Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Геодезична основа, як базова основа земельного кадастру

Читайте также:
  1. I. Планирование, как основа административного менеджмента.
  2. II. Основанная на тайном сговоре олигополия
  3. M Выбор и обоснование технологических (установочных) баз.
  4. Адаптивный поиск, основанный на общем знании проблемы.
  5. Административное правонарушение как основание административной ответственности
  6. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
  7. Аксиоматическое обоснование
  8. Анализа и обоснования решений на разных уровнях управления
  9. Анатомо-фізіологічна основа мовлення
  10. Базова алгоритмічна структура
  11. Базовая модель макроэкономического равновесия AD-AS
  12. Безграничность потребностей и ограниченность ресурсов как основа экономики.

Поняття землевпорядного процесу.

Геодезична основа, як базова основа земельного кадастру

1.3 Земельно-кадастрова інвентаризація земель

2. Види та стадії землевпорядних робіт.

1. Структура землевпорядних робіт.

1. Роль забезпечувальних робіт

Землеустрій і земельний кадастр охоплюють систему заходів з організації раціонального і ефективного використання та охорони земельних ресурсів країни. Для впровадження цих заходів повинна бути документальна база забезпечувальних робіт. Забезпечувальні роботи є першим етапом земельно-кадастрового процесу.

Забезпечувальні роботи – комплекс робіт щодо повного вивчення стану певної території. До них відносяться топографо-геодезичні, картографічні вишукування, гідрологічні, метеорологічні вишукування, ґрунтові, ботанічні, радіологічні, геодезичні, містобудівні, агрохімічні , лісотипологічні обстеження. В результаті їх здійснення одержують повну інформацію про природний стан території, що утворює єдину кадастрову інформаційно-документальну базу.

Для проведення землевпорядних заходів перш за все необхідні топографічні плани і карти, профілі, що складаються в результаті топографо-геодезичних і картографічних робіт, та є основою для ін. вишукувань та розробки проектів землеустрою.

На стадії перенесення землевпорядного проекту в натуру використовуються геодезичні методи, які застосовуються також при інвентаризації земель, відведенні земель для різного цільового використання.

Топокарта – чітко визначена за допомогою координат просторова основа земельної території у графічному вигляді, має форму, межі і площу. На карті зображається гідрографія, рослинність, рельєф, інфраструктура, населені пункти, дорожня мережа та ін. характеристики місцевості.

Матеріали ґрунтових обстежень використовуються в оцінювальних роботах при виділенні ґрунтових відмінностей. Дані геоботанічних і лісотипологічних обстежень застосовують при оцінці кормових угідь і лісів. Метеорологічні і радіологічні обстеження дають необхідні дані про клімат, режим вод, промислові викиди та ін. Містобудівні обстеження надають дані для обґрунтування зонування території населених пунктів.

Для виконання земельно-кадастрових та землевпорядних робіт на досліджуваній території перш за все повинна бути створена геодезична основа (державні геодезичні мережі згущення, знімальні), що забезпечує єдину систему координат і висот на всій території країни. Топокарти забезпечують чітке просторове визначення землекористувань. Саме просторове визначення земельної ділянки, несучи інформацію про її розташування, дозволяє юридично захистити права землевласників.



У 1997 році розроблені ”Основні положення створення планово-картографічної основи’’, в яких викладені вимоги, обов’язкові для усіх установ і організацій. Планово-картографічною основою є планово-картографічні матеріали у графічному або електронному вигляді, що одержані в результаті здійснення комплексу топографо-геодезичних, картографічних вишукувань, які включають в себе:

1) побудову геодезичної основи, знімальні роботи (знімання ситуації і рельєфу), а також адміністративних меж;

2) знімання меж землеволодінь;

3) землевпорядні, ґрунтові, геоботанічні та ін. обстеження;

4) складання спеціальних планів та карт.

Планово-картографічні матеріали:

  • кадастрові плани і карти;
  • плани виконавчих знімань;
  • матеріали інвентаризації земель;
  • матеріали межування території населених пунктів;
  • спец карти і плани.

На планово-картографічних матеріалах відображається рельєф, ситуація, пункти геодезичних мереж, межі території, землеволодінь, позначаються ідентифікаційні кадастрові номери земельних ділянок, категорії земель, земельні угіддя та ін. дані.

3. Земельно-кадастрова інвентаризація земель

Головним завданням інвентаризації земель є визначення їх кількісного складу.

У 1997 році Держкомзем розробив “Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів”, що регламентує порядок проведення цього важливого забезпечувального заходу.

Метою проведення інвентаризації земель населених пунктів є створення вихідної інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.

