Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Повітря робочої зони

Читайте также:
  1. V етап розвитку міграції робочої сили розпочався з 1980 років і триває понині. Збільшення масштабів еміграції з країн з перехідною економікою характерно для такого етапу.
  2. Аеротенки являють собою резервуари завдовжки до 100 м і більше, завширшки до 10 м і завглибшки до 5 м. В аеротенках постійно нагнітають повітря.
  3. Величини, які характеризують вологість повітря
  4. ВИЗНАЧЕННЯ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПОВІТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАБРУДНЕНОСТІ АТМОСФЕРИ. СТАН ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ
  5. ВИМОГИ ДО ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЇ ТА КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ ВИРОБНИЧИХ, НАВЧАЛЬНИХ ТА ПОБУТОВИХ ПРИМІЩЕНЬ.
  6. Газовий склад ґрунтового повітря
  7. Демоекономічні процеси та їх роль в формуванні ринку праці, зокрема в формуванні пропозиції робочої сили
  8. Державна належність та реєстрація повітряних суден.
  9. Добовий і річний ходи температури повітря, їх типи
  10. ДОГОВОРУ МІЖНАРОДНОГО ПОВІТРЯНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ
  11. Економічний механізм регулювання відносин в галузі охорони атмосферного повітря. Основні види порушень в галузі охорони атмосферного повітря.
  12. Забруднення повітря виробничих приміщень

Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами).Чисте повітря має такий склад: N2 – 78%, О2 – 21%, Ar – 0,9%. У чистому повітрі є 0,1% шкідливих газів, таких, як оксид вуглецю, озон, водень, оксид та діоксид азоту та деякі інші, які не позначаються негативно на здоров'ї людей, тварин та всієї флори і фауни Землі через незначну їх концентрацію. Ці гази потрапляють у повітря завдяки існуванню вільного озо­ну О3 в поверхневих шарах атмосфери, а також процесам гниття та розкладання (NН3, СО, СН4, N2О) або атмосферними явищами (NО2).

Чистим вважається повітря, не забруднене твердими, рідкими та газоподібними речовинами і газами, які змінюють його природний склад.

Тверді, рідкі або газоподібні речовини будь-якого ряду і походження, що потрапляють у повітря і змінюють його природний склад, називають емісіями.Існує ще поняття іммісія– це забруднюючі атмосферне повітря речовини, що присутні в атмосфері в безпосередній близькості від зони своєї дії, як правило, на висоті 1,5 км від поверхні землі або верхньої межі рослинності, або на відстані 1,5 км від поверхні будівлі.

Емісії– це забруднення техногенного походження. В технічній літературі користуються поняттям "забруднення", "шкідливі речовини" в тих випадках, коли ці речовини присутні у повітрі в концентраціях, шкідливих і небезпечних для флори та фауни Землі. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) дає таке визначення: "Забруднення повітря має місце в такому випадку, коли забруднююча повітря речовина або декілька речовин присутні в атмосфері в такій кількості і протягом такого часу, що спричиняють шкоду або можуть сприяти шкоді людям, тваринам, рослинам та майну, або можуть призвести до погіршення здоров'я людини або стану майна, які не піддаються обліку".

У сучасній техніці застосовується безліч речовин, які можуть потрапляти в повітря і становити небезпеку здоров'ю людей. Для визначення небезпечності медики досліджують вплив цих речовин на організм людини і встановлюють безпечні для людини концентрації та дози, які можуть потрапити різними шляхами в організм людини.

На промислових підприємствах повітря робочої зони може забруднюватися шкідливими речовинами, які утворюються в результаті технологічного процесу або містяться в сировині, продуктах та напівпродуктах і відходах виробництва. Ці речовини потрапляють у повітря у вигляді пилу, газів або пари і діють негативно на організм людини. В залежності від їх токсичності та концентрації в повітрі можуть бути причиною хронічних отруєнь або професійних захворювань.



За токсичною дією шкідливі речовини поділяють на: кров'яні отрути, які взаємодіють з гемоглобіном крові і гальмують його здатність до приєднання кисню (оксид вуглецю, бензол, сполуки ароматичного ряду та ін.); нервові отрути, які викликають збуд­женість нервової системи, її виснаження, руйнування нервових тканин (наркотики, спирти, сірчаний водень, кофеїн та ін.); подразнюючі отрути, що вражають верхні дихальні шляхи і легені (аміак, сірчаний газ, пара кислот, окиси азоту, ароматичні вуглеводні та ін.); ті, що пропалюють та подразнюють шкіру і слизові оболонки (сірчана та соляна кислоти, луги); печінкові отрути, дія яких супроводжується зміною та запаленням тканин печінки (спирти, дихлоретан, чотирихлористий вуглець); алергени, що змінюють реактивну спроможність організму (алкалоїди та інші речовини); канцерогени, що спричиняють утворення злоякісних пухлин (3,4-бензопірен, кам'яновугільна смола); мутагени, що впливають на генетичний апарат клітини (окис ети­лену, сполуки ртуті та ін.).

