V. Поняття про зміни об’єму в хрящах в період гормональної перебудови та в осіб похилого віку , проблеми остеопорозу

Окремо слід сказати про суглобові зв’язки та хрящі. Для цих структур скелету характерні вікові особливості також. Першим критичним періодом є 5-річний вік. В цей час відмічається послаблення м’язів і суглобових зв’язок., що при нераціональному навантаженні може призвести до травм та деформацій скелету. В 7 – 10 років для скелету характерним є надмірно еластичний зв’язковий апарат, товсті між хребцеві диски і слабо розвинені м’язи спини. У підлітковому віці (11 -15 років) відбувається гормональний сплеск, що призводить до викиду великої кількості гормонів (особливо гормонів росту та статевих гормонів), які стимулюють швидкий ріст дитини, особливо в довжину за рахунок хрящових прошарків між епіфізами і тілами трубчастих кісток, зв’язковий апарат також ще слабкий. У старшому шкільному віці (16 0 17 років) практично завершується ріст в довжину і починається ріст в ширину. Це призводить до зміцнення скелету, в тому числі і зв’язкового апарату, зменшується вірогідність травматизації та деформації скелету. До 21 - 23 років ріст в довжину практично повністю припиняється, що впливає на об’єм і склад хрящових прошарків кісток.

У похилому віці хрящові прошарки кісток повністю завапновуються, між хребцеві диски зменшують свою товщину і еластичність В дисках утворюються тріщини та щілини, в них розсмоктуються шматочки хрящової тканини. Це призводить до зближення хребців між собою, зменшується амортизаційна здібність хребта. Внаслідок зближення хребців може утворитись крайове зростання хребців, що призводить до зниження рухомості хребта в цілому і порушення постави (людина починає сутулитись, горбитись, тощо). Всі ці зміни носять назву – ОСТЕОХОНДРОЗ хребта.

Подібні зміни спостерігаються і в суглобах. Зменшується товщина суглобових хрящів, які вкривають суглобові поверхні кісток. В хрящах починають відкладатися солі, він втрачає блиск, стає волокнистим, на деяких ділянках може оголюватися кістка. Все це призводить до того, що поверхні стають шорсткими. Зменшується кількість синовіальної рідини. Все це призводить до виникнення запальних процесів в суглобах, кульгавості, хрусту в суглобах при рухах, болі при навантаженнях – тобто, до артритів, а згодом і до артрозів.

Крім того, не можна не пригадати таку важливу проблему похилого віку як ОСТЕОПОРОЗ, який виникає внаслідок втрати кістками солей кальцію, що призводить до зменшення кількості кісткової речовини і утворенні в кістках невеликих порожнин. Ділянках кісток, де утворилися такі порожнини, зменшується міцність кісток, вони стають крихкими і легко ламаються. Причому важливим є те, що на остеопороз більше страждають жінки (це пов’язано з тим, що в похилому віці зменшується кількість гормонів естрогенів, які впливають на обмін кальцію в організмі).

Одже, ми розглянули всі питання плану сьогоднішньої лекції і можна зробити певні висновки

ВИСНОВКИ:

1)опорно – руховий апарат протягом життя зазнає суттєвих змін, що відображається в зміні рухової активності людини,

2) вікові зміни в опорно – руховій системі мають критичні періоди розвитку, під час яких збільшується вірогідність виникнення захворювань цієї системи,

3) в процесі життя опорно – рухова система постійно розвивається і удосконалюється, і для її зміцнення необхідно постійне адекватне фізичне навантаження і рухова активність,

3) Той стан системи, який є нормою для одного віку, може бути патологією для іншого віку,

4)знання особливостей розвитку опорно – рухової системи необхідне для підбору комплексу фізичний вправ для кожної вікової категорії,,

Дата добавления: 2014-01-04