КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Геодезична основа, як базова основа земельного кадастру
Поняття землевпорядного процесу. Геодезична основа, як базова основа земельного кадастру 1.3 Земельно-кадастрова інвентаризація земель 2. Види та стадії землевпорядних робіт. 1. Структура землевпорядних робіт. 1. Роль забезпечувальних робіт Землеустрій і земельний кадастр охоплюють систему заходів з організації раціонального і ефективного використання та охорони земельних ресурсів країни. Для впровадження цих заходів повинна бути документальна база забезпечувальних робіт. Забезпечувальні роботи є першим етапом земельно-кадастрового процесу. Забезпечувальні роботи – комплекс робіт щодо повного вивчення стану певної території. До них відносяться топографо-геодезичні, картографічні вишукування, гідрологічні, метеорологічні вишукування, ґрунтові, ботанічні, радіологічні, геодезичні, містобудівні, агрохімічні, лісотипологічні обстеження. В результаті їх здійснення одержують повну інформацію про природний стан території, що утворює єдину кадастрову інформаційно-документальну базу. Для проведення землевпорядних заходів перш за все необхідні топографічні плани і карти, профілі, що складаються в результаті топографо-геодезичних і картографічних робіт, та є основою для ін. вишукувань та розробки проектів землеустрою. На стадії перенесення землевпорядного проекту в натуру використовуються геодезичні методи, які застосовуються також при інвентаризації земель, відведенні земель для різного цільового використання. Топокарта – чітко визначена за допомогою координат просторова основа земельної території у графічному вигляді, має форму, межі і площу. На карті зображається гідрографія, рослинність, рельєф, інфраструктура, населені пункти, дорожня мережа та ін. характеристики місцевості. Матеріали ґрунтових обстежень використовуються в оцінювальних роботах при виділенні ґрунтових відмінностей. Дані геоботанічних і лісотипологічних обстежень застосовують при оцінці кормових угідь і лісів. Метеорологічні і радіологічні обстеження дають необхідні дані про клімат, режим вод, промислові викиди та ін. Містобудівні обстеження надають дані для обґрунтування зонування території населених пунктів. Для виконання земельно-кадастрових та землевпорядних робіт на досліджуваній території перш за все повинна бути створена геодезична основа (державні геодезичні мережі згущення, знімальні), що забезпечує єдину систему координат і висот на всій території країни. Топокарти забезпечують чітке просторове визначення землекористувань. Саме просторове визначення земельної ділянки, несучи інформацію про її розташування, дозволяє юридично захистити права землевласників. У 1997 році розроблені ”Основні положення створення планово-картографічної основи’’, в яких викладені вимоги, обов’язкові для усіх установ і організацій. Планово-картографічною основою є планово-картографічні матеріали у графічному або електронному вигляді, що одержані в результаті здійснення комплексу топографо-геодезичних, картографічних вишукувань, які включають в себе: 1) побудову геодезичної основи, знімальні роботи (знімання ситуації і рельєфу), а також адміністративних меж; 2) знімання меж землеволодінь; 3) землевпорядні, ґрунтові, геоботанічні та ін. обстеження; 4) складання спеціальних планів та карт. Планово-картографічні матеріали:
На планово-картографічних матеріалах відображається рельєф, ситуація, пункти геодезичних мереж, межі території, землеволодінь, позначаються ідентифікаційні кадастрові номери земельних ділянок, категорії земель, земельні угіддя та ін. дані. 3. Земельно-кадастрова інвентаризація земель Головним завданням інвентаризації земель є визначення їх кількісного складу. У 1997 році Держкомзем розробив “Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів”, що регламентує порядок проведення цього важливого забезпечувального заходу. Метою проведення інвентаризації земель населених пунктів є створення вихідної інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування. Задачі інвентаризації:
Замовниками робіт по інвентаризації земель є виконавчі органи міських, селищних рад. Всі роботи по інвентаризації земель поділяються на підготовчий і виробничий етапи: Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю замовника і полягає у:
При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в наступному порядку: 1) на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту; 2) схематично наносяться межі землекористування в середині кожного кварталу (масиву). Основним фактором, що визначає усі параметри земельно-кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об'єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути: - у містах республіканського і обласного підпорядкування - 1 кв. м (0,0001 га); - для ділянок садово-городніх товариств - 2,5 кв. м (0,00025 га); - у містах районного підпорядкування і селищах - 15 кв. м (0,0015 га); - у селах - 100 кв. м (0,010 га). Рекомендовані масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):
Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обґрунтування і межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі не повинна перевищувати: - у містах республіканського і обласного підпорядкування - 10 см; - у містах районного підпорядкування, в селищах - 20 см; - у селах - 40 см. Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабі плану. Виробничий етап виконується підрядником і включає:
Після цього необхідне обов'язкове координування меж кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ. Камеральні роботи - це роботи по опрацюванню результатів натурних топографо-геодезичних та землевпорядних робіт (вирахування площ усіх землекористувань) і формуванню документації по кварталу (масиву). 2 Види та стадії землевпорядних робіт. Види: вишукувальні роботи; проектні роботи. Вишукувальні роботи – це комплекс робіт по вивченню та обстеження об’єктів проектування з метою одержання необхідних матеріалів для складу схем і проектів землевпорядкування: Зйомки (зйомочні в.р.); обстеження Зйомки – це топографічні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні вишукування, спрямовані на отримання планового висотного положення земельних угідь, вивчення геолог. Будови грунтів, умов залягання і фіз.-хімія складу підземних вод. Обстеження – агро-господ (визнач. можливість використання землі в с\г) і спеціальні (грунтові, агрохімічні – визн. Запаси підз. Рік у грунті, меліоративні, геоботанічні). Проектні роботи – обчислювальні і графічні дії по раціональному розміщенню на плані земельних ділянок і визначенню цифрових величин, які характеризують форму, розміри і особисте розміщення цих ділянок з урахування природних та економічних умов об’єктів проектування. Ці дії обернені зйомки місцевості, оскільки спочатку на плані намічають майбутні елементи ситуації місцевості, потім їх переносять в натуру. Основний принцип проекту – від загального до окремого Стадії: польові роботи, камеральні Польові – це вишукувальні і проектні роботи, які вик. Безпосередньо на об’єкті проектувальниками (в полі). Камеральні – роботи по обробці вишукувальних матер., проектувальна організація території, оформленню документів (викон. У виробничих приміщ. організацій) Комплекс землевпорядних робіт сучасності: а) Складання схем використання земельних ресурсів на перспективізм; б) міжгосподарське землевпорядкування, включаючи всі його різновиди (паювання); в) внутрішньогосподарське землевпорядкування; г) топографо-геодезичні і обстежувальні роботи; г) облік та оцінка земель; д) проектно-пошукові роботи по інвентаризації земель; е) встановлення меж (населених пунктів, земельних ділянок); є) відведення земель (для державних, громадських потреб, для підприємств, організацій, приватним особам, під будівництво жилого будинку, під гараж, дачу); ж) роботи з приватизації земель громадян (для видачі державного акту на право власності на землю); з) робоче проектування організаційно-господ., агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних заходів; и) робоче проектування рекультивації земель, створення культ. Пасовищ, терасування схилів та інше; і) картографічні роботи.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2788; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |