Ііі питання

Характеристика негласних слідчих (розшукових) дій

Під час розгляду 2 питання ми з’ясували, що негласні слідчі (розшукові) дії це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Новим КПК.

Систему негласних слідчих (розшукових) дій складають:

1. Втручання у приватне спілкування (ст. 258 нового КПК). Різновидами втручання в приватне спілкування є:

1) аудіо-, відеоконтроль особи;

2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції;

3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

4) зняття інформації з електронних інформаційних систем (ч. 4 ст. 258 нового КПК);

2. Аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 нового КПК);

3. Накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 нового КПК);

4. Огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 нового КПК);

5. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 нового КПК);

6. Зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 нового КПК);

7. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів (ст. 266 нового КПК);

8. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 нового КПК);

9. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 нового КПК);

10. Спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 нового КПК);

11. Аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 нового КПК);

12. Контроль за вчиненням злочину (ст. 271 нового КПК). У відповідності до ч. 1 ст. 271 нового КПК контроль за вчиненням злочину проводиться в таких формах:

1) контрольована поставка;

2) контрольована та оперативна закупка;

3) спеціальний слідчий експеримент;

4) імітування обстановки злочину;

13. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 нового КПК);

14. Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 нового КПК);

15. Використання конфіденційного співробітництва (ст. 275 нового КПК).

Переходячи до характеристики негласних слідчих (розшукових) дій слід відмітити, що негласні слідчі (розшукові) дії це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Новим КПК, тому виходячи з цього методи проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій не підлягають розголошенню та у певних випадках процедура їх проведення міститься у окремих законах, що обмежені в доступі. Разом з тим законодавець встановлює й певний порядок їх проведення у нормах Нового КПК.

І. АУДІО-, ВІДЕОКОНТРОЛЬ ОСОБИ (ст. 260 Нового КПК) — це негласна слідча (розшукова) дія, що являє собою різновид втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Підставами для проведення аудіо-, відеоконтролю особиє достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування (ч. 1 ст. 260 Нового КПК).

Метою проведення аудіо-, відеоконтролю особиє виявлення та фіксація розмов особи або інших звуків, рухів, дій, пов’язаних з діяльністю або місцем перебування особи(ч. 1 ст.260 Нового КПК). Вказана негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин (ч. 2 cт. 14 Нового КПК).

Процесуальні підстави проведення - слідчий погоджує з прокурором клопотання про проведення вказаної слідчої дії та звертається до слідчого судді, останній виносить ухвалу про дозвіл на проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії.

Засоби, що використовуються під час проведення аудіо-, відеоконтролю особи (ст. 252 та ст. 273 Нового КПК):

1) проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії повинно фіксуватися за допомогою технічних засобів;

2) фіксація ходу і результатів даної негласної слідчої (розшукової) дії повинно відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим главою 5 нового КПК та відомчими нормативно-правовими актами.

Особи, які мають право проводити аудіо-, відеоконтроль особи(ч. 6 ст.246 Нового КПК)

1) слідчий, який здійснює досудове розслідування злочинів;

2) уповноважені оперативні підрозділи — за дорученням слідчого;

3) інші особи — за рішенням слідчого чи прокурора, окрім адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру (конфіденційне співробітництво).

Процесуальний порядок проведення та фіксації ходу і результатів:

1. Аудіо-, відеоконтролю особи проводиться за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на підставі ухвали слідчого судді (ч. 2 ст. 258 Нового КПК).

2. Клопотання про надання дозволу на проведення аудіо-, відеоконтролю особи слідчий суддя зобов’язаний розглянути протягом шести годин з моменту його отримання, за участю особи, яка його подала (ч. 1 ст.248 Нового КПК).

3. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення аудіо-, відеоконтролю особи не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст.249 Нового КПК).

4. Строк проведення аудіо-, відеоконтролю особи може бути продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на строк, який не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи (ч. 4 ст. 249 Нового КПК).

5. Фіксація ходу і результатів вказаної негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим главою 5 Нового КПК та відповідати вимогам ст. 252 та ст. 104 Нового КПК.

6. За результатами проведення аудіо-, відеоконтролю особи складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 Нового КПК). Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається (ч. 3 ст. 254 Нового КПК).

7. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ч. 3 ст. 252 Нового КПК).

8. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження (ч. 1 ст. 253 Нового КПК).

Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров’я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом. (ч. 2 ст. 253 Нового КПК).

9. Протокол щодо проведення аудіо-, відеоконтролю особи, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 Нового КПК).

Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки (ч. 2 ст. 256 Нового КПК).

