Акти з охорони праці в організації

Санітарні, будівельні норми з охорони праці

Крім ДСТУ, ГОСТ і ДНАОП для регламентації вимог охорони праці в Україні діють нормативно-правові акти, які вводяться іншими державними органами: Державні санітарні норми (ДСН) і Державні санітарні правила і норми (ДСанПіН), в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії та гігієни праці; Державні будівельні норми і правила ДБН або СНиП – (строительные нормы и правила – застосовується російська абревіатура), де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної небезпеки, Нормативні акти з пожежної безпеки (НАПБ) тощо. При розгляді питань пожежної безпеки можуть зустрічатися посилання на ОНТП - отраслевые нормы технологического проектирования (рос.) або ІSО - міжнародні норми, які діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД в питаннях охорони праці. Промисловість України кодується згідно з встановленими кодами видів економічної діяльності.

Державні стандартні норми і державні стандартні правила регламентують: перші – санітарні вимоги до умов праці, другі – санітарно-гігієнічні вимоги до окремих виробництв. Так ДСН 3.3.6.042-99 регламентують параметри мікроклімату, ДСП 3.3.1.038-99 санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств чорної металургії, контролю за вмістом шкідливих речовин в повітрі, грунту, водоймах та утилізації відходів. До санітарно-гігієнічних норм можна віднести також норми радіаційної безпеки (НРБ-97), які встановлюють граничні дози опромінювання, граничну забруднюваність поверхонь радіонуклідами та інші нормативи в галузі радіаційної безпеки.

Будівельні норми і правила (БН і П або в російської транскрипції "СН и і П встановлюють вимоги до проектування, та будівництва будівель різноманітного призначення з урахуванням санітарних, гігієнічних вимог, вимог пожежної безпеки та інших. Наприклад, СН и П 11-4-79 "Естественное и искуственное освещение" регламентують вимоги до освітлення виробничих приміщеннях.

Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура. Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють на основі нормативно-правових актів і затверджують власні нормативні акти з охорони праці, що діють в межах даного підприємства, установи, організації. Нормативні акти підприємства конкретизують вимоги нормативно-правових актів і не можуть містити вимоги з охорони праці менші або слабкіші ніж ті, що містяться в державних нормах.

Компетенцією нормативних актів підприємства можуть бути:

•організація управління охороною праці на підприємстві;

•визначення обов'язків, прав та відповідальності служб і посадових осіб за дотриманням функцій щодо охорони праці;

•забезпечення перспективного і поточного планування роботи щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, усунення причин травматизму професійних та виробничо обумовлених захворювань;

•організація лабораторних досліджень умов праці, атестація робочих місць на відповідність чинним нормативам з охорони праці;

•внесення вимог нормативно-правових актів з охорони праці до технологічної і конструкторської документації, встановлення порядку проведення експертизи цієї документації щодо повноти викладення цих вимог;

•організація правильної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки (кранів, посудин, що працюють під тиском тощо);

•організація проведення інструктажів, навчання і перевірки знань працюючих з питань охорони праці, впровадження чіткої системи допуску до робіт з підвищеного небезпекою;

• встановлення правил безпечного виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках та робочих місцях;

•опрацювання, узгодження в установленому порядку та затвердження заходів щодо забезпечення безпеки працівників на певних роботах у разі відсутності в нормативно-правових актах з охорони праці конкретних вимог;

•визначення заходів щодо пожежної безпеки;

•організація забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, а також лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, газованою підсоленою водою тощо;

•організація проведення попереднього (при влаштуванні на роботу) і періодичних медичних оглядів працівників певних категорій;

•встановлення порядку ознайомлення працівника, з яким укладається трудова угода, з умовами праці на підприємстві, можливістю шкідливого впливу на здоров'я, пільгами та компенсаціями за роботу у в шкідливих умовах відповідно до чинного законодавства та колективного договору;

•визначення порядку інформування працюючих про зміни в нормативних актах протягом дії трудового договору

Визначений перелік не є повним, а власник може затверджу ват н нормативні акти про охорону праці, що виникають із специфіки виробництва та вимог чинного законодавства.

Інструкції з охорони праці. Для всіхробочих місць повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, які розробляються згідно з «Положенням про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженим наказом № 9 від 29.01.1998 року Комітету з нагляду за охороною праці. Інструкції, що діють на виробництві, організації, належать до нормативних актів про охорону праці, чинних у межах конкретного підприємства. Такі інструкції розробляються на підставі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, типових інструкцій і технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки.

Інструкції повинні містити ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких обов'язкове для самих працівників. Порушення працівником цих вимог має розглядатися як порушення трудової дисципліни, за яке до нього може бути застосоване стягнення згідно з чинним законодавством.

Згідно ДНАОП 0.00-4.12-94 «Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці», організація вивчення інструкцій працівниками забезпечується роботодавцем, який здійснює постійний контроль за додержанням працівниками вимог інструкцій. Громадський контроль за додержанням всіма працівниками вимог інструкцій здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених і професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників.

