Характеристика механізму здобуття вищої освіти у деяких країнах Європи

Структура освітніх та наукових ступенів у деяких країнах Європи

Порівняльний аналіз основних європейських систем вищої освіти

Із наведених вище характеристик чітко простежуються націо­нальні особливості ступеневої, кваліфікаційної, спеціалізаційної, а отже, і організаційної підготовки, яка спричиняє суттєві труднощі при переході громадян з країни в країну як для отримання чи продовження освіти, так і при визнанні кваліфікацій для отримання робочих місць. Тому останнім часом у зв'язку із глобалізаційними та євроінтеграційними процесами назріла гостра необхідність уніфікації ступенів та кваліфікацій через зближення структури, організації та змісту освіти в різних країнах Європи.

Для кращого сприйняття зазначених відмінностей та уявлення про необхідні зміни та уніфікації подаємо порівняльні таблиці структури та організації вищої освіти в окремих країнах Європи.

Країна	Система вищої освіти	Структура університетських ступенів	Структура ступеня доктора
унітарна	бінарна	однорівнева	дво­рівнева	однорівнева	дворівнева
Австрія		X	X		X(c)
Бельгія (Fr)		X	X(d)		X
Бельгія (Nl)		X	X(d)		X
Греція		X	X		X(b)
Данія		X		X		X
Ірландія		X		X	X
Іспанія	X		X		X
Ісландія		X		X		X
Італія		X(a)	X		X
Ліхтенштейн		X		X	X
Люксембург		X	Не викор-ся	Не викор-ся
Нідерланди		X(f)	X		X
Німеччина		X	X(e)		X(c)
Норвегія		X		X	X
Португалія		X		X	X
Об'єднане Королівство	X			X	X
Україна		X		X		X
Фінляндія		X		X	X(b)
Франція		X		X	X(b)(c)
Швеція	X			X	X(b)

Примітка: а – переважно бінарна система вищої освіти з відносно невеликим неуніверситетським сектором; b – пропонується «проміжний» ступінь, орієнтований на дослідження. У Фінляндії і Швеції це ступінь за вибором; після нього отримується нижчий докторський ступінь і він не є обов'язковою передумовою для продовження навчання на отримання ступеня доктора. У Франції і Греції «проміжний» ступінь – обов'язкова умова для навчання за докторською програмою; с – крім докторського ступеня, існує також: габілітація (Наbilitation); а – структура ступеня В (Fr) і В (Nl) може вважатися одночасно одно- та дворівневою. Навчання задля отримання більшості ступенів університету складається з двох циклів навчання. Після першого дво- трирічного циклу отримується ступінь Сапdidat/Каndidaat. Він вважається «проміжним»; є – перший ступінь – бакалавр, другий ступінь – магістр; f – уведений ступінь Каndidaats (перший ступінь з 3-річним навчанням).

