Прищитоподібна залоза

впливає на обмін кальцію і фосфору в організмі і синтезує гормон – паратгормион, який є антагоністом кальцитоніну (виводить кальций з кісток в кров, таким чином підтримуючи його постійний рівень в крові людини).

При щитоподібні залози починають розвиватися на 5 – 6 тижні вагітності з ендодерми 3 – 4 зябрових кишеней і відразу починають синтезувати паратгормон. Після народження в залозі з’являються оксифільні клітини, кількість яких збільшується до 10 років, а вже в 12 років в залозі з’являється жирова тканина, що говорить про інволюційні зміни. Максимальна функціональна активність залоз до 2 років, потім функція залози повільно знижується. Маса паренхими залозу новонароджених складає в середньому 5 мг, до 10 років досягає 40 мг, у дорослої людини – 75 – 85 мг (але ту багато жирової тканини). В цілому розвиток залоз після 12 років розглядається як повільна інволюція.

При нестачі гормону виникає гіпопаратиреоз (проявляється періодичними тонічними судомами, ларингоспазмом, порушенням діяльності серця, порушеннями трофіки нігтів, волосся, шкіри, зубів тощо. Розвивається остеомаляція кісток). При повній відсутності гормону виникає тетанія (людина гине від припинення дихання і серцевої діяльності на висоті судом). При надлишку гормону підвищується рівень кальцію в крові і виникає виражена м`язова слабкість, закрепи, біль в кістках кальцинація органів, які намагаються його виділити (зазвичай камені в нирках).

Дата добавления: 2014-01-04