10. Якщо в результаті проведення аудіо-, відеоконтролю особи виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора (ч. 1 ст. 257 Нового КПК).

ІІ НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ НА КОРЕСПОНДЕНЦІЮ (cт. 261 НОВОГО КПК) — це негласна слідча (розшукова) дія, що полягає у затриманні, огляді та у необхідних випадках вилученню поштово-телеграфної кореспонденції певної особи іншим особам або інших осіб їй без їх відома, яка містить відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, котрі мають істотне значення для досудового розслідування.

Підставами для проведення накладення арешту на кореспонденцію є наявність достатніх відомостей вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування (ч. 2 ст. 261 Нового КПК).

Мета проведення виявлення поштово-телеграфної кореспонденції певної особи іншим особам або інших осіб їй, що може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування (ст. 261 Нового КПК).

Накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції (ч. 3 ст. 261 Нового КПК).

Під кореспонденцією, передбаченою цією статтею, є листи усіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами (ч. 4 ст. 261 Нового КПК).

Умови проведення накладення арешту на кореспонденцію (ч. 1 ст. 246 та ст. 261 Нового КПК):

1) якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб;

2) проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Засоби, що використовуються під час накладення арешту на кореспонденцію (ч. 1 ст. 262 Нового КПК):

1) проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії може фіксуватися за допомогою технічних засобів;

2) фіксація ходу і результатів накладення арешту на кореспонденцію повинно відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим главою 5 нового КПК та відомчими нормативно-правовими актами;

3) виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів.

Особи, які мають право проводити накладення арешту на кореспонденцію (ч. 6 ст. 246 Нового КПК)

1) слідчий, який здійснює досудове розслідування злочинів;

2) уповноважені оперативні підрозділи — за дорученням слідчого.

Процесуальний порядок проведення та фіксації ходу і результатів:

1. Накладення арешту на кореспонденцію проводиться за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на підставі ухвали слідчого судді (ч. 1 ст. 261 Нового КПК).

2. Клопотання про надання дозволу на накладення арешту на кореспонденцію слідчий суддя зобов’язаний розглянути протягом шести годин з моменту його отримання, за участю особи, яка його подала (ч. 1 ст. 248 Нового КПК).

3. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення накладення арешту на кореспонденцію не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст. 249 Нового КПК).

4. Строк проведення накладення арешту на кореспонденцію може бути продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на строк, який не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи (ч. 4 ст. 249 Нового КПК).

5. Процесуальна фіксація накладення арешту на кореспонденцію повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим Нового КПК та відповідати вимогам ст. 252 Нового КПК.

6. За результатами проведення накладення арешту на кореспонденцію складається протокол огляду і виїмки кореспонденції (ст. 262 Нового КПК), до якого в разі необхідності долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 Нового КПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Нового КПК при виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.

Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається (ч. 3 ст. 254 Нового КПК).

7. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ч. 3 та ч. 4 ст. 252 Нового КПК).

8. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження (ч. 1 ст. 253 Нового КПК).

Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров’я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом. (ч. 2 ст. 253 Нового КПК).

9. Протоколи складені за результатами накладення арешту на кореспонденцію, а також інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів під час проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії або вилучені під час їх проведення речі і документи, їх копії можуть використовуватися в доказуванні під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 Нового КПК).

Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки (ч. 2 ст. 256 Нового КПК).

10. Якщо в результаті проведення накладення арешту на кореспонденцію виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора (ч. 1 ст. 257 Нового КПК).

ІІІ ОГЛЯД І ВИЇМКА КОРЕСПОНДЕНЦІЇ (ст. 262 НОВОГО КПК) - це негласна слідча (розшукова) дія, що полягає у відкритті затриманої поштово-телеграфної кореспонденції певної особи іншим особам або від інших осіб їй без їх відома, ознайомлення із її змістом чи якостями і якщо така кореспонденція містить відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, котрі мають істотне значення для кримінального провадження її вилученням або заміною чи поміченням.

Вказана слідча дія проводиться шляхом відкриття, огляду та виїмки затриманої кореспонденції в установі зв’язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста.

Лише накладення арешту на кореспонденцію особи надає право слідчому здійснювати її огляд та виїмку (ч. 3 ст. 261 Нового КПК).

Підставами для проведення огляду і виїмки кореспонденції є наявність достатніх відомостей вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або від інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що також мають істотне значення для кримінального провадження.

Метою проведення огляду і виїмки кореспонденції є контроль за кореспонденцією та її затримання для її відкриття, огляду та дослідження з метою встановлення відомостей про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування, за участю представника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста.

