Класифікація програмного забезпечення

Лекція 8

Тема 5. Програмне забезпечення. Моделювання.

Концентрати і напівфабрикати для виготовлення мазей

Концентрами і напівфабрикати для виготовлення мазей — це порошкоподібні суміші, що легко набухають у воді і утворюють мазеподібні маси.

Застосовують для прискорення відпуску мазей із аптек можуть бути використані як присипки на рани, що мокнуть (висушувальна дія). Притоптування зводиться до розведення їх водою (бентонітові глини, алюмінію гідроксид тощо).

Мазі з напівфабрикатами готують з метою скорочення часу на виготовлення і прискорення відпуску мазей з аптек:

1. це основи для очних мазей — ланолін з вазеліном (1:9);

2. для мазей з антибіотиками (4:6);

3. основа емульсійна з емульгатором Т-2.

Розвиток інформаційних технологій і розширення сфери їх застосу­вання призвели до інтенсивного розвитку програмного забезпечення (ПЗ). Тенденції розвитку ПЗ показують, що динаміка витрат має стійку тенденцію до зростання, близько 20% на рік.

Під програмним забезпеченням інформаційних систем розуміють су­купність програмних і документальних засобів для створення й експлу­атації систем обробки даних засобами обчислювальної техніки.

Залежно від функцій, виконуваних програмним забезпеченням, його можна поділити на 2 групи: системне програмне забезпечення (Рис8.1). і прикладне програмне забезпечення (Рис8.2).

Системне ПЗ організує процес обробки інформації в комп'ютері і забезпечує нормальне робоче середовище для прикладних програм. Си­стемне ПЗ настільки тісно пов'язане з апаратними засобами, що його іноді вважають частиною обчислювальної машини.

Рис.8.1.

↓

Операційні системи (ОС) забезпечують управління процесом оброб­ки інформації і взаємодію між апаратними засобами і користувачем (інтерфейс користувача). Однією з найважливіших функцій ОС є автоматизація процесів вводу-виводу інформації, управління виконанням прикладних задач, розв'язу­ваних користувачем. ОС завантажує потрібну програму в пам'ять ЕОМ і стежить за ходом її виконання; аналізує ситуації, що перешкоджають нормальним обчисленням, і дає вказівки про те, що необхідно зробити, якщо виникли труднощі.

Однозадачні ОС призначені для роботи одного користувача в кожен конкретний момент з однією конкретною задачею. Типовим представ­ником таких операційних систем є MS-DOS (розроблена фірмою Microsoft).

Багатозадачні ОС забезпечують колективне використання ЕОМ у мультипрограмному режимі поділу часу (у пам'яті ЕОМ перебуває кілька програм - задач, і процесор розподіляє ресурси комп'ютера між зада­чами). Типовими представниками подібного класу ОС є: UNIX, OS 2 корпорації ІВМ, Microsoft Windows 2000, Microsoft Windows NT та інші.

Мережні операційні системи пов'язані з появою локальних і глобаль­них мереж і призначені для забезпечення доступу користувача до всіх
ресурсів обчислювальної мережі. Типовими представниками мережних
ОС є: Novell NetWare, Microsoft Windows NT, Banyan Vines, ІВМ LAN,
UNIX, Solaris фірми Sun.

Сервісне програмне забезпечення – це сукупність програмних про­дуктів, які надають користувачу додаткових послуг в роботі з комп'юте­ром і розширюють можливості операційних систем.

За функціональними можливостями сервісні засоби можна поділи­ти на засоби, які:

- поліпшують користувальницький інтерфейс;

- захищають дані від руйнування і несанкціонованого доступу;

- відновлюють дані;

- прискорюють обмін даними між диском і ОЗП;

-засоби архівації-розархівування (архіватори WinZip, WinRar, ARJ);

-антивірусні засоби.

Оболонки, які є надбудовою над ОС, називаються операційними обо­лонками. Оболонки є ніби надбудовою, над операційною системою чи групою утиліт. Оболонки представляють користувачу якісно новий інтерфейс звільняють його від детального знання операцій і команд ОС.

