Пропускна здатність

Швидкість передачі трафіку.

Час реакції мережі зазвичай складається з кількох складових.

· Час підготовки запитів на клієнтському комп'ютері.

· Час передачі запитів між клієнтом і сервером через сегменти мережі і проміжне комунікаційне устаткування.

· Час обробки запитів на сервері.

· Час передачі відповідей від сервера до клієнта.

· Час обробки отриманих від сервера відповідей на клієнтському комп'ютері.

Очевидно, що розкладання часу реакції на складові користувачу не є цікавим, головним є кінцевий результат. Проте, для мережного фахівця дуже важливим є виділення з загального часу реакції складових, що відповідають етапам власне мережної обробки даних, — передачі даних від клієнта до сервера через сегменти мережі і комунікаційне обладнання.

Знання мережних складових часу реакції дозволяє оцінити продуктивність окремих елементів мережі, виявити вузькі місця і за необхідності виконати модернізацію мережі для підвищення її загальної продуктивності.

· Середня швидкість обчислюється шляхом ділення загального об'єму переданих даних на час їх передачі, зазвичай обирається достатньо тривалий проміжок часу — година, день або тиждень.

· Миттєва швидкість відрізняється від середньої тим, що для усереднення вибирається дуже маленький проміжок часу — наприклад, 10 мс або 1 с.

· Максимальна швидкість — це найбільша швидкість передачі, що зафіксована протягом періоду спостереження.

Зазвичай, при проектуванні, налаштуванні і оптимізації мережі використовуються такі показники, як середня і максимальна швидкість.

Середня швидкість, з якою обробляє трафік окремий елемент мережі або мережа в цілому, дозволяє оцінити роботу мережі впродовж тривалого часу, протягом якого піки і спади інтенсивності трафіку компенсують один одного.

Максимальна швидкість дозволяє оцінити, як мережа буде долати пікові навантаження, які є характерними для особливих періодів роботи, наприклад в ранкові години, коли співробітники підприємства майже одночасно реєструються в мережі і звертаються до розподілених файлів чи баз даних.

Зазвичай, при визначенні швидкісних характеристик певного сегменту чи пристрою в переданих даних не виділяється трафік певного користувача, застосування або комп'ютера — обчислюється загальний об'єм переданої інформації. Проте, для точної оцінки якості обслуговування така деталізація є бажаною, і системи керування мережами дозволяють її виконувати.

Пропускна здатність - це максимально можлива швидкість обробки трафіку, що визначена стандартом технології, на якій побудована мережа. Пропускна здатність відображає максимально можливий об'єм даних, що передається по мережі або її частині в одиницю часу.

Пропускна здатність не є характеристикою, призначеною для користувача, оскільки вона свідчить про швидкість виконання внутрішніх операцій мережі — передачі пакетів даних між вузлами мережі через різні комунікаційні пристрої. Вона безпосередньо характеризує якість виконання основної функції мережі — транспортування повідомлень, тому її частіше використовують при аналізі продуктивності мережі, ніж час реакції або швидкість.

Пропускна здатність вимірюється або в бітах в секунду, або в пакетах в секунду.

Пропускна здатність мережі залежить як від характеристик фізичного середовища передачі (мідний кабель, оптичне волокно, скручена пара) так і від наявного способу передачі даних (технологія Ethernet, FastEthernet, АТМ). Пропускна здатність часто використовується як характеристика не стільки мережі, скільки власне технології, на якій побудована мережа.

На відміну від часу реакції або швидкості передачі трафіку пропускна здатність не залежить від завантаженості мережі і має постійне значення, що визначається використаними в мережі технологіями.

На різних ділянках гетерогенної мережі, де використовується кілька різних технологій, пропускна здатність може бути різною. Для аналізу і налаштування мережі корисно знати дані про пропускну здатність окремих її елементів.

Важливо відзначити, що із-за послідовного характеру передачі даних різними елементами мережі загальна пропускна здатність будь-якого складеного шляху в мережі буде мінімальною з пропускних здатностей елементів маршруту. Для підвищення пропускної здатності складеного шляху необхідно в першу чергу звернути увагу на найповільніші елементи.

Іноді корисно оперувати загальною пропускною здатністю мережі, яка визначається як середня кількість інформації, що передається між всіма вузлами мережі за одиницю часу. Цей показник характеризує якість мережі в цілому, не розкладаючи його по окремих сегментах або пристроях.

Дата добавления: 2014-01-04