Процесуальні засоби, що використовуються під час огляду і виїмки кореспонденції (ч. 2 ст. 262 та ч. 1 ст.273 Нового КПК):

1) можливе залучення спеціаліста (ч. 1 ст. 262 Нового КПК);

2) виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів;

3) створення та використання спеціально утворенихпідприємств, установ, організацій.

Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.

Особи, які мають право проводити огляду і виїмки кореспонденції(ч. 6 ст.246 Нового КПК)

1) слідчий, який здійснює досудове розслідування злочинів;

2) уповноважені оперативні підрозділи — за дорученням слідчого.

Процесуальний порядок проведення та фіксації ходу і результатів:

1. Огляд і виїмка кореспонденції проводиться за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на підставі ухвали слідчого судді (ч. 2 ст.258 Нового КПК).

2. Клопотання про надання дозволу на проведення накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію слідчий суддя зобов’язаний розглянути протягом шести годин з моменту його отримання, за участю особи, яка його подала (ч. 1 ст.248 Нового КПК).

3. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію особи не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст.249 Нового КПК).

4. Строк проведення накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію особи може бути продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на строк, який не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи (ч. 4 ст. 249 Нового КПК).

5. При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.

6. У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.

7. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол згідно з вимогами Нового КПК. У протоколі обов’язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті (ч.4 ст.262 КПК).

8. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ч. 4 ст.252 Нового КПК).

9. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ч. 2 ст. 253 Нового КПК).

10. Протокол щодо проведення огляду і виїмки кореспонденції, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення, речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 Нового КПК).

11. Якщо в результаті проведення огляду і виїмки кореспонденції виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора (ч. 1 ст. 257 Нового КПК).

ЗНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ З ТРАНСПОРТНИХ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ (ст. 263 Нового КПК) — це негласна слідча (розшукова) дія, що полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв’язку.

Вказана слідча дія проводиться шляхом застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування.

Підставами для проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є наявність достатніх відомостей вважати, що за допомогаю засобів транспортних телекомунікаційних мереж йде або буде відбуватися передача інформації, яка має значення для кримінального провадження.

Метою проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є відбор та фіксація змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування.

Підстави проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж:

1) якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб;

2) проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Засоби, що використовуються під час проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ч. 1 ст.273 Нового КПК):

1) виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів;

2) створення та використання спеціально утворенихпідприємств, установ, організацій.

Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки (ч.4 ст.263 КПК).

Процесуальний порядок проведення та фіксації ходу і результатів:

1. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж проводиться за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на підставі ухвали слідчого судді (ст.263 Нового КПК).

2. Клопотання про надання дозволу на проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж слідчий суддя зобов’язаний розглянути протягом шести годин з моменту його отримання, за участю особи, яка його подала (ч. 1 ст.248 Нового КПК).

3. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст.249 Нового КПК).

4. Строк проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж може бути продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на строк, який не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи (ч. 4 ст. 249 Нового КПК).

5. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування (ч.2 ст.263 Нового КПК).

6. За результатами проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 Нового КПК). Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається (ч. 3 ст. 254 Нового КПК).

Зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації.

7. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ч. 4 ст.252 Нового КПК).

8. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ч. 2 ст. 253 Нового КПК).

9. Протокол щодо проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 Нового КПК).

10. Якщо в результаті проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора (ч. 1 ст. 257 Нового КПК).

ЗНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ З ЕЛЕКТРОННИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ (ст. 264 Нового КПК) — це негласна слідча (розшукова) дія, що полягає у пошуку, виявленні і фіксації відомостей, котрі містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступі до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача, яка має значення для певного досудового розслідування.

Вказана слідча дія проводиться шляхом застосуванням відповідних технічних засобів відбору та фіксації змісту інформації в електронних інформаційних систем або їх частин.

Підставами для проведення з няття інформації з електронних інформаційних систем є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Метою проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем є відбір та фіксація змісту інформації, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, без відома її власника, володільця або утримувача.

Підстави проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем:

1) якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб;

2) проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Засоби, що використовуються під час проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем (ч. 1 ст.273 Нового КПК):

1) виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів;

2) створення та використання спеціально утворенихпідприємств, установ, організацій.

Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.

Особи, які мають право проводити зняття інформації з електронних інформаційних систем (ч. 6 ст.246 Нового КПК)

1) слідчий, який здійснює досудове розслідування злочинів;

2) уповноважені оперативні підрозділи — за дорученням слідчого;

3) інші особи — за рішенням слідчого чи прокурора, окрім адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру (конфіденційне співробітництво).

