Поняття, особливості правового режиму

Правовий режим земель спеціального не с/г використання.

Особливості правової охорони.

Ведення містобудівного кадастру.

Містобудівний кадастр населених пунктів (надалі - містобудівний кадастр) - це система даних про населені пункти, їхні функціональні зони, окремі території та земельні ділянки, будинки й споруди, соціальну, інженерну і транспортну інфраструктуру, екологічні та інженерно-геологічні умови.

Містобудівний кадастр ведеться на окремий населений пункт і включає текстові, цифрові та графічні матеріали, які містять систему основних відомостей про:

межі та площі населеного пункту, його адміністративно-територіальних утворень, окремих земельних ділянок, їхній правовий режим та якість;

належність до відповідних функціональних зон окремих територій та земельних ділянок, їхнє сучасне використання, стан забудови, інженерного забезпечення та озеленення, перспективне містобудівне призначення;

соціальну, інженерну та транспортну інфраструктуру населеного пункту;

будинки і споруди, їхній правовий режим, технічний стан, архітектурну та історико-культурну цінність;

екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок, можливість здійснення на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень.

Перелік відомостей і склад даних містобудівного кадастру визначаються Мінбудархітектури з участю Держкомзему, Держжитлокомунгоспу, Мінприроди, Укргеодезкартографії за погодженням з Мінстатом.

Ведення містобудівного кадастру здійснюється місцевими органами містобудування і архітектури на основі нормативно-методичних документів, затверджуваних Мінбудархітектури.

Зв'язок правил охорони з правилами використання та забезпечення екологічної безпеки.

Ч. 1 ст. 45 ЗУ „Про охорону земель” – При встановленні в н/п ділянок природо-заповідного фонду, рекреаційного призначення, охорона їх здійснюється встановленням спеціальних правил по їх використання. Є ліміти відповідно до Інструкції 12.03.93 № 19. особливі вимоги встановлені у р. 6, 7, 8 Державні санітарні правила планування і забудови н/п” МОЗ 19.06.06

1. Поняття, особливості правового режиму
2. Землі промисловості.
3. Землі транспорту.
4. Землі зв’язку.
5. Землі енергетичної системи.
6. Землі оборони.

Критерій об’єднання земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, іншого призначення в одну категорію є функціональне призначення земель як просторового операційного базису для розміщення і функціонування різних галузей економіки, забезпечення оборони, суверенітету, цілісності, використання космічного простору як об’єкта здійснення суб’єктивних прав різних суб’єктів.

Залежно від мети земельні ділянки у гл. 13 ЗК розподіляються:

· Промисловості

· Транспорту

· Зв’язку

· Енергетичної системи

· Оборони

Кожен вид можна класифікувати на підвиди. У ЗК є лише диференціація земель транспорту залежно від виду транспорту.

Крім спеціального земельного і екологічного законодавства, землі регулюються актами без спеціального земельного характеру, які використовуються при здійснення господарської діяльності(Повітряний кодекс, ЗУ „Про транспорт”, „Про оборону”).

Особливості:

• Багатогранність цільового використання (для потреб промисловості, транспорту, зв’язку, оборони)
• Чітка нормованість ділянок, що надаються для цих потреб, визначених нормами відведення і державними будівельними нормами
• Наявність спеціального підзаконного нормативного регулювання у формі норм відводу для цих потреб: норми відводу для автомобільних доріг СН 407-74, для залізниць СН 468-74, для аеропортів, магістральних трубопроводів, ліній зв’язку.
• Наявність відводу смуг земель для відповідних видів діяльності, розміщення об’єктів
• Множинність внутрішньогалузевого управління: М промислової політики, транспорту і зв’язку, оборони.
• Встановлення розміру ділянок для промислових, транспортних, інших потреб з метою розміщення об’єктів та їх обґрунтування відповідно до проектно-кошторисної документації.
• Встановлення навколо земель або уздовж розміщених на них об’єктах санітарних, захисних, охоронних зон, в яких забороняється житлове будівництво і проживання населення.
• Особливий стан об’єктів земле використання (будівельні майданчики, виробничі території, смуги відведення, смуги земель, ділянки земель), для яких притаманний спеціальний режим використання (колій, трубопроводів, підземних ліній електропередач, зв’язку)
• Ділянки можуть перебувати у державній, комунальній і приватній власності. Землі оборони лише в державній, крім ділянок під об’єктами соціального, житлового призначення, які можуть бути у комунальній власності
• Суб’єкти прав на їх використання – юо, фо – спд, яким ділянки надаються з урахуванням ч. 3 ст. 23 ЗК (не с/г землі).
• Наявність обов’язку суб’єктів по відшкодуванню збитків с/г і л/г виробництва у разі надання їм ділянок таких, встановлення на них охоронних зон.
• Місце розташування земель, як правило, за межами н/п, бо включення їх до складу земель н/п зумовлює зміну правового режиму як земель н/п та зонування території.
• Право власності на ці землі може набуватися, зокрема, із земель державної власності, комунальної власності, за договорами купівлі-продажу із розстроченням платежу на строк, який визначений у договорі, але не більше 5 років. (ПКМУ від 22.04.09 № 381).

Дата добавления: 2014-01-04