Інструкціям, які розробляють і затверджують на підприємствах і в закладах, присвоюють порядкові номери служби охорони праці цих підприємств. У назві інструкції стисло вказується, для якої професії або виду робіт вона призначена, наприклад: «Інструкція з охорони праці для оператора ПЕОМ».

Інструкції повинні містити такі розділи:

• загальні положення;

• вимоги безпеки перед початком роботи;

• вимога безпеки під час виконання роботи;

• вимоги безпеки після закінчення роботи;

• вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

Текст інструкції повинен бути стислим, зрозумілим і не допускати різних тлумачень. Слід вживати терміни і визначення, прийняті Законом України «Про охорону праці», ДСТУ 2293-99 ССБП «Охорона праці. Терміни визначення», ДК 003-95 «Державний класифікатор України. Класифікатор професій» та в інших нормативних актах.

Розробка, узгодження і затвердження інструкцій, що діють на підприємстві, здійснюються згідно з ДНАОП 0.00-8. 03-93 «Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів, що діють на підприємстві» та з урахуванням вимог «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого наказом № 9 Комітету з нагляду за охороною праці від 29.01.1998 р.

Інструкції, що діють на підприємстві, розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складає служба охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга тощо), служби організації праці та заробітної плати. Загальне керівництво розробкою (переглядом) інструкцій на підприємстві покладено на роботодавця.

Роботодавець несе відповідальність за організацію своєчасної розробки (перегляду) та забезпечення всіх працівників необхідними інструкціями. Розробку (перегляд) необхідних інструкцій, що діють на підприємстві, здійснюють безпосередньо керівники структурних підрозділів, які несуть відповідальність за своєчасне виконання цієї роботи.

Здійснення систематичного контролю за своєчасною розробкою нових та відповідністю діючих на підприємстві інструкцій вимогам чинного законодавства, їх періодичним переглядом та своєчасним внесенням змін, доповнень до них, а також надання відповідної методичної допомоги розробникам і організація придбання для них типових інструкцій, стандартів ССБП та інших нормативно-технічних та організаційно-методичних документів про охорону праці покладено на службу охорони праці підприємства.

Інструкція, що діє на підприємстві, набуває чинності з дня її затвердження, якщо інше не передбачене наказом роботодавця.

Інструкції, які вводяться в дію на даному підприємстві, реєструє служба охорони праці в журналі реєстрації у порядку, встановленому роботодавцем. Видача інструкцій керівникам структурних підрозділів (служб) підприємства проводиться службою охорони праці з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій.

Інструкції видають працівникам на руки безпосередні керівники робіт під розписку в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці під час проведення первинного інструктажу або вивішують на його робочому місці.

У кожного керівника структурного підрозділу (служби) підприємства повинен постійно зберігатись комплект інструкцій, необхідних у даному підрозділі (службі) для працівників усіх професій і видів робіт даного підрозділу (служби), а також перелік цих інструкцій, затверджений роботодавцем.

Перегляд інструкцій, які діють на підприємстві, проводиться в терміни, що передбачені державними нормативними актами про охорону праці, на підставі яких вони опрацьовані, не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою – не рідше одного разу на 3 роки. Усі інструкції повинні бути затверджені наказом керівника установи і погоджені відповідними службами: служба ОП, юрисконсульт, профспілка підрозділів, які несуть відповідальність за своєчасне виконання цієї роботи.

Здійснення систематичного контролю за своєчасною розробкою нових та відповідністю діючих на підприємстві інструкцій вимогам чинного законодавства» їх періодичним переглядом та своєчасним внесенням змін, доповнень до них, а також надання відповідної методичної допомоги розробникам і організація придбання для них типових інструкцій, стандартів ССБП та інших нормативно-технічних та організаційно-методичних документів про охорону праці покладено на службу охорони праці підприємства.

Інструкція, що діє на підприємстві, набуває чинності з дня її затвердження, якщо інше не передбачене наказом роботодавця.

Розробка та затвердження актів з охорони праці, що діють в організації. Для опрацювання, узгодження, затвердження нормативних актів підприємства за наказом власника створюється комісія чи робоча група, визначаються терміни, виконавці та керівники. Розробляється план опрацювання нормативного акту, який затверджується власником. Проект нормативного акту підприємства про охорону праці узгоджується зі службою охорони праці цього підприємства та юрисконсультами, з іншими зацікавленими службами, профспілками. Реєстрація та облік нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства, здійснюються у порядку, встановленому власником, якщо інше не передбачено законодавством.

На цей час в Україні діє близько 2000 НАОП з питань охорони праці та багато інших нормативних актів, кількість яких постійно збільшується. Слід пам'ятати, що у відповідності до сучасних темпів науково-технічного прогресу нормативні акти повинні постійно обновлятися.

Дата добавления: 2014-01-04