Поняття вогнепальної зброї

Зброя – предмети й пристрої, конструктивно призначені та придатні для неодноразового ураження (знищення, ушкодження) живих чи інших цілей при активному нападі чи обороні, а також уражання аналогічними способами навчальних (спортивних) цілей при практичному відпрацьовуванні цих дій і проведенні спортивних змагань, тренувань (далі – “для враження цілей”), і не мають прямого господарсько-побутового, виробничого, спеціального призначення.

Вогнепальна зброя – пристрої, конструктивно призначені для враження цілі на відстані снарядом, що одержує направлений рух у стволі за рахунок енергії згоряння метального заряду і відповідає критеріям зброярності, надійності, вогнестрільності [2, 4].

Окремі зразки вогнепальної зброї можуть не мати ствола як окремо оформленого конструктивного елемента (наприклад, у деяких зразках револьверів функцію направляючої частини ствола, призначеної для розгону снаряда й надання йому спрямованого руху, виконують передні частини зарядних камор).

Об'єктами судово-балістичної експертизи є стрілецька вогнепальна зброя – нарізна вогнепальна зброя калібром до 20 мм та гладкоствольна вогнепальна зброя калібром до 26 мм (4-й калібр) включно [4].

Досліджуваний об'єкт для віднесення його до розряду вогнепальної зброї повинний відповідати трьом критеріям (ознакам) зброярності, вогнестрільності і надійності.

Критерій зброярності. Предмет повинний бути призначений для нанесення ушкоджень і мати визначену «забійну» силу.

Всяке тіло, що рухається, має визначений запас енергії, тобто здатне зробити роботу. Чим більше маса тіла і вище його швидкість руху, тим більшу роботу воно може зробити, у тому числі, наприклад, пробити перепону.

Пробивною дією кулі називається спроможність її проникати на ту або іншу глибину в перепону визначеної щільності. Пробивна дія кулі залежить від кінетичної енергії кулі.

В методичних розробках, імперичним шляхом (стрілянина по трупному матеріалу) Л.Ф.Саврань, А.І.Устінов встановили мінімальну кінетичну енергії необхідну для спричинення смертельних поранень при стрільбі - 0,5 Дж/мм². В залежності від зростання ваги і швидкості руху снаряду, зростає початкова кінетична енергія котра потрібна для ураження й спричинення смертельних поранень.

Енергетична характеристика снаряда визначає його здатність заподіяти людині чи тварині небезпечні для життя або смертельні ушкодження. Ця здатність характеризується величиною питомої кінетичної енергії стріляного снаряда. Достатньою вражаючою здатністю володіють снаряди, що мають величину питомої кінетичної енергії рівну і більшу за 0,5 Дж/мм² або 0,05 кгс·м/мм² (кгс·м/мм² – застаріла одиниця виміру, що підлягає вилученню з ужитку при проведенні фізичних розрахунків). Для військової стрілецької зброї величина питомої кінетичної енергії снаряда значно вища за мінімальну, тому що така зброя повинна забезпечувати надійне ураження цілі на значних відстанях стрільби. Так, куля, стріляна з військової гвинтівки Мосіна зразка 1891/30 років має питому кінетичну енергію близько 80 Дж/мм², що у 160 разів перевищує мінімальну, достатню для ураження людини енергію.

При вирішенні питання про належність об'єкта до вогнепальної зброї виміри швидкості польоту стріляних снарядів для розрахунку величини їх питомої кінетичної енергії повинні здійснюватися на відстані від 0,2 до 1 метра від дульного зрізу ствола зброї.

Розрахунок питомої кінетичної енергії стріляного снаряда при використанні устаткування (пристроїв) для визначення швидкості польоту снарядів проводиться в наступному порядку:

– вимірюється маса снаряда, кг;

– вимірюється діаметр поперечного перерізу снаряду, мм;

– вимірюється швидкість польоту снаряду на відстані від 0,2 до 1 метра від дулового зрізу ствола зброї, м/с;

– визначається кінетична енергія снаряду (Е, Дж) за формулою:

Е = mv²/2, де m – маса снаряду, кг; v – швидкість польоту снаряду, м/с;

– обчислюється площа поперечного перерізу снаряду (S, мм²) за формулою:

S = πd²/4, де π – стала, що дорівнює 3,14; d – діаметр снаряда, мм.

– питома кінетична енергія снаряда (Е_п, Дж/мм²) обчислюється за формулою:

Е_п = E/S, де E – кінетична енергія снаряда, Дж; S – площа поперечного перерізу снаряда, мм²;

Остаточна формула - Е_п = 2mv²/πd² (Дж/мм²).

