Загальні заходи захисту від замахів

Вибух в офісі, у під’їзді, в автомобілі, у магазині став частиною по­всякденного життя наших міст. Для прикладу візьмемо Росію, у Москві в 93-м року відбулося більше 300 вибухів гранат та вибухових пристроїв. У Санкт-Петербурзі ще більше. Результат - десятки вбитих і поранених лю­дей, значний матеріальний збиток.

Арсенал злочинців досить різноманітний: від саморобних вибухо­вих пристроїв до гранат Ф-1, РГД-5, протипіхотних і протитанкових мін. Усього два приклади найпростіших прийомів мінування: * - гранату Ф-1 (або зв’язування гранат РГД-5) прикріплюють до автомобіля, що стоїть в гаражі або на відкритій стоянці. У кільце чеки гранати просмикують во­лосінь, кінець якої прикріплений до нерухомого предмета за автомобілем. Машина починає рух, чека висмикується, граната вибухає. * * - Основні місця для мінування в машині, це сидіння водія, днище під передніми сидіннями, бензобак, капот. Значно рідше заряд вибухівки поміщають у багажник, у колісній ніші, під задні сидіння, в “бардачок” й інші місця.

Крім того, міна великої потужності може встановлюватися непо­далік від автомобіля або в сусідній машині. Але в цьому випадку потрібне керування нею ззовні по радіо або підрив її за допомогою електричного проведення. Іншими словами, злочинець повинен перебувати неподалік від місця злочину й вести спостереження, що завжди вважається небажа­ним.

Ознаками, що насторожують вас, повинні служити наступні:

1- поява якоїсь нової деталі усередині або зовні автомобіля;

2- залишки пакувальних матеріалів, ізоляційної стрічки, обрізків проводів неподалік від автомобіля або усередині салону;

3- натягнута волосінь, дріт, проведення, шнур, мотузка, так чи іна­кше прикріплена до будь-якої частини автомобіля;

4- чужа сумка, коробка, валіза, пакет, згорток усередині салону або в багажнику;

5- пакети, що з’явилися вже після паркування машини, з-під соків, молока, консервні банки, згортки, коробки й т.п. недалеко від автомобіля;

Залишаючи машину на тривалий строк без догляду (на ніч, на час роботи, на дачі й т.д.), хоча б навіть й в “надійному” гаражі або на охоронюваній автостоянці, використайте так називані “контрольки” на машині.

Це значить, що між крильми й капотом, на дверях салону, на кришці гор­ловини бензобака, між сидінням і рамою треба приклеювати вузькі смуж­ки липкої стрічки (ізоляційної, лейкопластиру, паперової й т.д.) під колір даної ділянки. Замість стрічечок можна приклеювати волоски, уламки сірників.

Якщо ця “сигналізація” виявиться порушеної, Ви не заводите ма­шину, нічого не відкривайте в ній (наприклад, не намагайтеся підняти по­душку сидіння) доти, поки не проведете ретельний візуальний огляд. У випадку виникнення підозр звертайтеся до фахівців-саперів. Необхідно також установити за правило, щоб машину обстежив, відкривав, заводив, розігрівав і торкав з місця хтось інший, а не ви. Цим “іншим” може бути ваш особистий шофер, охоронець, працівник що служить на автостоянки або кооперативного гаража, сусід по будинку.

Сучасні вибухові речовини, (типу радянського пластита, чехосло­вацького семтекса) і засобу висадження - дозволяють фахівцям, що мають армійську підготовку, конструювати найрізноманітніші мініатюрні міни-пастки. На щастя, серед злочинців таких фахівців - мало. Тому зло­чинці застосують у більшості випадків кустарні вибухові пристрої.

Для замаху на бізнесмена може використатися й поштовий канал. Вибухові пристрої, що направляють у листах, використаються не для вбивства, а для лякання одержувача. Адже 20-40 грамовий заряд ви­бухівки може нанести, як правило, тільки поранення й викликати сильний шок.

Дата добавления: 2014-01-04