Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва

Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва є ще одним найважливішим засобом економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, який виражається в стягненні плати за надання державою послуг з раціонального використання земель.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. До них не відносяться втрати інших земель сільськогосподарського призначення або лісового фонду, наприклад, несільськогосподарських угідь або нелісових земель. Це обумовлено особливою цінністю верхнього родючого шару ґрунту як засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах.

Дії, які призвели до виникнення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництв, можуть носити як протиправний, так і правомірний характер. Так, відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Такі втрати виражаються в скороченні (безповоротній втраті) площ, використовуваних сільськогосподарських і лісогосподарських угідь або погіршенні їх якості (зниження родючості) під впливом діяльності зацікавлених осіб і відшкодовуються з метою збереження рівня сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва шляхом відновлення площ сільськогосподарських і лісогосподарських угідь та їх якості. Згідно з пунктом 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню[13], зазначені втрати відшкодовуються не органами державної влади або місцевого самоврядування, які здійснили вилучення (викуп) земель, а вигодонабувачами – фізичними або юридичними особами, на користь яких було здійснене вилучення (викуп) земель. Втрати відшкодовуються в розмірі вартості освоєння рівновеликої площі нових земель з врахуванням проведення на них заходів щодо окультурення і підвищення родючості ґрунтів до рівня родючості земель, що вилучаються, який визначається на підставі кадастрової оцінки. Для визначення розміру втрат використовуються планово-картографічні матеріали, дані ґрунтових обстежень, земельного кадастру і моніторингу земель. За загальним правилом, розміри втрат, пов'язані з вилученням земель, визначаються на стадії попереднього погодження місця розміщення об'єкта з уточненням при наданні земель.

Відповідно до частини 3 ст. 207 Земельного кодексу, відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян[14], юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон. Вченими відзначається, що даний правовий режим відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва чітко не визначений законодавством, оскільки не зазначене коло суб'єктів, зобов'язаних відшкодовувати такі втрати, а також коло суб'єктів, яким такі втрати повинні відшкодовуватися. Таким чином, до внесення відповідних змін у чинне законодавство, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, перераховані в частині 3 ст. 207 Земельного кодексу, відшкодуванню не підлягають[15].

Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва здійснюється незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що провадиться відповідно до глави 24 Земельного кодексу. Згідно з пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” дані види відшкодування відрізняються за суб’єктами, а також за видами відповідальності. Якщо в першому випадку втрати відшкодовуються місцевим радам (незалежно від того є вони власниками або користувачами даної земельної ділянки чи ні), то в другому збитки відшкодовуються винятково власникам землі і землекористувачам. Таким чином, у випадку нанесення правомірними чи неправомірними діями шкоди земельній ділянці, збитки власників землі і землекористувачів відшкодовуються особою, яка спричинила таку шкоду, або вигодонабувачем. Крім того, винятково вигодонабувач відшкодовує і втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва місцевим радам. Відшкодування збитків, як міра економічного і правового впливу, спрямовано на відновлення майнових прав власників землі і землекористувачів, а відшкодування втрат, як винятково економічний захід, - на забезпечення освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорони земель відповідно до розроблених програм і проектів землеустрою. Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва на інші цілі не допускається.

Фізичні та юридичні особи звільняються від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва у випадках використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду. Фізичні особи, сільськогосподарські, рибогосподарські і лісогосподарські підприємства, організації та установи також звільняються від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва при здійсненні внутрігосподарського будівництва.

Дата добавления: 2014-01-04