. За таких умов самиця щоденно відкладає 3 – 5 прозорих ікринки впродовж місяця, після чого наступає перерва на 1,5 – 2 тижні.

Личинки з’являються через 40 – 50 годин. Після появи мальків, що плавають необхідно додавати інфузорій та коловерток. Плідники ікру та мальків не поїдають, однак мальків краще відсаджувати в окремий акваріум з подібними умовами утримання. Коли мальки досягнуть довжини 4 – 5 мм у них на боці з’являється синьо-зелена смуга, яка зникає при досягненні статевої зрілості.

Рід карась (Carasius) рід об’єднує два види золотого (Carasius auratus) та сріблястого (Carasius carasius) карасів. Срібний карась є родоначальником чисельних варіацій золотої рибки.

Перші відомості про вирощування золотих рибок у Китаї відносяться до 10 ст. У 1611р вони були завезені у Португалію, пізніше в Англію. Результатом селекційної роботи проведеної в Китаї, Кореї та Японії стали численні породи золотої рибки. На відміну від дикого предка вони втратили рухливість, тіло стало більш коротким та широким, змінились довжина та форма плавців, розміри та розміщення очей. Однією з найбільш поширених порід є вуалехвіст, що характеризується роздвоєним хвостовим плавцем, що має вигляд вуалі, коротким та округлим тілом з короткою головою.

Утримання: утримання в акваріумах являє певні труднощі пов’язані з великими об’ємами води та високою забезпеченістю киснем. Рекомендується використовувати наступний розрахунок: на кожні 10 см тіла риби 2дм² площі дна акваріума, який інтенсивно аерується. При відсутності аерації значення подвоюються, а чатину води (30 – 50%) необхідно щоденно змінювати. Температура води може коливатись від 8 до 30°С, оптимально 15 – 20°С, хімічний склад не має значення.

Акваріум слід розміщувати поблизу вікна. Оскільки риби часто риють грунт і пошкоджують рослини, у якості субстрату слід використовувати крупний пісок або гальку, а рослини (сагітарія, валіснерія) необхідно посадити у горщики. Бажано встановити фільтри.

Годівля до кормів золоті рибки не вибагливі, їдять досить багато. Поряд з мотилем можна годувати м’ясом, що змішане з хлібом у вигляді кульок (з горошину), пшеничною, гречаною кашею, готовими гранульованими кормами. Через декілька хвилин після годівлі залишки їжі слід видалити.

В умовах акваріумів можуть жити до 35 років.

Розмноження: при належній годівлі та гарних умовах утримання досягають статевої зрілості на 2 році життя. Організація нересту являє певні труднощі.

Підряд сомовидні (Siluroidei)

Рід коридорас (Corydoras)

Сомик крапчастий, солом’яний панцирник, мармуровий сомик (Corydoras paleatus) у природі поширені у прісних водоймах південного сходу Південної Америка в басейні річки Ла-Плата. Спина та плавці світло-коричневі з великою кількістю темних плям, черевце рожево-жовте. На верхній губі дві пари вусиків. Самки досягають довжини 8 см, самці дещо менші 4 – 5 см. У самців спинний плавець гострий, трикутної форми, у самиць спинний плавець закруглений. Існують форми: альбіносна та вуалева.

Утримання: риби невибагливі, оптимальна температура 20 – 25°С, витримують зниження до 2 – 3°С і підвищення до 30°С.

Розведення: поштовхом до розмноження слугує підвищення вмісту кисню у воді (встановлюють аератор або декілька разів підміняють воду). Склад та температура води значення не мають, однак вода не повинна бути кислої реакції. Найкращі результати відмічаються при температурі 18 – 20°С.

Акваріум для нересту краще використовувати об’ємом 30 – 50л. Плідників поміщають з розрахунку одну самку та 2 – 3 самців. Зазвичай нерест проходить вранці. Самці декілька годин ганяють самицю потім вона набирає в рот молоки одного з них, у зведені черевні плавці самиця відкладає від 1 до 5 ікринок. Потім підпливає до освітленої стінки акваріуму чи рослини, очищує ротом невелику ділянку, одночасно змащуючи місце молоками і приклеює ікринки. За один нерест самиця відкладає 100 – 200 ікринок. Через тиждень вона знову готова до нересту.

