Та ризик зараження

Концентрація вірусів у біологічних середовищах організму

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ

Джерелом ВІЛ-інфекції є людина, яка перебуває на будь-якій клінічній стадії хвороби. Треба зауважити, що вірус знаходиться в усіх тканинах і рідинах організму, проте їхнє значення в передачі інфекції неоднакове, що залежить від концентрації збудників. Постійно висока кількість інфекційно-здатних вірусів знаходиться в крові, спермі, цервікальному слизу, дещо менше в грудному молоці, що й зумовлює основні шляхи зараження - парентеральний, статевий та вертикальний (від матері до дитини). У значно менших кількостях вірус можна виявити в слині, сечі та поті.

Рідини й секрети організму	Концентрація ВІЛ	Ризик зараження при контакті
Кров Ліквор Грудне молоко Патологічні рідини (асцитична, плевральна, ранева, гній)	Висока концентрація	Високий ризик
Слина з домішками крові чи патологічними рідинами (гній, афтозні виділення)	Висока концентрація	Високий ризик
Слина, Сеча, Сльози	Низька концентрація	Низький ризик
Піт Фекалії Вушна сірка	Незначна концентрація ВІЛ	Незначний або дуже низький ризик

Слина має подвійне значення - чиста без домішок крові вона не служить чинником передачі інфекції, однак, присутність у слині навіть невеликої кількості крові, гною, виділень з афт, що має місце при гінгівітах, стоматитах, стоматологічних втручаннях, чищенні зубів, випадкових укушеннях, опіках слизової, перетворюється в потенційно небезпечне середовище.

За весь період недуги концентрація вірусів у біологічних рідинах організму не є сталою величиною - вона висока в період гострої інфекції, зменшується в латентний період, надалі знову зростає на стадії СНІД. Однак, навіть під впливом антиретровірусної терапії, коли вірусемія не визначається доступними методами, заразність все-таки зберігається.

Контакт людей з епідеміологічно небезпечними біологічними рідинами визначає шляхи передачі та групи ризику:

1. Група ризику на статевий шлях зараження:

· гомосексуалісти;

· особи, що мали більше ніж одного статевого партнера;

· особи, що мають постійного партнера з ВІЛ-позитивним статусом;

· жінки, яких запліднювали донорською спермою.

· сексуально-активні підлітки;

2. Група ризику на парентеральний шлях зараження:

· споживачі ін’єкційних наркотиків (СІН).

· гемофіліки й особи, яким часто переливали кров та її препарати.

· Особи, яким проводилась терапія стовбуровими клітинами, пересадка тканин, органів, кісткового мозку.

· Особи з пірсингом, татуюванням.

· Медики хірургічних спеціальностей (хірурги, травматологи, акушер-гінекологи, стоматологи), інтенсивісти, прозектори, працівники станцій переливання крові, швидкої допомоги, лаборанти клінічних лабораторії, середній медичний персонал (маніпуляційні та операційні медсестри, тощо).

3. Група ризику на вертикальний шлях зараження:

· Діти, народжені від ВІЛ-інфікованих матерів

4. Інші групи ризику:

· жінки, які мають ВІЛ-інфікованих грудних дітей;

· члени сім’ї ВІЛ-інфікованої особи;

Побутові стосунки з ВІЛ-інфікованою людиною є доволі безпечними. Безпечно користуватися одним туалетом, ванною, посудом. Однак ризик зараження виникає у випадках, коли ВІЛ-позитивний член сім’ї має відкриті рани, гнійничкові ураження шкіри, поранення чи будь-яку кровотечу, коли оточуючі надають йому немедичні форми допомоги без належних засобів захисту.

Ризик зараження не є однаковим для окремих видів контакту, а також різна роль конкретних шляхів передачі в розвитку пандемії.

Внутрішньолікарняна ВІЛ-інфекція в літературі представлена тими випадками, коли пацієнти заразились при переливаннях крові, кріопреципітатів факторів згортання крові, при багаторазовому використанні нестерильних шприців і голок для ін’єкцій, жінки - при штучному заплідненні донорською спермою. Передавання вірусів до реципієнта може відбутися також і при інших видах донорства (органів, тканин, ембріональних і стовбурових клітин, тощо). Поодинокі випадки професійного захворювання реєструються серед медиків, які під час надання допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам отримали травми шкіри й слизових із контамінацією біологічними рідинами (так звані аварії при наданні медичної допомоги). Зараження також можливе в разі потрапляння інфікованого матеріалу на видимо непошкоджені шкіру чи слизові оболонки.

На відміну від більшості країн світу, де переважає статевий шлях зараження, у нашій країні споживачі ін’єкційних наркотиків становлять 45,5% інфікованих, у гетеросексуальних контактах заразилися 32,4%, а 18,2% - це діти народжені від інфікованих матерів. Усе активнішим стає статевий і вертикальний шлях – це друга хвиля епідемії. Третя хвиля поширення інфекції очікується серед підлітків, чому сприяє ранній початок статевого життя під впливом сексуальної маскультури й відсутності статевого виховання. Усе зазначене спричинить значний демографічний дефіцит і соціальні катаклізми.

Дата добавления: 2014-01-04