Всі оболонки забезпечують той чи інший ступінь захисту від поми­лок користувача, що зменшує імовірність випадкового знищення файлів. Призначення оболонки – полегшення організації взаємодії з користува­чем системи. Сучасні оболонки виконують це зав­дання за допомогою графічного інтерфейсу користувача (Graphical User Interface, GUI), у якому об'єкти маніпуляції, подібні до файлів, пред­ставлено на екрані монітора у вигляді невеликих малюнків - піктограм.

Головним компонентом сучасних графічних оболонок є програма керування вікнами, що розподіляє окремі блоки простору екрана, що називаються вікнами, й відслідковує, який додаток асоціюється з кож­ним з цих вікон.

Утиліти надають користувачу додаткових послуг (які не потребу­ють розробки спеціальних програм) в основному з обслуговування дисків і файлової системи.

Утиліти найчастіше дозволяють виконувати такі функції:

- обслуговування дисків (форматування, забезпечення схоронності

інформації, можливості її відновлення у випадку збою тощо);

- обслуговування файлів і каталогів (аналогічно оболонкам);

- створення і відновлення архівів;

- надання інформації про ресурси комп'ютера, про дисковий простір,

про розподіл ОЗП між програмами;

- друк текстових та інших файлів у різних режимах і форматах;

Програмні засоби антивірусного захисту забезпечують діагностику (виявлення) і лікування (нейтралізацію) вірусів. Це програми, які дозволяють знешкоджувати файли, заражені комп’ютерними вірусами. Прикладами таких програм є Antivirul Toolking Pro (Антивірусна програма лабораторії Касперського), Avira AntiVir, Norton AntiVirus, VirusScan(McAffee) та багато інших.. Окрім того застосовуються засоби пасивного та активного захисту даних від пошкодження, несанкціонованого доступу, перегляду та зміни даних.

Транслятором мови програмування називається програма, що здійснює переклад тексту програми з мови програмування в машинний код.Комплекс засобів, що включають вхідну мову програмування, транслятор, машинну мову, бібліотеки стандартних програм, засоби налагодження. відтрансльованих програм та компонування їх у єдине ціле, нази­вається системою програмування. У системі програмування транслятор перекладає програму, написану вхідною мовою програмування, на мову машинних команд конкретних ЕОМ. Залежно від способу перекладу з вхідної мови (мови програмування) транслятори поділяються на компі­лятори й інтерпретатори.

У компіляції процеси трансляції і виконання програми розділені в часі. Спочатку програма, що компілюється, перетворюється на набір об'єктних модулів машинною мовою, які потім збираються (компонуються) у єдину машинну програму, готову до виконання, що зберігається у вигляді файлу на магнітному диску. Ця програма може бути виконана багаторазово без повторної трансляції.

Інтерпретатор здійснює покрокову трансляцію і негайне виконан­ня операторів вихідної програми: кожен оператор вхідної мови програ­мування транслюється в одну чи кілька команд машинної мови, що відра­зу виконуються без збереження на диску. Таким чином, при інтерпретації програма машинною мовою не зберігається і тому при кожному запуску вихідної програми на виконання її потрібно (покроково) транслювати заново. Головною перевагою інтерпретатора порівняно з компілятором є простота.

Вхідна мова програмування називається мовою високого рівня віднос­но машинної мови, що зветься мовою низького рівня.

Особливе місце в системі програмування посідають асемблери, які являють собою комплекс, що складається з вхідної мови програмування асемблера й асемблер-компілятора. Асемблер являє собою мнемонічний (умовний) запис машинних команд і дозволяє одержати високоефективні програми машинною мовою. Однак його використання вимагає високої кваліфікації програміста і великих витрат часу на складання і налагод­ження програм.

Під програмами технічного обслуговування розуміють сукупність програмно-апаратних засобів для діагностики і виявлення помилок у процесі роботи комп'ютера, чи обчислювальної системи в цілому.

Прикладне програмне забезпечення (Рис. 8.2) призначене для розроб­ки і виконання конкретних задач (додатків) користувача.

Дата добавления: 2014-01-04