При температурі 18 – 20°С ікринки розвиваються впродовж 8 – 12 діб. Мальків годують інфузоріями та коловертками та мілко нарізаним мотилем.

Характер: зграйні, мирні риби, з піком активності в нічний час, проте активні і вдень.

2. Ряд окунеподібні (Perciformes) об’єднує велику кількість видів морських та прісноводних риб, які значно відрізняються за формою тіла та способами життя.

Підряд окуневі (Percoidei)

Родина цихліди (Cichlidae) понад 200 видів цихлід поширені у водах Центральної Африки, тропіках Центральної та Південної Америки, і лише два види – у Південно – Східній Азії.

Рід птерофіллюм (Pterophyllum)

Скалярія (Pterophyllum scalare) у природі мешкають у водоймах басейну р.Амазонка серед заростей водних рослин. Тіло майже округле, спинний та анальний плавці сильно видовжені. Черевні плавці витягнуті у довгі нитки. Загальний фон тіла світло-сірий по якому проходять чорні поперечні смуги. Самці більш крупні за самиць, їх лоб крутіший та ширший, спинний плавець довший. У самиць в ділянці генітального отвору знаходиться невеликий горбик, черевце більш випукле.

Утримання: об’єм акваріуму близько 40 – 50 л на 1 – 2 пари. У якості грунта підійде мілкий гравій та крупний пісок. Оптимальна температура 22 – 25°см (мінімальна 18°, максимальна до 33°). Необхідне яскраве освітлення. Один раз на тиждень 1/5 частини води в акваріумі підміняють. рН допустима в межах 6,5 – 7,5.

Характер: можна утримувати з будь-якими, однак не дуже дрібними рибками яких вони можуть з’їсти. Рослини не пошкоджують.

Годівля: живий корм відповідної величини, комбікорм, вівсяні пластівці. Інколи без видимих причин скалярії перестають живитись впродовж 1 – 2 тижнів.

Розведення: нереститись починають з 8 місячного віку. Ікру відкладають на рослини, коряги, трубки чи інші предмети. Впродовж декількох днів плідники розчищають місце де буде відкладено ікру. Усіх риб, що запливають у їх ділянку скалярії виганяють. При цьому дещо підвищують температуру повітря. За час нересту відкладається 400 – 500 ікринок. Світло негативного впливу на ікру та личинок не здійснює. Личинки виводяться через 48 годин. Батьки переносять їх в інше місце. Через 7 діб личинки перетворюються на мальків. Для їх годівлі використовують науплілусів циклопів та молодь дафній. Необхідно слідкувати за чистотою і регулярно видаляти залишки корму та екскременти.

Рід Пельвікахроміс (Pelvicachromis)

Риба папуга (Pelvicachromis pulcher синоним Pelmatochromis kribensis) у природі мешкає у водах тропіків Західної Африки. Дорослі особини довжиною до 10 см, в акваріумі – ♂ до 7 см, ♀ до 5 см. Назву риба одержала за форму голови, яка дещо загнута вниз і нагадує голову папуги. Забарвлені риби яскраво. Самиці від самців відрізняються червоно-фіолетовим черевцем.

Утримання: на групу з 8 – 10 молодих риб необхідно 40 – 50 л. Обовязкові укриття, при їх недостатній кількості, риби викопують ямки під корінням рослин, камінням де і переховуються. Температура води 22 – 26°С (від 16 до 30°С), жорсткість 6 – 20°, рН 6 – 7,8. Обовязкові аерація та щотижнева підміна 1/3 об’єму води.

Годівля: всеїдні (дафнія, дрібний мотиль, трубочник), обовязкова рослинна підкормка (у вигляді чорного хліба).

Розведення: статевого дозрівання досягають у віці 1 року. Утворюють постійні стабільні пари, тому вирощувати плідників краще самим з групи 8 – 10 різних за розмром мальків. Дорослі риби, що тривалий час жили окремо погано приживаються між собою.

Для стимуляції нересту температуру повільно підвищують до 28°С. Самка відкладає до 300 ікринок на внутрішню поверхню горщика від квітів чи інший субстрат. За кладкою доглядають обоє батьків чи тільки самка. Личинки виходять через 3 – 4 дня. Плідники переносять їх у попередьньо підготовлені укриття. Ще через 5 – 6 діб молодь починає плавати та живитись мілким планктоном. Батьки вигулюють мальків в акваріумі впродовж 3 – 4 діб, і заганяють їх на ніч в укриття. Поводження зграї мальків регулюється позами батьків та положенням їх плавців. Бажано пару відсадити на нерест в окремий акваріум об’ємом близько 40 л.