Процесуальний порядок проведення та фіксації ходу і результатів:

1. Зняття інформації з електронних інформаційних систем проводиться за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на підставі ухвали слідчого судді (ст.263 Нового КПК).

2. Клопотання про надання дозволу на проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем слідчий суддя зобов’язаний розглянути протягом шести годин з моменту його отримання, за участю особи, яка його подала (ч. 1 ст.248 Нового КПК).

3. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст.249 Нового КПК).

4. Строк проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем може бути продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на строк, який не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи (ч. 4 ст. 249 Нового КПК).

5. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування (ч.3 ст.264 Нового КПК).

6. За результатами проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 Нового КПК). Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається (ч. 3 ст. 254 Нового КПК).

Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов’язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації.

7. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ч. 4 ст.252 Нового КПК).

8. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ч. 2 ст. 253 Нового КПК).

9. Протокол щодо проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 Нового КПК).

10. Якщо в результаті проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора (ч. 1 ст. 257 Нового КПК).

ОБСТЕЖЕННЯ ПУБЛІЧНО НЕДОСТУПНИХ МІСЦЬ, ЖИТЛА ЧИ ІНШОГО ВОЛОДІННЯ ОСОБИ (ст. 267 Нового КПК) — це негласна слідча (розшукова) дія, що полягає у таємному проникненні до публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи, з метою:

1) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;

2) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;

3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

4) виявлення осіб, які розшукуються;

5) встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

Вказана слідча дія проводиться шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, у тому числі з використанням технічних засобів.

Підставами для проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи є наявність достатніх відомостей вважати, що будуть виявлені сліди вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речі і документи, що мають значення для досудового розслідування.

Мета проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ч. 1 ст.267 Нового КПК):

1) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;

2) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;

3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

4) виявлення осіб, які розшукуються;

5) встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

Підстави проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ч. 1 ст.246 Нового КПК):

1) якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб;

2) проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Засоби, що використовуються під час проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ч. 1 ст.273 Нового КПК):

1) виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів;

2) створення та використання спеціально утворенихпідприємств, установ, організацій.

Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.

Особи, які мають право проводити обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ч. 6 ст.246 Нового КПК)

1) слідчий, який здійснює досудове розслідування злочинів;

2) уповноважені оперативні підрозділи — за дорученням слідчого;

3) інші особи — за рішенням слідчого чи прокурора, окрім адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру (конфіденційне співробітництво).

Процесуальний порядок проведення та фіксації ходу і результатів:

1. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи проводиться за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на підставі ухвали слідчого судді (ч. 4 ст.267 Нового КПК).

2. Клопотання про надання дозволу на проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи слідчий суддя зобов’язаний розглянути протягом шести годин з моменту його отримання, за участю особи, яка його подала (ч. 1 ст.248 Нового КПК).

3. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст.249 Нового КПК).

4. Строк проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи може бути продовжений слідчим судею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на строк, який не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи (ч. 4 ст. 249 Нового КПК).

5. Негласні слідчі (розшукові) дії, як і будь-які процесуальні дії під час досудового розслідування можуть фіксуватися у відповідності до ст. 103 Нового КПК:

1) у протоколі;

2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії;

3) у журналі судового засідання (примітка:негласні слідчі (розшукові) у журналі судового засідання не фіксуються).

Основним засобом, або формою фіксації негласних слідчих (розшукових) дій є протокол, який відповідно до ст. 104 Нового КПК складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:

o місце, час проведення та назву процесуальної дії;

o особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада);

o всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

o інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2) описової частини, яка повинна містити відомості про:

o послідовність дій;

o отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про:

o вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;

o спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;

o зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

У певних випадках, котрі обумовлені специфікою проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, її фіксація проводиться за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, про що зазначається у протоколі.

6. За результатами проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 Нового КПК). Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається (ч. 3 ст. 254 Нового КПК).

7. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ч. 4 ст.252 Нового КПК).

8. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ч. 2 ст. 253 Нового КПК).

9. Протокол щодо проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 Нового КПК).

10. Якщо в результаті проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора (ч. 1 ст. 257 Нового КПК).

УСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ РАДІОЕЛЕКТРОННОГО ЗАСОБУ (ст. 268 Нового КПК) — це негласна слідча (розшукова) дія, що проводиться шляхом застосування технічних засобів у системі зв’язку та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку з метою локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу.

