Моральний, що допускає рівноцінність усього живого

Екологічна культура – це внутрішня суть людини та людського суспільства, що знаходиться “всередині нас” і проявляється в певних діях щодо природи.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

ЧЕРВОНА КНИГА. ЗАПОВІДНА СПРАВА. БІОТЕХНОЛОГІЇ.

Мета: вивчити червону книгу; заповідну справу; біотехнології; природно-заповідний фонд; основні терміни.

План:

1. Екологічна культура.

2. Охорона природи.

3. Червона книга України.

4. Біотехнології.

5. Зелена книга України.

6. Природно-заповідний фонд.

Ще на початку 17 століття англійський філософ Ф.Бекон у “Новій Атлантиді” писав, що головним завданням науки є забезпечення панування людини над природою. Технократична стратегія розвитку цивілізації протягом 17-20 століть посилила уявлення про те, що людина начебто “мірило усіх речей” та центр всесвіту. Проблема формування екологічної культури постала, по суті, ще наприкінці 20 століття, коли в 1992 році конференція ООН визначила формування екологічної культури населення планети як головне пріоритетне завдання людства.

Наша епоха – час великої дисгармонії між зовнішньою культурою, що проявляється в здатності людини створювати видатні твори мистецтва, та внутрішньою культурою, дефіцит якої викликав глобальну екологічну кризу. У наш час багато екологічних принципів та вимог не діють, оскільки вони чужі технократичному суспільству, а у людей не вироблено звички до дій, що випливають з екологічного імперативу. Дефіцит екологічних знань та екологічної культури проявляє себе у тому, що екологічна інформація не включається у споживацьку сферу особистості. Люди розуміють, що промислове та сільськогосподарське виробництво забруднює середовище життя, але не хочуть відмовитися від екологічно небезпечних виробництв та їхньої продукції.

Моральне ставлення до природи включає такі взаємопов‘язані аспекти:

1. релігійний, що спирається в своїх рекомендаціях про бажаний тип взаємовідносин людини з природою на принципи тієї чи іншої релігії;

2. гуманістичний, що має в своїй основі розуміння того, що шкода, заподіяна навколишньому середовищу, рівноцінна шкоді, заподіяній майбутнім поколінням людей;

Ідею охорони природи висловив вперше Ж.Ж. Руссо, але загальне визначення вона отримала після 1-го міжнародного з’їзду з охорони природи, який відбувся в 1913 році в Швейцарії. У 1980 році була проголошена Всесвітня стратегія охорони природи та природних ресурсів. У 1982 році на пленарному засіданні ООН прийнята Світова хартія охорони природи, що стала документом світового значення.

Дата добавления: 2014-01-04