Отримане значення Е_п порівнюється з гранично - мінімальною величиною 0,5 Дж/мм². Якщо отримане значення Е_п стріляного снаряда дорівнює чи більше за 0,5 Дж/мм², це свідчить про те, що цей снаряд володіє достатньою вражаючою здатністю. [4].

Критерій вогнестрільності. Не всяка метальна зброя є вогнепальною, а тільки та, у якій снаряд одержує рух від тиску, викликаного горінням пороху (або його замінника).

Тому неправильно було б віднести до вогнепальної зброї таку, у якій снаряд одержує рух за рахунок енергії, накопиченої в пружинах (наприклад, спортивний лук, рушниця для підводного полювання), або стиснутим повітрям (пневматична зброя).

Критерії надійності. Для віднесення предмета до категорії вогнепальної зброї він повинний мати елементарно надійні основні частини вогнепальної зброї і витримувати обов'язково більше одного пострілу при експериментальній стрільбі.

Крім визначених критеріїв, вогнепальна зброя має характерні різновиди конструкції та устрою частин та механізмів. Розглянемо матеріальну частину зброї більш детальніше.

Основними балістичними характеристиками зброї, що являють особливий інтерес для судової балістики, є: максимальний тиск (Р_mах) у каналі ствола зброї в момент пострілу, початкова швидкість (V_о) снаряда (кулі, картечі, шроту), початкова кінетична (дульна) енергія снаряда (кулі) (Е_о), пробивна дія, максимальна дальність польоту снаряда (кулі, картечі, шроту), траєкторія польоту кулі.

Тиск у каналі ствола зброї в момент пострілу значною мірою визначає її дію. Від тиску в каналі ствола залежать швидкість руху снаряда, а отже, його початкова швидкість і швидкість на дистанції, форсування кулею нарізів, деформації ствола і кулі, пластичні деформації кулі і ствола (роздуття) у момент пострілу, в автоматичній зброї дії механізмів при перезарядженні зброї. Тиск у каналі ствола зброї значно впливає на утворення слідів на стріляних кулях і гільзах.

Розмір тиску в каналі ствола зброї з моменту зрушення снаряда (кулі) із гільзи патрона залежить від двох обставин: по-перше, від кількості порохових газів, що надходять у результаті горіння, по-друге, від об'єму камори їхнього розширення (закульного простору). При проведенні судово-балістичних експертиз експерт не може визначати максимальний тиск досліджуваної зброї і боєприпасів. Однак завжди корисно знати і враховувати максимальний тиск, що розвивається патронами, які використовуються для проведення експериментальних порстрілів.

Надзвичайно важливою при дослідженні зброї балістичною характеристикою є початкова швидкість снаряда.

Початкова швидкість снаряда визначається числом лінійних одиниць (метрів), що снаряд проходить по інерції на першій секунді після виходу зі ствола. Від початкової швидкості снаряда залежать такі важливі для рішення різноманітних судово-балістичних питань характеристики зброї, як початкова кінетична енергія снаряда, швидкість і кінетична енергія снаряда на дистанції, траєкторії снаряда, його пробивна дія і дальність польоту. По початковій швидкості снаряда судять про швидкість снаряда в каналі ствола на різних його ділянках, а отже, про умови утворення слідів від зброї на кулях. Початкова швидкість снаряда залежить:

- від тиску, що розвивається патроном в каналі ствола: чим більше тиск, тим, за інших рівних умов, більше початкова швидкість снаряда;

- від довжини ствола зброї; при тих же патронах зброя з більш довгим стволом додає снаряду більшу швидкість;

- від співвідношення розмірів снаряда і каналу ствола, і стану поверхні каналу ствола.

У заводській зброї ці дані розраховані для одержання оптимальних результатів. У зброї, що досліджується експертами-балістами, можуть бути чинними, що ведуть до значних відхилень фактичної початкової швидкості кулі від розрахункової для даної зброї. Наприклад, при використанні старих або саморобних патронів, що не відповідають вимогам нових патронів, у результаті сильної зношеності ствола зброї початкова швидкість снаряда може виявитися значно меншою, ніж розрахункова для даної зброї.

Слід зазначити, що зв'язок між тиском у каналі ствола, початковою швидкістю снаряда і станом зброї дуже складний і суперечливий.

Так, тиск залежить від заповнення кулею профілю каналу ствола. Чим куля відносно більша і внаслідок цього повніше заповнює профіль каналу, тим тиск, а отже, і початкова швидкість, вища. У той же час таке заповнення кулею профілю каналу ствола створює більше тертя при русі кулі й у результаті декілька знижує її швидкість.

Дата добавления: 2014-01-04