Підставами для установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Метою установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ч. 1 ст.268 Нового КПК) є локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв’язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу можливе у випадку,якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб (ч. 1 ст.246 Нового КПК)

Засоби, що використовуються під час установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ч. 1 ст.273 Нового КПК):

1) виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів;

2) створення та використання спеціально утворенихпідприємств, установ, організацій.

Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.

Особи, які мають право на установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу(ч. 6 ст.246 Нового КПК)

1) слідчий, який здійснює досудове розслідування злочинів;

2) уповноважені оперативні підрозділи — за дорученням слідчого;

3) інші особи — за рішенням слідчого чи прокурора, адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру (конфіденційне співробітництво).

Процесуальний порядок проведення та фіксації ходу і результатів:

1. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на підставі ухвали слідчого судді (ч. 4 ст.267 Нового КПК). В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання.

2. У виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу може бути розпочато до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді (ч. 4 ст.268 Нового КПК).

Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з загальними вимогами Нового КПК (ч. 2 ст.250 Нового КПК).

Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена (ч. 4 ст.267 Нового КПК)

2. Клопотання про надання дозволу на установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу слідчий суддя зобов’язаний розглянути протягом шести годин з моменту його отримання, за участю особи, яка його подала (ч. 1 ст.248 Нового КПК).

3. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст.249 Нового КПК).

4. Строк установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу може бути продовжений слідчим судею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на строк, який не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи (ч. 4 ст. 249 Нового КПК).

5. Фіксація установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу здійснюється у відповідності до ст.ст. 103, 104 Нового КПК аналогічно фіксації обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи.

6. За результатами установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 Нового КПК). Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається (ч. 3 ст. 254 Нового КПК).

7. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ч. 4 ст.252 Нового КПК).

8. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ч. 2 ст. 253 Нового КПК).

9. Протокол щодо установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 Нового КПК).

10. Якщо в результаті установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу буть виявлені ознаки кримінального правопорушення, які не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора (ч. 1 ст. 257 Нового КПК).

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ОСОБОЮ, РІЧЧЮ АБО МІСЦЕМ (ст. 269 Нового КПК) — це негласна слідча (розшукова) дія, відомості про факт та методи проведення якої не підлягають розголошенню та спрямована на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Вказана слідча дія проводиться шляхом візуального спостереження за певними об’єктами або візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

Підставами для проведення спостереження за особою, річчю або місцем є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Мета проведення спостереження за особою, річчю або місцем (ч. 1 ст.269 Нового КПК):

1) пошук під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцяхвиявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;

2) фіксація під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцяхвиготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;

3) перевірка під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцяхвиявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

Підстави проведення спостереження за особою, річчю або місцем (ч. 1 ст.246 Нового КПК):

1) якщо відомості про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях, неможливо отримати в інший спосіб;

2) проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Засоби, що використовуються проведення спостереження за особою, річчю або місцем (ч. 1 ст.273 Нового КПК):

3) виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів;

4) створення та використання спеціально утворенихпідприємств, установ, організацій.

Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.

Особи, які мають право проводити спостереження за особою, річчю або місцем (ч. 6 ст.246 Нового КПК)

1) слідчий, який здійснює досудове розслідування злочинів;

2) уповноважені оперативні підрозділи — за дорученням слідчого;

3) інші особи — за рішенням слідчого чи прокурора, адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру(конфіденційне співробітництво).

Процесуальний порядок проведення та фіксації ходу і результатів:

1. Спостереження за особою, річчю або місцем проводиться за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на підставі ухвали слідчого судді (ч. 4 ст.267 Нового КПК).

2. У виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України спостереження за особою, річчю або місцем може бути розпочато до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді (ч. 4 ст.268 Нового КПК).

Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з загальними вимогами Нового КПК (ч. 2 ст.250 Нового КПК).

Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена (ч. 4 ст.267 Нового КПК)

3. Клопотання про надання дозволу на спостереження за особою, річчю або місцем слідчий суддя зобов’язаний розглянути протягом шести годин з моменту його отримання, за участю особи, яка його подала (ч. 1 ст.248 Нового КПК).

4. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення спостереження за особою, річчю або місцем не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст.249 Нового КПК).

5. Строк проведення спостереження за особою, річчю або місцем може бути продовжений слідчим судею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на строк, який не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи (ч. 4 ст. 249 Нового КПК).

6. Фіксація даної негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється у відповідності до ст.ст. 103, 104 Нового КПК.

За результатами проведення спостереження за особою, річчю або місцем складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 Нового КПК). Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається (ч. 3 ст. 254 Нового КПК).

7. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ч. 4 ст.252 Нового КПК).

8. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ч. 2 ст. 253 Нового КПК).

9. Протокол щодо проведення спостереження за особою, річчю або місцем, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 Нового КПК).

10. Якщо в результаті проведення спостереження за особою, річчю або місцем виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора (ч. 1 ст. 257 Нового КПК).

АУДІО-, ВІДЕОКОНТРОЛЬ МІСЦЯ (ст. 270 нового КПК) — це негласна слідча (розшукова) дія, відомості про факт та методи проведення якої не підлягають розголошенню та спрямована на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Вказана слідча (розшукова) дія проводиться шляхом прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб.

Підставами для проведення аудіо-, відеоконтроля місця є наявність достатніх відомостей про те, що розмови і поведінка осіб всередині публічно доступних місць, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.

Мета проведення аудіо-, відеоконтроля місця (ч. 1 ст.270 Нового КПК) полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб

Підстави проведення аудіо-, відеоконтроля місця (ч. 1 ст.270 Нового КПК):

1) якщо відомості щодо розмови і поведінка осіб у всередині публічно доступних місць, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження., неможливо отримати в інший спосіб;

2) проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Засоби, що використовуються під час проведення аудіо-, відеоконтроля місця (ч. 1 ст.273 Нового КПК):

5) виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів;

6) створення та використання спеціально утворенихпідприємств, установ, організацій.

Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.

Особи, які мають право проводити спостереження за особою, річчю або місцем (ч. 6 ст.246 Нового КПК)

1) слідчий, який здійснює досудове розслідування злочинів;

2) уповноважені оперативні підрозділи — за дорученням слідчого;

3) інші особи — за рішенням слідчого чи прокурора, адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру (конфіденційне співробітництво)

Процесуальний порядок проведення та фіксації ходу і результатів:

1. Аудіо-, відеоконтроль місця проводиться за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на підставі ухвали слідчого судді (ч.2 ст.270 Нового КПК).

3. Клопотання про надання дозволу на проведення аудіо-, відеоконтроля місця слідчий суддя зобов’язаний розглянути протягом шести годин з моменту його отримання, за участю особи, яка його подала (ч. 1 ст.248 Нового КПК).

4. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення проведення аудіо-, відеоконтроля місця не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст.249 Нового КПК).

5. Строк проведення проведення аудіо-, відеоконтроля місця може бути продовжений слідчим судею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на строк, який не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи (ч. 4 ст. 249 Нового КПК).

5. Фіксація даної негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється у відповідності до ст.ст. 103, 104 Нового КПК.

6. За результатами проведення проведення аудіо-, відеоконтроля місця складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 Нового КПК). Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається (ч. 3 ст. 254 Нового КПК).

7. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ч. 4 ст.252 Нового КПК).

8. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ч. 2 ст. 253 Нового КПК).

9. Протокол щодо проведення проведення аудіо-, відеоконтроля місця, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 Нового КПК).

10. Якщо в результаті проведення проведення аудіо-, відеоконтроля місця виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора (ч. 1 ст. 257 Нового КПК).

КОНТРОЛЬ ЗА ВЧИНЕННЯМ ЗЛОЧИНУ (ст. 271 Нового КПК ) — це негласна слідча (розшукова) дія, відомості про факт та методи проведення якої не підлягають розголошенню та спрямована на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Вказана слідча (розшукова) дія проводиться шляхом:

1) контрольованої поставки;

2) контрольованої та оперативної закупки;

3) спеціального слідчого експерименту;

4) імітування обстановки злочину.

Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:

1) посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень;

2) поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;

3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;

4) екологічній або техногенній катастрофі.

Підставами для проведення контролю за вчиненням злочину є наявність достатніх відомостей вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

Мета проведення контролю за вчиненням злочину (ч. 1 ст.271 Нового КПК) полягає у запобіганні вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Підстави проведення контролю за вчиненням злочину (ч. 1 ст.246 Нового КПК):

1) 1) якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб;

2) проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Засоби, що використовуються під час проведення контролю за вчиненням злочину (ч. 1 ст.273 Нового КПК):

1) виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів;

2) створення та використання спеціально утворенихпідприємств, установ, організацій.

Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.

Особи, які мають право проводити контроль за вчиненням злочину(ч. 6 ст.246 Нового КПК)

1) слідчий, який здійснює досудове розслідування злочинів;

2) уповноважені оперативні підрозділи — за дорученням слідчого;

3) інші особи — за рішенням слідчого чи прокурора, окрім адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру (конфіденційне співробітництво).