Країна	Зарахування для здобуття вищої освіти	Норма та обмеження при зарахуванні до ВНЗ
Австрія   Бельгія (fr)     Бельгія (nl)   Великобританія     Греція   Данія   Ірландія     Ісландія     Іспанія   Італія     Нідерланди   Німеччина   Норвегія   Португалія   Україна     Фінляндія   Франція   Швеція	Загальні вимоги доступу до ВНЗ: чинне посвідчення про закінчення середньої школи чи його еквівалент. Існують специфічні вимоги до зарахування на навчання за обраною програмою. Враховується також те, в якій країні видано посвідчення про закінчення середньої школи   До ВНЗ можуть бути зараховані всі абітурієнти, які мають чинне посвідчення про закінчення середньої школи. Виняток – декілька напрямків, що мають спеціальні вимоги (напр., інженер-будівельник); для здобуття освіти за такими спеціальностями необхідно скласти вступний екзамен.   За винятком декількох напрямків зі спеціальними вимогами, до ВНЗ можуть бути зараховані всі студенти, які мають чинне посвідчення про закінчення середньої школи. Вступні іспити складаються студентами (фламандцями чи іншими), які обрали навчання за напрямками інженера-будівельника, архітектора, стоматолога, медичних наук (університетські ступені), морські науки та образотворче мистецтво (ступені Hogescholen).     Загальні вимоги доступу до ВНЗ: складання екзаменів підвищеного рівня з двох чи більше предметів або рівноцінні кваліфікації, до яких входять такі професійні кваліфікації: Національні дипломи GNVQS, NUQS та ВТЕС. Для зарахування необхідне виконання як основних, так і спеціальних вимог курсу.   Загальні вимоги доступу до ВНЗ: чинне посвідчення про закінчення середньої школи та складання екзаменів Panhellenic.   Загальні вимоги доступу до ВНЗ: чинне посвідчення про закінчення середньої школи або його еквівалент. Існують специфічні вимоги до зарахування на навчання за обраною програмою.   Загальні вимоги доступу до ВНЗ: чинне посвідчення про закінчення середньої школи. Почасти існують спеціальні вступні вимоги.   Попри загальні вимоги доступу до ВНЗ (чинне посвідчення про закінчення середньої школи чи його еквівалент), існують специфічні вимоги до зарахування на навчання за обраною програмою.   Загальні вимоги доступу до ВНЗ: чинне посвідчення про закінчення середньої школи чи еквівалента кваліфікація, а також один рік підготовчих курсів COUабо Bachillerato LOGSE. До того ж, вступний екзамен складається для зарахування на більшість напрямків навчання.   Загальні вимоги доступу до ВНЗ: чинне посвідчення про закінчення середньої школи чи еквівалентна кваліфікація.   Загальні вимоги доступу до університетів: чинне посвідчення про закінчення середньої школи (VWO – 13-річна середня освіта). Загальні вимоги доступу до Hogeschoolen (університетів професійної освіти) – чинне посвідчення про закінчення середньої школи (НAVO – 12-річна освіта). Зарахування залежить від специфічних вимог до вступу на навчання за обраною програмою.   Доступ до вступу до університетів вимагає 12-13 річної середньої освіти (Abitur) або рівноцінної кваліфікації. Доступ до Fachhochschulen вимагає 12-річної середньої освіти (Fachhochschulreife) або рівноцінної кваліфікації. Існують спеціальні вступні вимоги для вступу на навчання за деякими програмами, особливо до музичних академій та академій образотворчих мистецтв.   Попри загальні вимоги доступу до ВНЗ (чинне посвідчення про закінчення середньої школи чи його еквівалент), існують специфічні вимоги до зарахування на навчання за обраною програмою.   Загальні вимоги до вступу до ВНЗ: чинне посвідчення про закінчення середньої школи чи еквівалентна кваліфікація.     Відбувається за наявності атестата про закінчення середньої школи або спеціального професійного закладу. Здійснюється конкурсний відбір, на рейтинговій основі сертифікатів ЗНО, з урахуванням середнього балу атестату про повну загальну середню освіту.     Загальні вимоги доступу до ВНЗ: чинне посвідчення про закінчення середньої школи чи еквівалентна кваліфікація, а також екзамен на зарахування до ВНЗ. Зарахування, зазвичай, ґрунтується на оцінках іспиту на зарахування до ВНЗ/посвідчення про закінчення середньої школи на вступних тестах.   Загальні вимоги доступу до університетів: чинне посвідчення про закінчення середньої школи. Інших вимог до вступу немає. Решта закладів освіти мають різноманітні вступні вимоги.     Попри загальні вимоги доступу до ВНЗ (чинне посвідчення про закінчення середньої школи чи його еквівалент), існують специфічні вимоги до зарахування на навчання за обраною програмою.	Немає обмежень у зарахуванні до університетів. Допуск до Fachhochschulen обмежений, абітурієнти складають вступні екзамени.   Обмежень у зарахуванні немає.     Обмежень у зарахуванні немає.   Обмеження при зарахуванні існують за деякими напрямками підготовки. Заклади мають право встановлювати свої власні обмеження.   Зарахування до університетів проводиться з надзвичайно ретельним відбором, обмеження при зарахуванні існує за всіма напрямками підготовки. Згідно реформою „освіта 2000”, скасовуються екзамени Panhellenic та вводиться гнучкіша система вступу до ВНЗ.     За винятком декількох напрямків підготовки (медицина, деякі парамедичні спеціальності і т.ін.), обмежень у зарахуванні немає. Заклади мають право на встановлення обмежень за власним розсудом, напр., через брак місць.   Повного обмеження при зарахуванні немає, але університети мають право відбирати студентів згідно зі своїми власними стандартами.   Обмеження при зарахуванні існують за деякими напрямками підготовки.   Обмеження при зарахуванні існують за деякими напрямками підготовки.     Обмеження при зарахуванні існують для курсів DU, а також для обмеженої кількості університетських курсів.     Обмеження при зарахуванні існують за деякими напрямками підготовки.   Окрім деяких сфер, загальних обмежень у зарахуванні до університетів немає. Допуск до Fachhochschulen обмежений за деякими напрямками.     Обмеження при зарахуванні існують за більшістю напрямків підготовки.   Обмеження при зарахуванні існують з більшістю напрямків підготовки. Студенти мають право на те, щоб їм запропонували місце навчання, але воно не завжди може співпадати з вибором студента.   Загальна кількість студентів, які зараховуються до ВНЗ, визначається ліцензованим обсягом, що регулюється державним органом ліцензування. Кількість осіб, які вступають на державну форму навчання, визначається державним замовленням, що формує Міністерство освіти і науки України.   Обмеження при зарахуванні існують за більшістю напрямків навчання.     Система обмеженого зарахування при вступі до університетів не застосовується. Інші типи закладів (IUT та Grandes Ecoles) проводять ретельний чи надзвичайно ретельний відбір при зарахуванні.   Обмеження при зарахуванні існують за всіма напрямками підготовки. Навчальний заклад має право самостійно встановлювати обмеження у кількості зарахованих студентів.

Згідно з Лісабонською угодою (Lisbon Convention), терміни „доступ” (access) та „зарахування” (admission) пов’язані один з одним, але мають різне значення. Вони позначають різні етапи одного процесу, що веде до участі у вищій освіті. Відповідність вимогам доступу (access) є необхідною, але не завжди достатньою умовою для того, щоб бути зарахованим на навчання за програмою вищої освіти (аби отримати місце навчання).