Задачі інвентаризації:

  • визначення кількісного складу земель;
  • отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичним особам;
  • одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавства і встановлених вимог або ж нераціонально;
  • вирішення питань щодо розбіжності місцеположення, форми або розміру ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у користування;
  • аналіз фактичного використання земельних ресурсів;
  • одержання інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру;
  • надання інформації для обчислення земельного податку та орендної плати.

Замовниками робіт по інвентаризації земель є виконавчі органи міських, селищних рад.

Всі роботи по інвентаризації земель поділяються на підготовчий і виробничий етапи:

Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю замовника і полягає у:

  • збиранні, вивченні й оцінці забезпечення топографо-геодезичними, планово-картографічними матеріалами району робіт;
  • підготовці висновків про необхідність обстеження і згущення планово-висотної опори та виготовлення планової топографічної основи;
  • розробці технічного завдання;
  • підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);
  • аналізі технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт по інвентаризації земель;
  • складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви;
  • аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;
  • аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної документації, даних про розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, державних будівельних норм;
  • аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань;
  • аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпорядкування.

При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в наступному порядку:

1) на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту;

2) схематично наносяться межі землекористування в середині кожного кварталу (масиву).

Основним фактором, що визначає усі параметри земельно-кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об'єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 1 кв. м (0,0001 га);

- для ділянок садово-городніх товариств - 2,5 кв. м (0,00025 га);

- у містах районного підпорядкування і селищах - 15 кв. м (0,0015 га);

- у селах - 100 кв. м (0,010 га).

Рекомендовані масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):

  • у містах республіканського і обласного підпорядкування - не дрібніше 1:500;
  • у містах районного підпорядкування і селищах - не дрібніше 1:1000;
  • у селах - 1:2000.

Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обґрунтування і межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі не повинна перевищувати:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 10 см;

- у містах районного підпорядкування, в селищах - 20 см;

- у селах - 40 см.

Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.

Виробничий етап виконується підрядником і включає:

  • складання списку власників землі (землекористувачів);
  • польове обстеження об'єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань (пошук, виявлення та розпізнавання поворотних точок, поновлення втрачених знаків).

Після цього необхідне обов'язкове координування меж кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Камеральні роботи - це роботи по опрацюванню результатів натурних топографо-геодезичних та землевпорядних робіт (вирахування площ усіх землекористувань) і формуванню документації по кварталу (масиву).

2 Види та стадії землевпорядних робіт.

Види: вишукувальні роботи;

проектні роботи.

Вишукувальні роботи – це комплекс робіт по вивченню та обстеження об’єктів проектування з метою одержання необхідних матеріалів для складу схем і проектів землевпорядкування: Зйомки (зйомочні в.р.); обстеження

Зйомки – це топографічні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні вишукування, спрямовані на отримання планового висотного положення земельних угідь, вивчення геолог. Будови грунтів, умов залягання і фіз.-хімія складу підземних вод.

Обстеження – агро-господ (визнач. можливість використання землі в с\г) і спеціальні (грунтові, агрохімічні – визн. Запаси підз. Рік у грунті, меліоративні, геоботанічні).

Проектні роботи – обчислювальні і графічні дії по раціональному розміщенню на плані земельних ділянок і визначенню цифрових величин, які характеризують форму, розміри і особисте розміщення цих ділянок з урахування природних та економічних умов об’єктів проектування. Ці дії обернені зйомки місцевості, оскільки спочатку на плані намічають майбутні елементи ситуації місцевості, потім їх переносять в натуру.

Основний принцип проекту – від загального до окремого

Стадії: польові роботи, камеральні

Польові – це вишукувальні і проектні роботи, які вик. Безпосередньо на об’єкті проектувальниками (в полі).

Камеральні – роботи по обробці вишукувальних матер., проектувальна організація території, оформленню документів (викон. У виробничих приміщ. організацій)

Комплекс землевпорядних робіт сучасності:

а) Складання схем використання земельних ресурсів на перспективізм;

б) міжгосподарське землевпорядкування, включаючи всі його різновиди (паювання);

в) внутрішньогосподарське землевпорядкування;

г) топографо-геодезичні і обстежувальні роботи;

г) облік та оцінка земель;

д) проектно-пошукові роботи по інвентаризації земель;

е) встановлення меж (населених пунктів, земельних ділянок);

є) відведення земель (для державних, громадських потреб, для підприємств, організацій, приватним особам, під будівництво жилого будинку, під гараж, дачу);

ж) роботи з приватизації земель громадян (для видачі державного акту на право власності на землю);

з) робоче проектування організаційно-господ., агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних заходів;

и) робоче проектування рекультивації земель, створення культ. Пасовищ, терасування схилів та інше;

і) картографічні роботи.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Геодезична основа, як базова основа земельного кадастру

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 519; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.162.181.75
Генерация страницы за: 0.014 сек.