Характер: риба миролюбна, може утримуватись з іншими подібними за розміром та характером рибами.

Підряд лабіринтові (Anadantidae)

Рід бетта (Betta)

Сіамський півник (Betta splendens) яких ще називають бійцівськими рибками. В природі поширені у прісних водоймах Індії, Таїланду та Малакського півострова. Існує багато пород півників, що відрізняються забарвленням та розмірами плавців.

Утримання: оптимальна температура утримання 22 – 30°С. Загальна площа дна акваріуму 300 – 400 см² та шаром води 6 –12 см.

Розведення: на нерест відбирають молодих риб у віці 4 – 6 місяців. На час нересту продування акваріуму припиняють, на поверхню викладають декілька стебел рослин у яких самиця знаходить захист від агресивного самця. На поверхні води самець будує гніздо з міхурців повітря, скріплюючи їх слиною. Під час нересту самець та самиця збирають ікринки (до 600) та складають їх у гніздо. Після нересту самець відганяє самицю і її відселяють. Тривалість інкубації ікринок 30 годин. Після того як личинки залишають гніздо самця відселяють, а рівень води знижують на 5 см. Годують личинками артемій, пізніше – трубочник. Воду регулярно підміняють.

Годівля: дорослих годують зоопланктоном, дощовими червами, личинками комарів, поїдають равликів.

Характер: добре вживаються з активними рибками – барбусами, даніо та ін.

Рід макроподи (Macropodus) до цього роду належать три види акваріумних риб, що в природі поширені у Південно-Східній Азії.

Макропод звичайний (Macropodus opercularis) існує багато синонімів серед яких найбільш часто зустрічаються: багатоколірний макропод, райська рибка.У природі мешкають у мілких водоймах, рисових полях Кореї, Китаю та Південного Вьєтнаму. Одні з найперших тропічних акваріумних риб у Європі – зевезені у Францію в 1869р. В акваріумі досягають довжини 5 – 9 см.

Утримання: вкрай невибагливі як по відношенню до температури води (витримують від 15° до 35°С, оптимум 20 – 22°С), не потребують фільтрації та аерації води. Об’єм акваріуму від 3 до 40 л.

Годівля: краще живий корм, переважно мотиль, можна сухою дафнією.

Розведення: дозрівають у віці 5 – 7 місяців. У якості нерестилища використовують акваріуми об’ємом не менше 8 – 12 л. Температура води 22 – 24°С, рослини як схованка для самки необхідні. Перед розмноженням плідників на 2 – 3 тижні відділяють. Самець будує гніздо з міхурців повітря. Через 1 – 2 дні після побудови гнізда відбувається нерест. Ікра легка тому піднімається наверх, самець поміщає її у гніздо. Самка відкладає до 1000 ікринок. Після закінчення нересту її відселяють. Орієнтовно через 36 годин виходять личинки, через 3 – 4 дні молодь починає активно плавати, після чого самця слід відселити. Мальків годують інфузоріями,

Характер: багато з самців агресивні один до одного та інших риб, тому їх краще утримувати парами чи разом з крупними рибами. Не рекомендується утримувати разом з телескопами, скаляріями, неонами, даніо та іншими.

Живуть довго до 8 – 10 років, успішно розмножуються до 4 – 5 років.

Рід гурамі (Trichogaster) до цього роду належать 4 види риб, що утримуються в акваріумах. У природі ці риби мешкають у водоймах Південно-Східної Азії. Загальною ознакою є перші промені черевних плавців, що витягнуті у довгі нитки – органи дотику.

Гурамі плямистий (Trichogaster trichopterus ) поширений у водах Малакського півострову, Південного Вьєтнаму та деяких островів Індонезії. В акваріумах виростають до 10 – 11 см у довжину.

Утримання: невибагливі. Оптимальна температура води 24 – 28°С (мінімальна 16 – 18°С).

Розведення: за 2 тижні до нересту самця та самицю поміщають в окремі акваріуми та посилено годують живим кормом. Як тільки у самиці збільшиться черевце риб переводять у нерестилище. Для нересту використовують невисокі видовженої форми акваріуми об’ємом не менше 20л, рівень води не більше 10 – 15 см. Температура води 24 – 28°С. У нерестилищі повинні бути ділянки густої рослинності, ділянки з глиняних черепків – схованка для самиці, яка інколи рятується від надмірної уваги з боку самця. Самці можуть не тільки вирвати у самиці всі плавці, але й забити її до смерті. Самець будує гніздо з міхурців повітря, що він випускає з рота. Вони об’єднуються на поверхні води гілочками рослин, що плавають. Гніздо плоске до 7 – 8 см в діаметрі і нагадує острівець із піни. На побудову гнізда затрачуєтся 2 – 3 доби. Весь цей час самець охороняє гніздо і майже нічого не їсть. За готовності гнізда риби починають нерест. Самець заганяє самицю під гніздо і запліднює ікру молоками. Ікра легка та спливає наверх. Самка ховається у зарості і відпочиває, а самець збирає ікринки, що не потрапили до гнізда і відкладає їх туди. Через деякий час з’являється самиця і ритуал повторюється. Нерест триває 2 – 3 години. Самка відкладає до 1000 ікринок і вже через 2 – 3 тижні здатна до розмноження. Самку, що віднерестилась негайно відсаджують, оскільки часто під час бійок з самцем гніздо повністю знищується. В подальшому за гніздом та ікринками доглядає самець. Інкубація ікри триває 24 – 48 годин. Личинки, що виходять з ікри нерухомо висять у піні гнізда, інколи випадають з нього, самець бере їх ротом і складає на місце. Через 2 – 3 доби личинки переходять у стадію мальків і починають активно плавати. Як тільки мальки починають активно плавати самця відсаджують. На весь період догляду за потомством самця не годують. Мальків годують інфузоріями, а за їх відсутності – яєчним жовтком.

Гурамі перлівницевий (Trichogaster leeri) самці досягають довжини 11 см, самиці дещо менші. Тіло сильно стиснене з боків овальної сильно витягнутої форми. Загальний фон тіла сріблястий з фіолетовим відтінком на якому розміщуються блискучі плями, що нагадують перлини. Черевні плавці довгі, нитковидні.

Утримання: риби невибагливі. Хімічний склад води особливого значення не має. Температура води 23 – 26°С. Можуть дихати атмосферним повітрям за допомогою зябрового лабіринту – спеціального органа дихання, що розвинувся у зв’язку з мешканням у теплих мілких ділянках водойм.

Годівля: поїдать будь-який тваринний корм.

Крім цих двох видів в акваріумах утримують підвид гурамі плямистого – гурамі блакитного (Trichogaster trichopterus sumatranus) та гурамі мармурового (Trichogaster trichopterus “cosbi”), що виведені від блакитних гурамі.

3. Ряд коропозубі (Cyprinodontiformes)

Родина Пеціліди (Poecilidae)

Рід Пецілія (Poecilia)

Гуппі (Poecilia reticulatus) ці рибки поширені у водоймах Північної частини Південної Америки. Самці досягають довжини 4 см, самиці – 6 см. Забарвлення самців складається з різноманітних комбінацій чорних, червоних, жовтих, сріблястих плям. На даний час виведено чисельні породи гуппі, що різняться розміром, формою плавців та забарвленням.

Гуппі одержали свою назву на честь англійського священника та вченого Роберта Лемчера Гуппі, який у 1886 році зробив доповідь у Королівському науковому товаристві, про риб, що народжують живих малят і за це був публічно осміяний.

Утримання: невибагливі риби. Оптимальна температура 24 – 26°С (мінімальна 15°С), хімічний склад води та об’єм акваріума особливого значення не має. При розрахунку об’єму вираховують, що на одну дорослу рибу потрібно 1,5 – 2л води.

Годівля: головним чином живляться їжею тваринного походження – найпростіші, коловертки, циклоп, дафнія, мотиль. З рослинних кормів активно живляться хлореллою та спіруліною. Добре переносять сухий корм.

Для розрахунку добової норми кормів керуються наступним:

– на одного дорослого самця 1 шт дрібного мотиля (довж. 8 мм);

– на одну самицю 3 – 5 шт дрібного мотиля.