Рідини та пил можуть бути присутні в повітрі робочої зони у вигляді аерозолю,тобто у вигляді краплин рідини або твердих часток, які рухаються у повітрі під дією повітряних потоків. При певних умовах аерозолі осідають і повітря очищується. Тверді частки, що випали із повітря на поверхню, називають аерогель.Гази та пара змішуються з повітрям на молекулярному рівні і видалити їх зповітря механічними методами досить важко.

При повітряних потоках гази та пара шкідливих речовин розповсюджуються разом з повітрям на великі відстані і можуть заб­руднювати зони приміщень, що не контролюються як робочі, і привести до неочікуваного отруєння людей.

Газові та парові забруднення повітря, як правило, не визначаються візуально і в багатьох випадках вони не мають запаху – тому небезпечні. Деякі досить поширені у виробничому процесі гази мають питому вагу більшу за питому вагу повітря і накопичують­ся у понижених ділянках приміщень (підвалах, шахтах, підземних галереях та ін.), досягаючи значних концентрацій. Це дуже небез­печно, бо може привести до отруєння, а якщо це горючий або вибухо­небезпечний газ - до вибуху або пожежі.

Багато промислових підприємств України мають справу з про­цесами, які пов'язані з утворенням або використанням таких газів як оксид (СО) та діоксид вуглецю (СО2), аміак (NН3), сірчаний водень (Н2S), діоксид сірки (SО2) та ін. Особливо небезпечним в цьому переліку слід вважати СО2. Цей газ утворюється в процесі бродіння сировини, що містить вуглеводи та деякі інші речовини, які розкладаються під дією мікроорганізмів (дріжджів), утворю­ючи діоксид вуглецю та інші сполуки, а також при горінні різних видів пального. Діоксид вуглецю (СО2) – наркотик, подразнює слизові оболонки, викликає шум у вухах, запаморочення. Не горить і не підтримує горіння, в півтора рази важчий за повітря.

В атмосфері чистого СО2 настає миттєва смерть внаслідок па­ралічу дихального центру, концентрація вище 60% дуже небезпечна. Показником насиченості повітря СО2 є: гасіння полум'я при концентрації 8%. При концентрації більше 2% об. полум'я свічки має червоне забарвлення. Підвищений вміст СО2 має місце в зачинених не вентильованих приміщеннях при великій скупченості людей. Симптоми отруєння: в'ялість, нудота (доросла людина в стані спокою видихає приблизно 300 л повітря за годину; повітря, що видихається, містить 4-5% СО2).

Велику небезпеку становить для людини оксид вуглецю СО. Це типовий показник побутових, транспортних та промислових забруднень повітря. Він утворюється при спалюванні пального в умовах недостатньої кількості повітря для повного утворення СО2, а тому міститься в багатьох залишкових газах, наприклад, у вихлопних газах автомобілів, тютюновому диму, в димових газах котелень та ін. Цей газ слід вважати найбільш суттєвим забруднювачем атмосфери (в кількісному відношенні). Він має специфічний запах, безбарвний. Отруйна дія базується на здатності створювати з гемоглобіном крові стійку комплексну сполуку - карбоксигемоглобін, що перевищує більш ніж у 200 разів здатність гемоглобіну приєднувати кисень. Тому 0,1% СО в повітрі зв'язує таку ж кількість гемоглобіну (50%), що і кисень повітря. Присутність СО призводить до кисневого голоду організму, що при значних концентраціях СО в повітрі протягом тривалого часу може призвести до серйозного захворювання або смертельного випадку.

З-поміж пари треба відзначити пару етилового спирту (С2Н5ОН), яка є наркотиком, призводить до збудження, а при великих концен­траціях - до паралічу центральної нервової системи. При значній тривалості дії може призвести до захворювання нервової системи, органів травлення, серцево-судинної системи, печінки. Крім отруючої дії, пара спирту вибухонебезпечна.

2 - безбарвний газ з гострим запахом, третій клас небезпеки, подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Призводить до подразнення шкіри і її сенсибілізації, а також може спричинити запалення нирок.