Процесуальний порядок проведення та фіксації ходу і результатів:

1. Контроль за вчиненням злочину проводиться за постановою прокурора (ч.7 ст.271 Нового КПК).

Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді.

3. Постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину дії повинна містити:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України;

3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія;

4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;

5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію;

6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;

7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться;

8) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;

9) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.

4. Строк дії постанови прокурора про дозвіл на проведення контролю за вчиненням злочину не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст.249 Нового КПК).

5. Строк проведення контролю за вчиненням злочину може бути продовжений прокурором, - до вісімнадцяти місяців (ч. 5 ст. 246 Нового КПК).

5. Фіксація даної негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється у відповідності до ст.ст. 103, 104 Нового КПК.

6. За результатами проведення контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (ч. 4 ст. 271 Нового КПК). Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається (ч. 3 ст. 254 Нового КПК). Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи (ч. 4 ст. 271 Нового КПК).

7. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ч. 4 ст.252 Нового КПК).

8. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ч. 2 ст. 253 Нового КПК).

9. Протокол щодо проведення контролю за вчиненням злочину, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 Нового КПК).

10. Якщо в результаті проведення контролю за вчиненням злочину виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора (ч. 1 ст. 257 Нового КПК).

ВИКОНАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ З РОЗКРИТТЯ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗОВАНОЇ ГРУПИ ЧИ ЗЛОЧИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ (ст. 272Нового КПК ) — це негласна слідча (розшукова) дія, відомості про факт та методи проведення якої не підлягають розголошенню та спрямована на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Вказана слідча (розшукова) дія проводиться шляхом отримання відомостей, речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування..

Підставами для виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації є отримання відомостей, речей і документів, які мають значення для досудового розслідування (ч.1 ст. 272Нового КПК ).

Мета виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ч. 1 ст.272 Нового КПК) полягає в отриманні відомостей, речей і документів, які мають значення для досудового розслідування

Підстави проведення аудіо-, відеоконтроля місця (ч. 1 ст.270Нового КПК):

1) якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб;

2) проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Засоби, що використовуються під час виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ч. 1 ст.273 Нового КПК):

1) виготовлення та використання спеціально виготовлених речей документів;

2) створення та використання спеціально утворенихпідприємств, установ, організацій.

Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.

Особи, які мають право на виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ч. 6 ст.246 Нового КПК)

1) слідчий, який здійснює досудове розслідування злочинів;

2) уповноважені оперативні підрозділи — за дорученням слідчого;

3) інші особи — за рішенням слідчого чи прокурора, окрім адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру (конфіденційне співробітництво).

Процесуальний порядок проведення та фіксації ходу і результатів:

1. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу (ч.2 ст.272 Нового КПК).

3. Постанова слідчого чи прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину дії повинна містити:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України;

3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія;

4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;

5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію;

6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;

7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться;

8) обґрунтування меж спеціального завдання;

9) використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.

4. Строк виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців (ч.4 ст.272 Нового КПК) а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування (ч.4 ст.272 Нового КПК).

5. Строк виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації може бути продовжений слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування (ч.4 ст.272 Нового КПК).

5. Фіксація даної негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється у відповідності до ст.ст. 103, 104 Нового КПК.

6. За результатами виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 Нового КПК). Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається (ч. 3 ст. 254 Нового КПК).

7. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ч. 4 ст.252 Нового КПК).

8. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ч. 2 ст. 253 Нового КПК).

9. Протокол щодо виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 Нового КПК).

10. Якщо в результаті виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора (ч. 1 ст. 257 Нового КПК).

НЕГЛАСНЕ ОТРИМАННЯ ЗРАЗКІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ПОРІВНЯЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ (ст. 267Нового КПК ) — це негласна слідча (розшукова) дія, відомості про факт та методи проведення якої не підлягають розголошенню та спрямована на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Вказана слідча дія проводиться шляхом таємного отримання зразків для порівняльного дослідження.

Підставами для проведення негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження є наявність достатніх відомостей вважати, що за допомогою отримання зразків буде проведена порівняльна експертиза, вході якої можна буде встановити приналежність відповідних об'єктів конкретній особі або виявити нові докази по кримінальному провадженні., що вказують на можливість досягнення її мети.

Метою проведення негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження є призначення експертизи (ч. 1 ст.245 Нового КПК).

Підстави проведення негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ч. 1 ст.246 Нового КПК):

1) якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб;

2) проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

3) якщо отримання зразків для порівняльного неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.