Розведення: риби живородні. Анальні плавці самців перетворені у гоноподії, які за допомогою спеціальних м’язів можуть займати різні положення, що полегшує осіменіння самиць. Пакети сперми потрапляють в організм самиці де можуть тривалий час зберігатись. Ікринки розвиваються в організмі самиці 30 – 40 днів. Після народження самиць видаляють, а мальків через тиждень переводять у більш простору ємність. У місячному віці стають помітними відмінності самців та самиць. У самок перед анальним плавцем стає помітним так звана “пляма вагітності”. У віці 2 – 3 місяців у самців змінюється анальний плавець перетворюючись у гоноподій. Задля попередження некотрольованого розмноження молодь гуппі розділяють за статтю і утримують порізно. У зимовий період температуру води в акваріумі з гуппі рекомендують утримувати на рівні 18°С, що дозволить уникнути нересту та дозволить самицям відпочити від вагітності.

Характер: риби не риються у субстраті та не пошкоджують рослини. Миролюбні. Можна утримувати з іншими видами дрібних миролюбних риб.

Тривалість життя в акваріумі 3 – 3,5 роки.

Пецілія (Poecilia maculatus) поширені у водах Східної Мексики та Гватемали. Самці досягають в довжину 4 см, самиці – 6 см.

Умови утримання та годівлі подібні до гуппі.

Розведення: пецілії дозрівають у 4 – 6 місяців. Живородні. Вагітність у самиць триває від 10 – 15 днів до 2 місяців.

Молінезія (Poecilia sphenops) у природі населяють прісні водойми Америки (від Мексики до Колумбії). Статева зрілість наступає у самців у віці 8 – 12 міс, у самиць 5 – 6 міс. Самки народжують мальків (близько 240) регулярно через 4 – 6 тижнів. Вагітність 8 – 10 тижнів.

Рід ксифофорус (Xiphophorus)

Меченосець (Xiphophorus helleri) у природі мешкає у водах Мексики, Гватемали та Гондурасу. Самці досягають довжини 8 см, самиці – 12 см. Зазвичай в акваріумах розміри риб вдвічі менші.

У формі тіла самців характерним є видовження нижніх променів хвостового плавця, так званий “меч”. На даний час було виведено велику кількість меченосців різного забарвлення в результаті гібридизації з пеціліями.

Утримання: невибаглива риба. Оптимальною температурою для утримання є 20 – 25°С. Риба любить свіжу воду, тому необхідно її регулярно підміняти (не рідше одного разу на тиждень). Необхідна аерація.

Розведення: До періоду статевого дозрівання анальний плавець самців видовжується та загострюється перетворюючись на гоноподій. Запліднена самиця виношує потомство 4 – 6 тижнів. Перед нерестом її відсаджують в окрему ємність, оскільки плідники можуть знищити молодь. Крупні самиці приводять до 200 мальків. Розміри новонароджених 8 – 10 мм. У віці 3 – 4 місяців у самців з’являється “меч”. Риби ростуть нерівномірно, тому один раз на місяць їх необхідно сортувати за розміром і пересаджувати у більш просторий акваріум.

При перенаселенні акваріуму самицями, деякі дорослі самиці можуть перетворюватись у самців. У них зберігається типова для самиці форма тіла, плавці розвинуті гірше ніж у самця, у них відростає конічний “меч” хвостового плавця та гоноподій. Потомство від пари самка + бувша самка на 80 – 90% складається з самиць. Випадків перетворення самців у самиць не відмічено.

Характер: меченосців можна утримувати зі всіма видами миролюбних риб, не бажана присутність повільних видів у яких меченосці можуть обривати плавці. Самиць повинно бути більше ніж самців. Між самцями існує ієрархія, тому сильніший самець притісняє слабшого. Тому утримують трьох і більше самців, для того щоб розсіяти увагу домінанта. Самців та самиць призначених для розмноження утримують роздільно.

Ряд коропоподібні (Cypriniformes)

Підряд харацинтові (Characinoidei)

Родина харацинтові (Characinoidae)

Неон звичайний (Paracheirodon innesi)

Підряд короповидні (Cyprinoidei).

Родина коропові (Cyprinidae)

Рід пунтіус (Puntius)

Барбус суматранський (Puntius tetrazona)

Чорний барбус (Barbus nigrofasciatus)

Рід даніо (Danio)

Данио – реріо (Danio rerio)

Рід таніхтіс (Tanichthys)

Дата добавления: 2014-01-04