Інтенсивність праці та параметри мікроклімату впливають на стан людини, що працює в загазованому шкідливими речовинами приміщенні. Посилена дихальна діяльність призводить до погли­нання підвищених доз повітря, а разом з ним і шкідливих речовин; високі температури повітря посилюють шкідливу дію отруйних речовин на організм людини.

Пил - основний шкідливий фактор на багатьох промислових підприємствах, обумовлений недосконалістю технологічних процесів.

Промисловий пил може бути класифікований за різними ознаками:

- за походженням - органічний (рослинний, тваринний, штучний пил) і неорганічний (мінеральний, металевий пил) та змішаний (присутність часток органічного та неорганічного походження);

- за способом утворення - дезінтеїраційний (подрібнення, різання, шліфування і т. п.), димовий (сажа та частки речовини, що горить) та конденсаційний (конденсація в повітрі пари розплавлених металів);

- за токсичною дією на організм людини - нейтральний (нетоксичний для людини пил) та токсичний (отруюючий організм людини).

Довготривале вдихання пилу, що потрапляє в легені, викликає пневмоконіоз. Найбільш небезпечна його форма – силікоз – розвивається при систематичному вдиханні пилу, що містить вільний діоксид кремнію SіО2. Борошняний, зерновий пил та деякі інші можуть спричинити хронічний бронхіт.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин.Залежно від ступеня токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких неприпустиме.

Гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини в повітрі робочої зони вважається така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє негативного впливу на здоров'я нащадків. Робочою зоною вважається простір заввишки 2 м над рівнем підлоги або робочої площини, на якій розташовані місця постійного або тимчасового перебування працюючих.

За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділя­ються на чотири класи небезпеки: 1- надзвичайно небезпечні, що мають ГДК менш 0,1 мг/м3; 2- високо небезпечні – ГДК=0,1-1,0 мг/м3; 3- помірно небезпечні – ГДК=0,1-10 мг/м3; 4- мало небезпечні – ГДК більше 10 мг/м3. Для деяких речовин, що досить часто потрапляють у повітря виробничих приміщень, встановлюються так звані середньогодинні допустимі концентрації. Наприклад, для оксиду вуглецю, який постійно потрапляє у повітря толочних приміщень, встановлені такі допустимі середньогодинні норми:

50 мг/м3 – при тривалості роботи до 1 години;

100 мг/м3 – до 30 хвилин;

200 мг/м3 – при роботі не більше 15 хвилин.

Повторні роботи можна виконувати при наведених концентра­ціях не раніше ніж через дві години.

Природний пил знаходиться в повітрі в звичайних умовах меш­кання людини в межах концентрацій 0,1-0,2 мг/м3, в промислових центрах, де діють великі підприємства, він не буває нижче 0,5 мг/м3, а на робочих місцях запиленість повітря іноді сягає 100 мг/м3. Значення ГДК для нейтрального пилу, що не має отруйних властивостей, дорівнює 10 мг/м3.

ГДК деяких шкідливих газів, пари та пилу, що часто потрапляють у повітря робочої зони виробничих приміщень промислових підприємств, наведено нижче:

Таблиця 1

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Повітря робочої зони

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 3518; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. V етап розвитку міграції робочої сили розпочався з 1980 років і триває понині. Збільшення масштабів еміграції з країн з перехідною економікою характерно для такого етапу.
  2. Аеротенки являють собою резервуари завдовжки до 100 м і більше, завширшки до 10 м і завглибшки до 5 м. В аеротенках постійно нагнітають повітря.
  3. Величини, які характеризують вологість повітря
  4. ВИЗНАЧЕННЯ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПОВІТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ЗАБРУДНЕНОСТІ АТМОСФЕРИ. СТАН ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ
  5. ВИМОГИ ДО ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЇ ТА КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ ВИРОБНИЧИХ, НАВЧАЛЬНИХ ТА ПОБУТОВИХ ПРИМІЩЕНЬ.
  6. Газовий склад ґрунтового повітря
  7. Демоекономічні процеси та їх роль в формуванні ринку праці, зокрема в формуванні пропозиції робочої сили
  8. Державна належність та реєстрація повітряних суден.
  9. Добовий і річний ходи температури повітря, їх типи
  10. ДОГОВОРУ МІЖНАРОДНОГО ПОВІТРЯНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ
  11. Економічний механізм регулювання відносин в галузі охорони атмосферного повітря. Основні види порушень в галузі охорони атмосферного повітря.
  12. Забруднення повітря виробничих приміщень




studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.167.250.64
Генерация страницы за: 0.006 сек.