Засоби, що використовуються під час проведення негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ч. 1 ст.273 Нового КПК):

1) виготовлення та використання спеціально виготовлених речей документів;

2) створення та використання спеціально утворенихпідприємств, установ, організацій.

Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.

Особи, які мають право на проведення негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ч. 6 ст.246 Нового КПК)

1) слідчий, який здійснює досудове розслідування злочинів;

2) уповноважені оперативні підрозділи — за дорученням слідчого;

3) інші особи — за рішенням слідчого чи прокурора;

4) суд, якщо проведення експертизи доручено судом;

5. спеціалістом, залученим задорученням суду.

Процесуальний порядок проведення та фіксації ходу і результатів:

1. Проведення негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження проводиться за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на підставі ухвали слідчого судді (ч. 2 ст.274 Нового КПК). У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.

2. Клопотання про надання дозволу на проведення негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження слідчий суддя зобов’язаний розглянути протягом шести годин з моменту його отримання, за участю особи, яка його подала (ч. 1 ст.248 Нового КПК).

3. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст.249 Нового КПК).

4. Строк проведення негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження може бути продовжений слідчим судею за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором на строк, який не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи (ч. 4 ст. 249 Нового КПК).

5. Фіксація даної негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється у відповідності до ст.ст. 103, 104 Нового КПК.

6. За результатами проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (ч. 1 ст. 252 Нового КПК). Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається (ч. 3 ст. 254 Нового КПК).

7. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ч. 4 ст.252 Нового КПК).

8. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом (ч. 2 ст. 253 Нового КПК).

9. Протокол щодо проведення негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження та отримані зразки можуть використовуватися в доказуванні під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 Нового КПК).

10. Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами цього Кодексу, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно.

Висновки з третього питання:

1. Рішення про проведення будь-якої негласної слідчої (розшукової) дії приймається певною службовою особою у визначений процедурі.

2. Кожна негласна слідча (розшукова) дія проводиться у чітко визначеній законом (нормами глави 21 Нового КПК) процесуальній формі.

3. Негласні слідчі (розшукові) дії, як і будь-які процесуальні дії під час досудового розслідування можуть фіксуватися у відповідності до ст. 103 Нового КПК:

1) у протоколі;

2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії;

3) у журналі судового засідання (примітка:негласні слідчі (розшукові) у журналі судового засідання не фіксуються).

Основним засобом, або формою фіксації негласних слідчих (розшукових) дій є протокол, який складається відповідно до вимог ст. 104 Нового КПК.

У певних випадках, котрі обумовлені специфікою проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, її фіксація проводиться за допомогою технічних засобів, про що зазначається у протоколі.

Висновки по лекції в цілому:

1. Новий КПК поділяє слідчі (розшукові) дії на дві великі групи:

- Слідчі (розшукові) дії та

- Негласні слідчі (розшукові) дії.

2. У відповідності до ч.1 ст. 246 Нового КПК негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Новим КПК.

3. Систему негласних слідчих (розшукових) дій складають: Втручання у приватне спілкування; Аудіо-, відеоконтроль особи; Накладення арешту на кореспонденцію; Огляд і виїмка кореспонденції; Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; Зняття інформації з електронних інформаційних систем; Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів; Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 нового КПК); Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; Спостереження за особою, річчю або місцем; Аудіо-, відеоконтроль місця; Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження; Використання конфіденційного співробітництва.

4. Рішення про проведення будь-якої негласної слідчої (розшукової) дії приймається певною службовою особою у визначений процедурі.

5. Кожна негласна слідча (розшукова) дія проводиться у чітко визначеній законом (нормами глави 21 Нового КПК) процесуальній формі.

6. Негласні слідчі (розшукові) дії, як і будь-які процесуальні дії під час досудового розслідування можуть фіксуватися у протоколі та за допомогою технічних засобів.

Основним засобом, або формою фіксації негласних слідчих (розшукових) дій є протокол, який складається відповідно до вимог ст. 104 Нового КПК.

У певних випадках, котрі обумовлені специфікою проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, її фіксація проводиться за допомогою технічних засобів, про що зазначається у протоколі.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДАНОЇ ТЕМИ

Під час вивчення даної теми рекомендується особливу увагу звернути на питання щодо процесуальної характеристики негласних слідчих (розшукових) дій і зокрема на оформлення результатів їх провадження (глава 5 Нового КПК та спеціальні статті).

Доцільно буде повторити положення ч. 7 ст. 223 КПК щодо участі понятих під час провадження негласних слідчих (розшукових) дій та забезпечення прав їх учасників.

Дата добавления: 2014-01-04