При порівнянні вимог доступу та зарахування необхідно також звернути увагу на структуру середньої освіти, яка в деяких країнах базується на диференціації за академічним та неакадемічним напрямками. Такі відмінності лише частково враховано у наступній таблиці.

Організація навчального року в університетах окремих країн

Країна	Початок навчального року	Організація навчального року
Австрія     Бельгія (fr)   Бельгія (nl)   Великобританія   Греція     Данія     Ірландія     Ісландія     Іспанія   Італія   Нідерланди     Німеччина     Норвегія   Португалія   Україна     Фінляндія   Франція     Швеція	Вересень – жовтень     Вересень – жовтень   Жовтень   Кінець вересня – початок жовтня     Навчання починається у середині вересня   Середина серпня – перший тиждень вересня   Звичайно, в жовтні, деколи – у вересні   Початок вересня     Перший/другий тиждень жовтня     Донедавна навчальний рік в Італії розпочинається 1 листопада. Нещодавно у деяких ВНЗ ввели семестрову систему, тому навчання розпочинається раніше.   Кінець серпня – початок вересня   Вересень – жовтень     Середина серпня   Початок жовтня   1 вересня     Середина серпня або середині вересня     1 жовтня. Початок навчання деколи може змінюватися   Кінець серпня	Навчальний рік складається з двох семестрів; навчання у І семестрі – з 1 жовтня до кінця січня, у ІІ – з 1 березня до кінця червня.   Навчальний рік в університетах може мати таку організацію: а) навчання протягом року та екзамени у кінці червня; б) поділ року на семестри, складання іспитів у кінці кожного семестру.   Навчальний рік в університетах може мати таку організацію: а) навчання протягом року та екзамени у кінці червня; б) поділ року на семестри, складання іспитів у кінці кожного семестру; в) поділ року на триместри, складання екзаменів у кінці кожного триместру.   Навчальні заклади по-різному організовують навчальний рік. Основні моделі організації навчального року базуються на системі триместрів та семестрів. Деякі навчальні заклади організовують роботу за семестрами з триместровою структурою. Періоди складання екзаменів встановлюються навчальними закладами самостійно.   Навчальний календар поділяється на семестри. Перший семестр розпочинається у середині вересня та завершується екзаменами у січні/лютому. Другий семестр розпочинається у кінці лютого та закінчується іспитами у середині червня.   Зазвичай, навчальний рік поділяється на три семестри: вересень – кінець січня, лютий – кінець червня. Більшість екзаменів складаються у січні та червні. Навчальний рік за деякими програми навчання в не університетському секторі не поділяється на семестри, іспити складаються у кінці навчального року.   Зазвичай, навчальний рік поділяється на три триместри. Проте останнім часом багато університетів перейшли на систему двох семестрів, тому проблема поділу навчального року на семестри і триместри зараз активно обговорюється.   Навчальний рік поділяється на два семестри. Перший семестр: вересень – грудень, другий: січень – травень. Екзамени відбуваються у грудні – травні.   Навчання організоване за річною системою. Деякі університети використовують семестрову систему.   Навчальний рік в університетах може мати таку організацію: - річна основа, - основа компактного семестру, - звична семестрова основа. Найчастіше використовується основа компактного семестру.     Навчальний рік організовано за однією з наступних моделей: а) Поділ року на два семестри. Перший семестр: вересень – кінець грудня; другий семестр: січень/лютий – липень. б) Модульна система. Зазвичай, складається з п’яти модулів/блоків, кожен з яких триває приблизно 8 тижнів (два перед Різдвом, три після Різдва). Екзамени складаються в кінці кожного семестру чи блоку.   Основою навчального календаря є двосеместрова система. Існують певні розбіжності в навчальному календарі між університетським та неуніверситетським сектором. Перший семестр, зазвичай, розпочинається на початку або в середині жовтня і закінчується у середині лютого, початок другого семестру у середині квітня, закінчення – в липні. Екзамени складаються у кінці кожного семестру.   Зазвичай, навчальний рік поділяється на два семестри. Перший семестр триває від середини серпня до грудня, другий – від середини січня до середини червня, включаючи період екзаменів. Деякими навчальними закладами використовується система триместрів.   Найчастіше використовується семестрова система. Екзамени, зазвичай, складаються у січні-лютому та червні-липні.   Навчальний рік складається, зазвичай, з двох семестрів (1 вересня – початок січня; 1 лютого – кінець червня). В окремих ВНЗ навчальний рік поділяється на три семестри.   Навчальний рік поділяється на два семестри. Екзамени складаються у кінці кожного з них.   Організація навчального року може базуватися на: а) річній основі з екзаменами в кінці навчального року (у червні); б) семестровій основі з екзаменами після кожного семестру (зазвичай, у січні та червні).   Організація навчального року державою не регулюється. Більшість навчальних закладів використовує систему поділу на два семестри. Навчання на курсах та за програмами може починатися і в січні.

Дата добавления: 2014-01-04